
- •Деталі машин
- •Умовні позначення
- •1. Загальні положення
- •2. Вихідні дані для розрахунку роботоздатності
- •3. Розрахунок зубців циліндричних
- •4. Розрахунок циліндричних передач
- •5. Урахування змінності режиму навантажувань в розрахунках на витривалість.
- •6. Розрахунок на міцність зубчастих
- •7. Визначення вихідних даних для проектного розрахунку передач приводів. Вибір матеріалу шестірні та колеса
- •8. Розподіл загального передатного відношення багатоступінчастого редуктора між ступенями
- •9. Проектний розрахунок циліндричної
- •9.1. Попереднє значення (перше наближення) міжосьової відстані
- •9.2. Міжосьова відстань (друге наближення), мм
- •9.6. Числа зубців шестірні z1 і колеса z2:
- •9.7. Фактичне значення передатного числа з точністю його обчислення до 0,01.
- •9.13. Для розрахунків валів і вальниць визначають сили в зачепленні:
- •10. Приклад проектного розрахунку зубчатих передач косозубо-прямозубого циліндричного двоступінчатого редуктора привода (див. Рис. 10 та табл. 16, а).
- •10.7. Розрахунок тихохідного ступеня
- •1. Завдання на проектування електромеханічного тягла:
- •2. Вибір линви та визначення діаметра барабана 6.
- •3. Визначення потрібної потужності двигуна
- •4. Вибір двигуна:
- •5. Кінематичні параметри привода; передатне число привода
- •6. Частота обертання валів та їхні кутові швидкості
- •7. Обертові моменти на валах
- •8. Зведемо знайдені параметри в таблицю
- •1.1. Вибір діаметра барабана
- •1.2. Вибір електродвигуна
- •4.2. Для швидкохідного вала:
- •5. Потужність на швидкохідному валі
- •6. Занесемо всі обчислені параметри в таблицю:
- •1. Дано:
- •3.1. Частота обертання барабана
- •4.1. Передатне відношення редуктора
- •5. Потрібна потужність на швидкохідному валі
- •1. Запроектувати електромеханічне тягло з циліндрично-черв’ячним редуктором, якщо задано:
- •3.1. Частота обертання барабана
- •4.1. Передатне відношення редуктора
- •5. Обертові (крутні) моменти на валах:
- •6. Зведена таблиця шуканих параметрів
- •11. Виконання самостійної роботи на тему “конічні зубчаті передачі”
- •Умовні позначення
- •Індекси до умовних позначень
- •11.1. Загальні положення
- •12. Геометричні параметри конічних зубчастих передач
- •13. Проектний розрахунок ортогональних закритих конічних передач з прямими і з круговими зубцями при , [1].
- •13.1. Попереднє значення діаметра зовнішнього ділильного колеса /див. Рис. 11.4
- •13.4. Число зубців колеса
- •13.5. Остаточне значення передатного числа
- •13.6. Кути ділильних конусів
- •13.9. Ширина зубчастих вінців коліс
- •13.10. Перевірка зубців конічних коліс на витривалість при згинанні.
- •14.1. Діаметр зовнішнього ділильного кола [3]
- •14.2. Попереднє значення діаметра зовнішнього ділильного кола шестірні
- •14.3. Число зубців шестірні
- •14.6. Кути ділильних конусів:
- •14.10. Перевірка зубців конічних коліс на витривалість при згинанні
- •15.1. Матеріали для черв’ячної передачі
- •16. Визначення допустимих напруг
- •16.1. Режим роботи передачі)
- •16.2. Сумарний час (ресурс) роботи передачі
- •16.3. Число циклів зміни напруг для черв’ячного колеса
- •16.4. Допустимі напруги
- •16.5 Граничні допустимі напруги для перевірки міцності передачі при дії максимального навантаження
- •17. Проектний розрахунок черв’ячної передачі
- •17.3.1. Вибір електромотора та кінематичних параметрів передачі (див. Рис.3.1)
- •17.3.2. Вибір матеріалів для черв’яка та черв’ячного колеса (див. Параграф 15 “Матеріали для черв’ячної передачі”)
- •17.3.3. Визначення допустимих напруг і (див. Параграф 16 “Визначення допустимих напруг”)
- •17.3.4. Орієнтовне значення коефіцієнта навантаження
- •17.3.5. Попередні значення розрахунків параметрів черв’ячної передачі
- •17.3.6. Уточнення розрахункових параметрів і розмірів черв’ячної передачі приводять шляхом перевіркового розрахунку її на міцність
- •17.3.7. Геометричні розміри черв’ячної передачі
- •17.3.8. Сили, що діють на вали черв’ячної передачі
- •17.3.9. Напруги згину в зубцях черв’ячного колеса
- •17.3.10. Перевірка передачі на короткочасне пікове навантаження
- •17.3.11. Коефіцієнт корисної дії
- •17.3.12. Перевірка передачі черв’ячного редуктора на нагрівання
- •18. Перевірковий розрахунок черв’ячної передачі за критеріями міцності та теплостійкості
- •18.1. Додатково до заданих у завданні параметрів черв’ячної передачі додаються :
- •19. Приклд проектного розрахунку черв’ячного редуктора
- •19.1. Потужність, необхідна для обертання вала черв’ячного колеса
- •19.2. Вибір електромотора
- •19.9. Допустимі напруги
- •19.23. Геометричні параметри черв’ячної передачі (рис. 19.1)
- •Тестові завдання з курсу “Деталі машин”
- •Перелік посилань і використаних джерел
- •Деталі машин
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
5. Урахування змінності режиму навантажувань в розрахунках на витривалість.
Режим
навантажувань передачі характеризується
циклограмою моментів (рис. 8), де
наведені (в порядку зменшування) обертові
моменти
,
що діють на протязі відпрацювання
заданого ресурсу
.
Циклограма моментів дозволяє визначити:
число циклів
– тривалість дії моментів великих
;
– тривалість дії моменту
.
Пікові моменти, що виникають в ситуаціях, що не пов’язані з нормальним процесом експлуатації, є короткочасно діючими (одиничними) і не враховуються в розрахунках на витривалість. Більше того, внаслідок невизначеності їх величин вони не завжди вказуються в циклограмі.
Статистичний
аналіз навантажуваності машин різних
типів показав, що при всій різноманітності
циклограм моментів (навантаг) їх можна
звести до декількох типових, якщо при
побудові циклограм використати відносні
координати
і
.
Більшість режимів навантажувань сучасних
машин вміщується в шість типових режимів
навантаг (0, I, II, III, IV, V), що наведені на
рис. 9.
Важкий режим (I) характерний для зубчастих передач гірничих машин, середній рівномірний (II) і середній нормальний (III) – для транспортних машин, легкий (IV) і особливо легкий (V) – для широкого спектру універсальних металорізальних верстатів.
Розрахунок
за еквівалентними циклами.
В розрахунках на витривалість змінний
режим навантажувань заміняють
еквівалентним (за дією від утомленості)
постійним режимом з навантагою
і ресурсом
,
де
– найбільший обертовий момент;
– еквівалентне число циклів.
Заміну змінного режиму еквівалентним постійним здійснюють, керуючись гіпотезою лінійного підсумовування пошкоджень від утомленості.
У розрахунках на контактну витривалість змінність режиму навантажувань враховують при визначенні коефіцієнта довговічності : замість визначеного ресурсу у формулу для підставляють еквівалентне число циклів .
У
розрахунках на витривалість при згині,
визначаючи коефіцієнт довговічності
,
замість
підставляють еквівалентне число циклів
.
Еквівалентні числа циклів визначаються за формулами:
(12)
де
– коефіцієнти еквівалентності по
циклах, що враховують тип режиму
навантажувань і характер накопичення
пошкоджень, тобто прийнятий в розрахунках
спосіб підсумовування пошкоджень.
Для
типових режимів навантажень значення
і
наведені в таблиці 10, для постійного
(нульового) режиму
.
У загальному випадку їх значення
обчислюють за формулами
де
– коефіцієнти корекції гіпотези
лінійного підсумовування пошкоджень;
– показник
степеня кривої втомленості (табл. 9).
Як
правило, в запас міцності кладуть умову,
що підсумовуванню підлягають усі моменти
циклограми навантажувань і
.
Розрахунок
за еквівалентними моментами.
Відповідно до ГОСТ 21354-87 дані розрахунки
передбачають можливість врахування
змінності режиму навантажувань методом
еквівалентних моментів, у якому змінний
режим заміняють еквівалентним постійним
режимом з параметрами
і
,
де
– еквівалентний момент;
– визначений ресурс.
У
розрахунках на витривалість, використовуючи
даний метод, замість обертального
моменту
підставляють еквівалентні моменти
або
,
які визначають за формулами:
(13)
де
і
– коефіцієнти еквівалентності моментів.
Для типових режимів навантажувань значення і наведені в таблицях 11 і 12. В загальному випадку ці коефіцієнти обчислюють за формулами:
при
,
при
при
при
Як
правило, найслабшим з точки зору міцності
є зубець колеса, а тому при визначенні
і
у формули підставляють значення
і
для колеса, тобто
і
.
А коли слабкішими будуть зубці шестірні,
то підставляють
і
стосовно шестірні, проте при цьому
рекомендується ще раз перевірити
правильність вибору твердості для
шестірні і колеса.
Рис. 8. Циклограма моментів зачеплення
Рис. 9. Типові режими навантажування: 0-постійний; І - важкий; ІІ - середній рівномірний; ІІІ - середній нормальний; IV - легкий; V - особливо легкий
Таблиця 10 – коефіцієнти і
Номер режиму за рис. 9 |
Режим навантажувань |
|
Значення при |
|
|
|
|||
|
Важкий |
0,500 |
0,300 |
0,200 |
|
Середній рівноймовірний |
0,250 |
0,143 |
0,100 |
|
Середній нормальний |
0,180 |
0,065 |
0,0358 |
|
Легкий |
0,125 |
0,038 |
0,016 |
|
Особливо легкий |
0,063 |
0,013 |
0,004 |
Таблиця 11 – коефіцієнт
Номер режиму за рис. 9 |
Відносний
ресурс
|
|||||||
1 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
16 |
|
1 |
0,80 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
0,63 |
0,80 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
0,56 |
0,71 |
0,89 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
0,5 |
0,63 |
0,79 |
0,90 |
1 |
1 |
1 |
1 |
5 |
0,4 |
0,49 |
0,62 |
0,72 |
0,79 |
0,85 |
0,90 |
1 |
Таблиця 12 – коефіцієнт
Номер режиму за рис. 9 |
Відносний
ресурс
|
|||||||
1 |
2 |
4 |
8 |
15 |
30 |
80 |
250 |
|
1 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Примітка.
В чисельнику приведені значення
при
,
в знаменнику – при
.