Причини

1. НТР, розвиток продуктивних сил, поява нових галузей зроби­ли неважливим володіння колоніями з покладами сировини: швидше розвивалися країни, позбавлені колоній (США, ФРН, Японія).

2. Зростання національної самосвідомості пригноблених народів, прагнення до створення власної державності.

3. Демократизація світового співтовариства після II Світової війни.

4. Боротьба двох систем за вплив у колоніях.

9.Охарактеризуйте добу «застою» в срср

З а с т і й (1964–1985 рр.). Відмова від реформаторського курсу, відновлення сталінізму і спроби зберегти стабільність шляхом ігнорування назрілих соціально-економічних проблем, період визрівання кризи радянської системи.

Політичне життя

Перебування при владі Л. Брежнєва було реалізацією замовлення номенклатурних верхів на збереження стабільності. Розпочинається процес «ресталінізації» — головною стає ідея збереження та захисту ідеалів сталінської моделі соціалізму. Спроби дисидентів відстоювати громадянські та національні права жорстоко придушувалися. Зберігалася монополія КПРС. 1982 р. помирає Л. Брежнєв. Його наступник Ю. Андропов уславився спробами наведення порядку як «нагорі» (боротьба з корупцією в Москві та регіонах), так і «внизу» (посилення трудової дисципліни та боротьба з прогульниками на виробництві). Але після смерті Ю. Андропова в лютому 1984 р. перетворення припинилися. Перебування К. Черненка при владі (лютий 1984 — березень 1985 рр.) було рецидивом «брежнєвізму»

Економічний розвиток

Було відновлено систему директивно-міністерського керівництва, яка підпорядковувалася певним ідеологічним догмам. Інерцією «відлиги» була косигінська реформа (1965–1970), що сприяла успіхам VIII-ї п’ятирічки. Подальше зниження темпів промислового виробництва та зростання дефіциту продуктів народного споживання певний час компенсувалися за рахунок продажу енергоносіїв за кордон і закупівлі товарів народного споживання. Проте основна маса коштів скеровувалася на розвиток ВПК (військово- промислового комплексу)

Зовнішня політика

Розвиток ВПК та енергетична криза на Заході давала надію СРСР на перехоплення стратегічної ініціативи. На початку 70-х років був досягнутий паритет між СРСР і США в ядерних озброєннях. Переговорний процес, що тривав до кінця 70-х років, переріс у новий виток гонки озброєнь та холодної війни, спровокованої втручанням СРСР у справи країн Азії та Африки, розміщення ракет СС-20 у країнах Східної Європи, а особливо початком війни в Афганістані (грудень 1979 р.). У стосунках із соціалістичними країнами домінувала «доктрина Брежнєва» — визнання суверенності союзників з одночасним «правом» СРСР на інтервенцію в разі загрози позиціям комунізму в цих країнах. Зазначений сценарій був уперше опрацьований в ЧССР у 1968 р. та готувався для Польщі 1980 року

10.Охарактеризуйте становище сучасної Італії

Сучасна Італія

1. Послаблення державного регулювання економіки, приватизація державних підприємств.

2. Потужний кооперативний сектор.

3. Значна кількість дрібних та середніх підприємців.

4. Зниження темпів економічного зростання.

5. Головні проблеми:

• низький рівень народжуваності і старіння населення;

• безробіття через структурні зміни економіки;

• промислова відсталість Півдня (безробіттям охоплені 20 % дієздатних громадян Півдня).

6. Участь у миротворчих операціях ООН.

7. Одна з перших визнала Україну (18.12.1991 р.), активно співпрацює з українськими підприємствами, передусім легкої промисловості.

11.Розкрийте причини Російської (Лютневої) революції 1917 р.

1. Невдачі у внутрішній та зовнішній політиці царизму (воєнні поразки, господарча розруха, розлад фінансової системи тощо), падіння авторитету царизму.

2. Прагнення економічно сильної буржуазії захопити владу.

3. Суперечності між працею та капіталом.

4. Невирішеність аграрного питання.

5. Невирішеність національного питання.

12.Розкрийте причини розпаду Югославії та його наслідки. Розпад Югославії

Причини

1. Економічна криза: безробіття, інфляція (1989 р. — 3000 %), зов­нішній борг, масова трудова міграція.

2. Нездатність керівництва знайти ефективний шлях виходу з кри­зи, відсутність загальнонаціонального лідера.

3. Давні національні суперечності: претензії албанців на Косово, що було серцем сербської державності; пам'ять про масові вбивства сербів хорватськими усташами в роки II Світової війни; велико- сербський шовінізм.

4. Нерівномірність розвитку країни.

5. Суперечності на релігійному ґрунті: словенці, хорвати, угорці — католики; серби, чорногорці, македонці — православні; боснійці, албанці — мусульмани.

Перебіг подій

• 1990 р. — перемога на виборах опозиційних сил у Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговині; вимога нового керівництва про конфедерацію країни.

Утримання влади комуністами в Сербії та Чорногорії, намаганнясиловим шляхом утримати федерацію.

• 25.06.1991 р. — проголошення незалежності Словенії та Хорватії.

• 14.10.1991 р. — незалежність Боснії та Герцеговини.

• 17.11.1991 р. — незалежність Македонії.

• 27.04.1992 р. — Сербія та Чорногорія утворили Союзну Республіка Югославія; президент — С. Мілошевич.

• 2005 р. — мирне «розлучення» Сербії та Чорногорії.

Результати й наслідки:Утворення нових держав на теренах Югославії проходилопорівняно легко, якщо в республіках не було сербської меншини(Словенія, Македонія), інакше — за силовим сценарієм (Хорватія,Боснія і Герцеговина). Зростання антисербських настроїв.