
- •Технічна механіка Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів спеціальності
- •Передмова
- •1. Тематика курсового проектування і обсяг проекту
- •2. Типовий зміст та вимоги до оформлення пояснювальної записки курсового проекту
- •3. Типовий зміст та вимоги до оформлення графічної частини курсового проекту
- •1. Редуктор. Складальне креслення (формат а1).
- •2. Привод. Креслення загального вигляду (формат а1).
- •4. Етапи виконання проекту
- •5. Кінематичний та силовий розрахунок привода
- •6. Методика розрахунку циліндричних зубчастих передач Умовні позначення
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Вихідні дані для розрахунку роботоздатності циліндричних зубчастих передач
- •6.3. Розрахунок зубців циліндричних зубчастих коліс на контактну витривалість
- •6.4. Розрахунок циліндричних передач на витривалість при згинанні
- •6.5. Урахування змінності режиму навантажувань в розрахунках на витривалість
- •6.6. Розрахунок на міцність зубчастих передач при дії пікових навантажень
- •6.7. Вибір матеріалу шестірні та колеса
- •6.8. Проектний розрахунок циліндричної зубчатої передачі
- •6.8.1. Попереднє значення (перше наближення) міжосьової відстані
- •6.8.2. Міжосьова відстань (друге наближення), мм
- •6.8.6. Числа зубців шестірні і колеса :
- •6.8.7. Фактичне значення передатного числа з точністю його обчислення до 0,01.
- •7. Методика розрахунку конічних зубчастих передач Умовні позначення
- •Індекси до умовних позначень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Геометричні параметри конічних зубчастих передач
- •7.3. Проектний розрахунок ортогональних закритих конічних передач з прямими і з круговими зубцями при , [I].
- •7.3.1. Попереднє значення діаметра зовнішнього ділильного колеса /див. Рис. 7.4/
- •7.3.2. Попереднє значення діаметра зовнішнього ділильного кола шестірні
- •7.3.3. Число зубців шестірні
- •7.3.4. Число зубців колеса
- •7.3.5. Остаточне значення передаточного числа
- •7.3.6. Кути ділильних конусів
- •7.3.9. Ширина зубчастих вінців коліс
- •7.3.10. Перевірка зубців конічних коліс на витривалість при згинанні
- •8. Приклад розрахунку черв’ячної передачі
- •8.1. Матеріали черв’яка і черв’ячного колеса
- •8.6. Перевірковий розрахунок передачі на міцність
- •8.7. Коефіцієнт корисної дії передачі
- •8.8. Сили в зачепленні (рис. 8.2)
- •8.9. Перевірка зубців за напругами згину
- •8.10. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
- •9. Порядок подання проекту на рецензію і вимоги до його захисту
- •Список літератури
- •Додатки
- •6.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •Енергоощадного факультету та заочного відділу
- •Напряму 6.090600 “Електротехніка”
- •Усіх форм навчання
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
6.5. Урахування змінності режиму навантажувань в розрахунках на витривалість
Режим навантажувань передачі
характеризується циклограмою моментів
(рис. 6.8), де наведені (в порядку
зменшування) обертові моменти
,
що діють на протязі відпрацювання
заданого ресурсу
.
Циклограма моментів дозволяє визначити:
число циклів
– тривалість дії моментів великих
;
– тривалість дії моменту
.
Пікові моменти, що виникають в ситуаціях, що не пов’язані з нормальним процесом експлуатації, є короткочасно діючими (одиничними) і не враховуються в розрахунках на витривалість. Більше того, внаслідок невизначеності їх величин вони не завжди вказуються в циклограмі.
Статистичний аналіз навантажуваності
машин різних типів показав, що при всій
різноманітності циклограм моментів
(навантаг) їх можна звести до декількох
типових, якщо при побудові циклограм
використати відносні координати
і
.
Більшість режимів навантажувань сучасних
машин вміщується в шість типових режимів
навантаг (0, I, II, III, IV, V), що наведені на
рис. 6.9.
Важкий режим (I) характерний для зубчастих передач гірничих машин, середній рівномірний (II) і середній нормальний (III) – для транспортних машин, легкий (IV) і особливо легкий (V) – для широкого спектру універсальних металорізальних верстатів.
Розрахунок за еквівалентними циклами.
В розрахунках на витрива-лість змінний
режим навантажувань заміняють
еквівалентним (за дією від утомленості)
постійним режимом з навантагою
і ресурсом
,
де
– найбільший обертовий момент;
– еквівалентне число циклів.
Заміну змінного режиму еквівалентним постійним здійснюють, керуючись гіпотезою лінійного підсумовування пошкоджень від утомленості.
У розрахунках на контактну витривалість змінність режиму навантажувань враховують при визначенні коефіцієнта довговічності : замість визначеного ресурсу у формулу для підставляють еквівалентне число циклів .
У розрахунках на витривалість при згині,
визначаючи коефіцієнт довговічності
,
замість
підставляють еквівалентне число циклів
.
Еквівалентні числа циклів визначаються за формулами:
(6.12)
де
– коефіцієнти еквівалентності по
циклах, що враховують тип режиму
навантажувань і характер накопичення
пошкоджень, тобто прийнятий в розрахунках
спосіб підсумовування пошкоджень.
Для типових режимів навантажень значення
і
наведені в таблиці 6.10, для постійного
(нульового) режиму
.
У загальному випадку їх значення
обчислюють за формулами
де
– коефіцієнти корекції гіпотези
лінійного підсумовування пошкоджень;
– показник степеня кривої втомленості
(табл. 6.9).
Як правило, в запас міцності кладуть
умову, що підсумовуванню підлягають
усі моменти циклограми навантажувань
і
.
Розрахунок за еквівалентними моментами.
Відповідно до ГОСТ 21354-87 дані розрахунки
передбачають можливість врахування
змінності режиму навантажувань методом
еквівалентних моментів, у якому змінний
режим заміняють еквівалентним постійним
режимом з параметрами
і
,
де
– еквівалентний момент;
– визначений ресурс.
У розрахунках на витривалість,
використовуючи даний метод, замість
обертального моменту
підставляють еквівалентні моменти
або
,
які визначають за формулами:
(6.13)
де
і
– коефіцієнти еквівалентності моментів.
Для типових режимів навантажувань значення і наведені в таблицях 6.11 і 6.12. В загальному випадку ці коефіцієнти обчислюють за формулами:
при
,
при
при
при
Як правило, найслабшим з точки зору
міцності є зубець колеса, а тому при
визначенні
і
у формули підставляють значення
і
для колеса, тобто
і
.
А коли слабкішими будуть зубці шестірні,
то підставляють
і
стосовно шестірні, проте при цьому
рекомендується ще раз перевірити
правильність вибору твердості для
шестірні і колеса.
Рис. 6.8. Циклограма моментів зачеплення
Рис. 6.9. Типові режими навантажування: 0-постійний; І - важкий; ІІ - середній рівномірний; ІІІ - середній нормальний; IV - легкий; V - особливо легкий
Таблиця 6.10
Коефіцієнти і
Номер режиму за рис. 6.9 |
Режим навантажувань |
|
Значення при |
|
|
|
|||
1 |
Важкий |
0,500 |
0,300 |
0,200 |
2 |
Середній рівномірний |
0,250 |
0,143 |
0,100 |
3 |
Середній нормальний |
0,180 |
0,065 |
0,0358 |
4 |
Легкий |
0,125 |
0,038 |
0,016 |
5 |
Особливо легкий |
0,063 |
0,013 |
0,004 |
Таблиця 6.11
Коефіцієнт
Номер режиму за рис. 6.9 |
Відносний ресурс
|
|||||||
1 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
16 |
|
1 |
0,80 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
0,63 |
0,80 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
0,56 |
0,71 |
0,89 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
0,5 |
0,63 |
0,79 |
0,90 |
1 |
1 |
1 |
1 |
5 |
0,4 |
0,49 |
0,62 |
0,72 |
0,79 |
0,85 |
0,90 |
1 |
Таблиця 6.12
Коефіцієнт
Номер режиму за рис. 6.9 |
Відносний ресурс
|
|||||||
1 |
2 |
4 |
8 |
15 |
30 |
80 |
250 |
|
1 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Примітка.
В чисельнику приведені значення
при
,
в знаменнику – при
.