13.Охарактеризуйте наслідки Першої світової війни для Японії

0. Наслідки Першої світової війни для Японії

• Участь у Першій світовій війні на боці Антанти, хоча її роль була мінімальною.

• Захоплення німецьких колоніальних володінь у Китаї.

• Зміцнення позицій на Далекому Сході й у країнах басейну Тихого океану.

• Посилила позиції на світовому ринку, значно потіснивши своїх конкурентів.

• Значне збільшення японського експорту.

• Збільшення золотого запасу в 6 разів.

• Надання кредитів країнам Антанти на суму 500 млн єн

• Активізація робітничого руху:

• Провідне місце в економіці великих промислових об'єднань «Мі- цуі», «Міцу-бісі», «Сумімото», «Ясуда»

• . Загострення відносин із США і Великобританією. Негативні наслідки Вашингтонської конференції для Японії.

14. М. Ганді та його вчення.

Гандізм — це соціально-політичне і релігійно-філософське учення, розроблене М. Ганді, що стало ідеологією індійського національно-визвольного Руху.

Мохандас Ганді (1869-1948)

• видатний діяч національно-визвольного руху Індії, його ідеолог.

• За освітою, яку здобув у Великій Британії юрист.

• Очолив Індійський Національний конгрес. Безпосередньо керував бо­ротьбою за незалежність.

• Автор методу ненасильницького опору.

• Після завоювання Індією незалежності 1947 р. і поділу її на дві держави (Індійський союз і Пакистан)

• Ганді виступав проти індо-мусульманських погромів, що почалися, і був убитий членом індуїстської екстремістської організації.

• Прозваний у народі Махатмой («велика душа»).

Основні засади гандізму

1. Досягнення незалежності шляхом залучення до боротьби широ­ких мас населення.

2. Засудження класової боротьби.

3. Об'єднання у боротьбі за незалежність усіх індійців незалежно від їх походження, каст та класової приналежності.

4. Намагання вирішувати конфлікти мирним шляхом.

5. Застосування сатьяграхи — методу ненасильницького опору, який передбачав:

• відмову від титулів і посад, дарованих колоніальною владою;

• бойкот постанов уряду;

• невідвідування англійських навчальних закладів;

• організацію мирних демонстрацій, страйків;

• відмову від сплати податків.

16.Встановлення нацистської диктатури А.Гітлера, наслідки цього для Німеччини .

1933Р. — прихід нацистів на чолі з а. Гітлером до влади конституційним шляхом

(президент П. Гіндебург призначив рейхсканцлером Німеччини А. Гітлера).

• Знищення парламентаризму

• Запровадження тотального контролю апарату нацистської влади над усіма сферами життя суспільства.

• Заборона діяльності усіх політичних партій, крім Націонал- соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП); вживання слів «соціалістична» і «робітнича» з метою залучення якомога більшої кількості прихильників на свій бік.

• Розбудова НСДАП за принципом «фюрерства», тобто беззаперечного підпорядкування влади «фюреру» («вождю»). Реорганізація та підкорення нацистами каральних органів.

• Збільшення обсягів виробництва, налагодження випуску новітніх видів військової техніки, створення масової боєздатної армії шля­хом насильства та концентрації влади.

• Крайній націоналізм (шовінізм); визнання за панівною нацією або расою особливої історичної місії та права на створення «нового порядку» в світі.

• Охоплення нацистською ідеологією значних верств населення, особливо молоді.

• Головна мета — розв'язання нової світової війни і встановлення світового панування німецької нації («арійської раси»).

17. Діяльність уряду Народного фронту у Франції ( 30-ті роки ХХ ст.)

Народний фронт — назва політичних організацій, що виникли в 30-ті роки і виступали проти фашизму і війни, на захист інтересів трудящих.

Склад уряду: соціалісти, радикали (комуністи не увійшли до складу уряду, але заявили про його підтримку в парламенті).

Лідери: соціаліст Л. Блюм (1936-1937), радикал Е. Даладьє (1938).