Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом дослідження "соціології праці"?

2. Назвіть і розкрийте категорії "соціології праці"?

3. Розкрийте сутність предмету соціології управління.

4. Що означає термін "соціальні резерви виробництва."?

5. Назвіть і охарактеризуйте основні групи методів соціальної діагностики?

Тема 6. Економічна соціологія. Соціологія менеджменту та праці

1. Виникненню соціології праці передував розвиток:

1. Індустріальної соціології.

2. Економічної соціології

3. Соціології професій.

4. Соціології трудових колективів.

2. Яке з наведених нижче тверджень не може розглядатись як характеристика праці?

1. Цілеспрямована діяльність людей, пов'язана з вит­ратами розумової та фізичної енергії.

2. Процес створення матеріальних та духовних цінностей.

3. Форма соціальне санкціонованої, впорядкованої, си­мволічної поведінки.

4. Загальна умова обміну між людиною і природою, умо­ва людського життя.

3. Зміст праці – це:

1. Конкретні операції, що виконує людина, здійснюючи трудові функції в конкретному процесі праці.

2. Зв'язки та відносини, що відображають ступінь ро­звитку суспільної природи праці, а також те, як ця природа виявляється.

3. Сукупність прийомів, методів і дій, що застосовується для досягнення певної мети у процесі соціального планування.

4. Те, за допомогою чого здійснюється трудова діяльність.

4. Зайнятість – це поняття, що характеризує:

1. Поділ на вищі та нижчі посади, чини.

2. Процес засвоєння людиною протягом її життя норм та цінностей того суспільства, до якого вони нале­жать.

3. Стійку схильність, готовність індивіда або групи людей до дій, що орієнтовані на соціально важливий об'єкт.

4. Включеність населення в будь-який вид суспільно корисної праці, за допомогою чого забезпечуються кошти для задоволення особистих потреб і потреб суспільства.

5. Трудовий колектив – це:

1. Об'єднання людей, пов'язаних не тільки спільною працею, а й спільною зацікавленістю результатами цієї праці.

2. Цілісний колектив, члени якого розставлені на ок­ремі ділянки трудового процесу й одночасно пов'язані спільністю завдань, що вони виконують, пе­вною структурою і органами управління.

3. Така спільність людей, в межах якої вони постійно впливають один на одного.

6. Про що йде мова: "Це переважна і відносно стійка духовна атмосфера або психологічний настрій колективу, що виявляється в ставленні людей один до одного та спільної справи"?

1. Про соціально-психологічну установку.

2. Про соціальну інтеграцію.

3. Про соціальний статус.

4. Про соціально-психологічний клімат.

7. Стимулювання праці через саму працю передба­чає:

1. Збагачення змісту праці, її соціальне визнання та престиж.

2. Удосконалення методів управління персоналії.

3. Створення належного соціально-психологічного кліма­ту в колективі.

8. Поняття "трудова мобільність" відноситься до:

1. Соціально-трудових відносин.

2. Соціально-трудових процесів.

3. Соціальних інститутів.

9. Виберіть три поняття, що характеризують соціально-трудові процеси:

1. Сама праця.

2. Рівність.

3. Адаптація.

4. Співробітництво.

5. Нерівність.

6. Стиль управління.

10. Назвіть п'ять складових предмета соціології праці і управління:

11. Перелічте основні категорії соціології праці:

1. Зміст праці.

12. Соціально-технологічна характеристика праці – це:

1. Характер праці.

2. Умови праці.

3. Види праці.

4. Функції праці.

13. Потенційні можливості трудового колективу, які з тих чи інших причин не використовуються в цей момент і які можна використати завдяки підвищенню активності працівників цього колективу – це:

1. Соціальні відносини.

2. Соціальні резерви виробництва.

3. Соціальне виробництво.

4. Соціальне прогнозування.

14. Пошук можливостей підвищення ефективності виробництва – це:

1. Соціальне прогнозування.

2. Соціальна діагностика.

3. Позиційний аналіз.

4. Соціальне проектування.

15. До якої групи соціальних резервів виробництва відносяться вказані дії керівництва?

1. Вдосконалення соціально-демографіч-ної і професійно-кваліфікаційної струк-тури.

2. Вдосконалення соціально-психологіч-них відносин.

3. Підвищення соціальної активності працівників.

1. Регулювання трудового колективу за статтю, віком.

2. Зміцнення трудової дисципліни.

3. Створення системи морального і матеріального стимулювання.

4. Організація навчання.

5. Залучання працівників до самоврядування.

6. Поліпшення соціально-побутових умов.

16. Розробка методів і засобів реалізації моделі соціального організму – це:

1. Соціальне прогнозування.

2. Соціальне проектування.

3. Соціальна діагностика.

4. Соціальне планування.