25.Жовтнева революція 1917 р., її причини ,перші перетворення.

Жовтнева революція (переворот) 1917р. в Росії—збройне повалення Тимчасового уряду і прихід до влади партії більшовиків, що проголосила встановлення Радянської влади, початок ліквідації капіталізму і переходу до соціалізму.

Причини перемоги більшовиків

1. Наростання соціально-економічних проблем.

2. Зволікання Тимчасового уряду зі скликанням Установчих зборів.

3. Падіння авторитету Тимчасового уряду після корніловського за­колоту.

4. Наростання суперечностей між лібералами й правими соціалістами (меншовиками і есерами).

5. Обіцянка лідерів більшовиків вирішити проблеми суспільного розвитку популярні гасла «Землю — селянам!», «Фабрики — робітникам!», «Мир — народам!».

Перші перетворення радянської влади

• Декрет, про мир.

• Пропозиція більшовиків до урядів і народів воюючих країн негайно почати переговори про «справедливий та демокра­тичний мир»;

• перемир'я на фронті з Німеччиною,

• початок переговорів з воюючими сторонами щодо укладення миру без анексій;

• зрівняльний розподіл землі між селянами.

• Декрет про землю.

• Скасування поміщицької приватної власності на землю,

• перехід землі у державну власність.

• Ліквідація Сенату, Синоду, Державної Ради; передача місцевих органів влади (міських дум, земських управ) у підпорядкування місцевим Радам, ліквідація останніх до літа 1918 р.

• Ліквідація станів; зрівняння в громадянських правах чоловіків і жінок.

• Відокремлення церкви від держави, а школи від церкви.

• Створення репресивних органів нової влади — Робітничо-селян­ської міліції, Всеросійської Надзвичайної комісії, революційних трибуналів, судів, на які покладалися завдання «підтримки ре­волюційного порядку і боротьби з контрреволюцією».

• Демобілізація старої царської армії; призначення верховним го­ловнокомандувачем прапорщика М. Крилечка.

• Переслідування солдатів і офіцерів царської армії, що не визнали нової влади; створення Робітничо-селянської Червоної армії.

• Встановлення 8-годинного робочого дня

• Початок націоналізації фабрик і заводів; експропріація майна підприємців, купців, банкірів тощо.

• Запровадження робітничого контролю на підприємствах.

• Прийняття Декларації прав народів Росії:

• проголошено знищення національного гніту;

• надано рівноправ'я і самовизначення націям до їх повного ві­докремлення й утворення самостійних держав;

• скасовано всі національні й релігійні привілеї і обмеження;

• проголошено вільний розвиток будь-якої нації.

Створення більшовицького уряду — Ради Народних Комісарів (Раднаркому) на чолі з В. І. Леніним.

26.Рух опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни.

Антифашистський Рух Опору

Мета: відновлення національної незалежності та державного суверенітету окупованих країн. У разі повної окупації країни Рух Опору очолювався емігрантськими урядами (Польща, Нідерланди, Югославія, Бельгія, Греція тощо).

Форми

1. Саботаж, страйки, диверсії на підтримку армій союзників.

2. Антифашистська пропаганда.

3. Розвідувальна діяльність.

4. Партизанська боротьба (СРСР, Франція, Італія, Греція тощо).

5. Антифашистські повстання. Так, повстання у Варшавському гето (квітень 1943 р.)мало не допустити остаточної «чистки» і трива­ло три тижні, поки з повсталих не залишилося 80 чоловік.