8.7. Коефіцієнт корисної дії передачі

Коефіцієнт корисної дії черв’ячної передачі

де - кут підняття лінії витка на початковому циліндрі;

         - зведений кут тертя, який визначається експериментально. Кут приймають в залежності від швидкості ковзання

У відповідності з табл. 3.7. на сторінці 32, [37], приймаємо

Отже,

Тоді

8.8. Сили в зачепленні (рис. 8.2)

Колова сила на колесі дорівнює вісевій силі на черв’яку і має значення

Колова сила на черв’яку, яка дорівнює вісевій силі на колесі,

Радіальна сила

Для стандартного кута

Отже,

8.9. Перевірка зубців за напругами згину

Розрахункова напруга згину

де і - коефіцієнти навантаження ( ; див. вище);

і - в метрах;

Рис. 8.2. Сили в черв’ячному зачепленні

- коефіцієнт форми зубця, який приймають в залежності від , тобто

- еквівалентна колова сила на колесі,

де - коефіцієнт довговічності.

і коефіцієнт еквівалентності визначають за формулою для зубчастих передач з коефіцієнтом або приймають за таблицею 2.4 (ТО - гартування) на с.12 з [12]:

(режим І – важкий);

тоді

де (вираховано в п.8.6).

8.10. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі

Черв’ячний редуктор у зв’язку з невеликим ККД і великим виділенням теплоти перевіряють на нагрівання. Потужність (Вт) на черв’яку

Температура нагріву мастила без штучного охолодження

,

де - коефіцієнт тепловіддачі; (більші значення при добрих умовах охолодження);

- приблизна площа поверхні охолодження корпуса; - міжвісева відстань, м;

- коефіцієнт, який враховує відвід теплоти від корпуса редуктора в металічну плиту або раму;

- максимальна допустима температура нагрівання мастила.

Знаходимо

Приймаємо

Тоді

Таким чином немає необхідності в штучному охолодженні.

9. Порядок подання проекту на рецензію і вимоги до його захисту

У відповідності до календарного плану виконання етапів курсового проекту студенти усіх форм навчання повинні вчасно подати свій проект на рецензію керівнику. Перед поданням на рецензування студент повинен зшити і підписати пояснювальну записку та підписати виконанні креслення. Тривалість рецензування курсового проекту керівником не перевищує 10 днів.

Студент заочної форми навчання висилає чи приносить особисто курсовий проект у деканат (заочний відділ). Секретар відділу (факультету) реєструє цей проект і віддає його для рецензування на кафедру. При цьому на титульному аркуші пояснювальної записки курсового проекту секретар відділу (факультету) ставить відповідний штамп і відмічає дати поступлення роботи у відділ (деканат) і передачі роботи викладачу для рецензування, а також дату повернення прорецензованого проекту у відділ (деканат). Студенти денної форми навчання приносять курсові проекти викладачу без їх реєстрації.

На титульному аркуші пояснювальної записки курсового проекту, виконаного задовільно, викладач пише “допускається до захисту”, на незадовільно виконаному – “не допускається до захисту”. Всі зауваження, рекомендації та вказівки по роботі керівник робить на звороті титульного аркушу записки та на кресленнях. Висновки та оцінка роботи приводяться тільки на титульному аркуші пояснювальної записки.

Прорецензований керівником курсовий проект повертається студентові для подальшого його захисту. Перед захистом студент повинен виправити помилки у проекті.

Захист курсового проекту відбувається у присутності комісії, яка складається із викладачів кафедри. Дні захисту курсових проектів оголошуються наперед, про що свідчить відповідне оголошення на дошці об’яв кафедри.

Студент кріпить свої креслення на дошці і робить коротку доповідь (до 5 хвилин) про результати проектування. У своїй доповіді студент відмічає тему проекту, числові значення вихідних даних до проекту, обсяг розрахункової і графічної частин проекту та ін. Після доповіді студент повинен вірно відповісти на запитання членів комісії. При позитивних результатах захисту курсовий проект залишається у керівника проекту, а на титульному аркуші записки ставиться оцінка.

Перед захистом курсового проекту студентам рекомендується самостійно відповісти на наступні запитання

1. Які деформації сприймають ділянки тихохідного вала від вихідного кінця до опори, від опори до січення під колесом, від січення під колесом до іншої опори? Те ж і для швидкохідного вала?

2. Як користуючись кресленням редуктора визначити його передаточне число?

3. У редуктор заливають певну кількість оливи. Чому потрібно контролювати рівень оливи під час експлуатації редуктора?

4. Як визначають рівень оливи?

5. Як розшифрувати умовне позначення вальниць котіння редуктора?

6. Як фіксується положення валів і коліс у редуктора?

7. Які напрямки обертання валів редуктора?

8. Який електродвигун застосовується і яка його марка?

9. Як змащуються вальниці котіння редуктора?

10. Що зроблено для поліпшення теплового режиму роботи редуктора?

11. Як виконується складання редуктора?

12. Назвіть основні геометричні і кінематичні параметри передачі редуктора?

13. З яких матеріалів виготовлено вали, зубчасті колеса, корпус і кришку редуктора?

14. Яку муфту підібрано і які її параметри?

15. За якими параметрами підбирають електродвигун для приводу?

16. Залежно від яких факторів слід вибирати кінематичну в’язкість оливи для редуктора?

17. Запишіть формули для визначення колової і радіальної сил, які діють на шестірню (черв’як) та колесо.

18. У чому полягає суть проектного розрахунку зубчастої (черв’ячної) передачі редуктора?

19. Що називається кроком та модулем зубців? Які кроки та модулі розрізняють у зубчастих колесах?

20. Які види розрахунків на міцність зубців циліндричних евольвентних передач передбачає стандарт?

21. Назвіть основні параметри черв’яка та запишіть формули для їхнього визначення?

22. Запишіть формули для визначення основних параметрів черв’ячного (зубчастого) колеса?

23. Назвіть основні матеріали для виготовлення елементів черв’ячної передачі та за якими рекомендаціями вибирають матеріал для виготовлення вінців черв’ячного колеса?

24. Чому для черв’ячних передач передбачають тепловий розрахунок? У чому полягає суть цього розрахунку?

25. У чому полягає суть розрахунку черв’яка на жорсткість?

26. У чому полягає суть розрахунку валів на статичну міцність?

27. У чому полягає суть розрахунку валів на втомну міцність?

28. У чому полягає проектний розрахунок валів?

29. Яка будова вальниць котіння?

30. У чому полягає суть підбору вальниць котіння за статичною вантажністю? Що таке статична вантажність?