Тема: Економічна соціологія. Соціологія менеджменту та праці

План лекції

1. Предмет і основні категорії соціології праці.

2. Поняття про соціологію управління.

3. Соціальні резерви виробництва. Діагностика і соціальне проектування в трудовому колективі.

1. Предмет соціології праці

Праця є одним з пріоритетних напрямів у соціологічних дослідженнях.

Соціологія праці – це галузь соціології, що вивчає трудову діяльність як соціальний процес; соціальні фактори підвищення ефективності праці; вплив технічних, технологічних і соціальних умов на становлення людей до праці.

Виходячи із характеристики праці як процесу, що формує людину і суспільство, виділяють три основних аспекти суті соціології праці.

По-перше, соціологія праці – це соціальні закономірності взаємодії людей у процесі виробництва, а механізми дій і форми виявлення закономірностей визначаються через діяльність трудових колективів і особи. Тут аналізується комплекс проблем, пов’язаних з діяльністю людини і колективу в умовах традиційних і нових технологічних процесів.

По-друге, соціологія праці – це комплекс показників, що свідчать про ставлення людини і колективу до праці, її характеру, змісту, умов. Тут аналізуються фактори мотивів ставлення людини і колективу до праці, пов’язаних з матеріальним зацікавленням, змістом праці, сенсом праці, взаємовідносинами в колективі.

По-третє, соціологія праці стосується соціальної організації підприємства, функціонування колективу.

Основними категоріями соціології праці виступають: зміст праці, характер праці, умови праці, види праці, ставлення до праці, задоволеність працею і т.п.

Зміст праці – це соціально-технологічна характеристика праці, що враховує розподіл виробничої діяльності за галузями, видами трудових операцій, різноманітністю функцій, фізичним та інтелектуальним напруженням працівників, ступенем їх самостійності у плануванні послідовності трудових операцій. Зміст праці включає також розподіл функцій на робочому місці і відображується у сукупності операцій, які виконує працівник.

Характер праці відображує соціально-економічну специфіку, закріплення працівників за різними видами трудової діяльності (фізично і та розумової, аграрної та індустріальної, організаторської та виконавської, простої або складної, творчої або стереотипної, рутинної).

Категорії "зміст праці" і "характер праці " дуже тісно пов’язані між собою і тому часто їх використовують у парі – зміст і характер праці.

Категорія умови праці включає, з одного боку, соціально-економічні умови (тривалість робочого тижня, оплату праці, вимоги до загальноосвітньої та спеціальної підготовки працівника тощо), а з іншого – умови праці характеризуються технічними умовами: освітленість робочого місця, забрудненість, загазованість приміщень, а також організаційними аспектами – режимом праці, ритмічністю, змінністю тощо.

Щодо видів праці, то розрізняють ручну, механізовану і автоматизовану працю.

Основними суспільними функціями праці є наступні:

- праця – засіб задоволення людських потреб;

-праця – засіб відтворення суспільного багатства;

- праця – основний фактор суспільного прогресу;

- праця – передумова розвитку самої людини.

Праця – першооснова виникнення людського суспільства, вона цементує головні устої його існування і прогресу. Функціонуючи як засіб задоволення людських потреб, праця породжує першу істинно людську потребу – потребу діяльності, тобто самої праці.