Фактори, що обумовлюють різні види криз на підприємстві

Фінансова криза - фаза незбалансованої діяльності підприємства при обмежених можливостях впливу його керівництва на фінансові відносини.

На практиці кризу ідентифікують з погрозою неплатоспроможності і банкрутства підприємства, збитковою діяльністю або дефіцитом потенціалу для успішного функціонування.

Основні екзогенні фактори фінансової кризи, тобто не залежні від діяльності підприємства

-спад обєму національного доходу; зростання інфляції;

- зниження місткості внутрішнього ринку; посилення монополізму;

- політична нестабільність; негативні демографічні тенденції;

- неефективний маркетинг; неефективна структура поточних витрат;

- неефективна фінансова стратегія; неефективна структура активів (низька їх ліквідність);

- нефективний фондовий портфель; суттєве перевикористання інвестиційних ресурсів; недосягнення запланованих об'ємів прибутку по реалізованим проектам; неефективний інвестиційний менеджмент

Основні ендогенні фактори фінансової кризи, тобто залежні від підприємства:

o низька якість менеджменту; o дефіцити в організаційній структурі; o недоліки у виробничій сфері; o низький рівень кваліфікації персоналу; o низький рівень маркетингу і втрата ринків збуту; o прорахунки в інвестиційній політиці; o дефіцит інновацій; o дефіцит фінансування; o недостатній контроль; o незадовільна робота служб, підрозділів підприємства.

Стратегічна криза виникає в умовах зруйнованого виробничого потенціалу і відсутності довгострокових факторів успіху.

Криза прибутковості виникає в умовах наявності перманентних збитків, що "з'їдають" власний капітал підприємства і призводять до незадовільно структури балансу.

Криза ліквідності виникає у випадку неплатоспроможності підприємства або наявності реальної погрози втрати платоспроможності.

Що стосується кризового стану вітчизняних підприємств, то основними причинами її виникнення можна назвати:

•- недостатній рівень знань про можливості передбачення кризи; •- низький рівень функціонування і взаємозв'язку між такими важливими механізмами як соціально-політичний, господарсько-економічний, культурно-психологічний; •- незадовільне керівництво, яке є первинним внутрішнім чинником і головною першопричиною розвитку кризи (недостатні знання керівництва; незбалансована адміністративна команда; відсутність стратегічного підходу; слаба дисципліна; аморальність і недостатність ентузіазму); •- недостатній контроль, який проявляє себе в трьох аспектах: відсутність планування, необґрунтоване ухвалення рішень, випадкові відхилення, помилки та прорахунки (інженерні, управлінські, політичні); •- неналежне виконання фінансовими службами покладених на них функцій, зокрема - відсутність гнучкого фінансового планування та аналізу, управління ризиками та інше.

2. Діагностика (прогнозування) банкрутства підприємств

Серйозність наслідків банкрутства підприємства для його постачальників, сумісників, фінансово-кредитних установ, інвесторів, зайнятих працівників зумовлює необхідність запровадження системи організаційно-економічних заходів, здатних запобігти глибокій фінансовій кризі. При цьому важлива роль відводиться діагностиці банкрутства підприємств. Під діагностикою банкрутства розуміють використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнавання симптомів фінансової кризи на підприємстві й оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення імовірності повної фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Для забезпечення більшої об'єктивності результатів аналізу діагностика банкрутства вітчизняних підприємств має базуватися на таких принципах: необхідність поєднання в процесі аналізу кількісних та якісних критеріїв, що сигналізують про потенційну загрозу банкрутства суб'єктів господарювання; врахування особливостей розвитку економічних циклів у певній галузі при визначенні індикаторів кризових явищ на підприємстві; узагальнення світового досвіду в розробці методичного інструментарію діагностики банкрутства і його адаптація до умов діяльності та інформаційного забезпечення вітчизняних підприємств; комплексний інтегральний підхід до оцінювання фінансового стану підприємств, що зазнали фінансових ускладнень у своїй діяльності. Система фундаментальної діагностики банкрутства

фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу і прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є:

• поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих у процесі експрес-діагностики банкрутства;

• підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

• прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують погрозу банкрутства підприємства, і їхніх негативних наслідків;

• оцінка і прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах:

1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства, факторний аналіз і прогнозування складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, намічуваних до дослідження, повинне бути приділена першорядна увага.

2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Основу такого аналізу складає виявлення ступеня негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. У процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:

• повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів.

• кореляційний аналіз.

• СВОТ — аналіз [SWOT-analysis]. Назва цього методу представляє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об\'єкти цього аналізу: S— Strength (сильні сторони підприємства); W— Weakness (слабкі сторони підприємства); ПРО — Opportunity (можливості розвитку підприємства); Т— Treat (погрози розвиткові підприємства). Основним зміст СВОТ-анализа є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх (ендогенних) факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

• аналітична „модель Альтмана\".

3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів.

4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.

У табл. приведені критерії характеристик масштабів кризового фінансового стану підприємства, а також найбільш адекватні їм способи реагування (включення відповідних систем захисних фінансових механізмів).

Імовірність банкрутства за результатами діагностики Масштаб кризового стану підприємства Спосіб реагування

МОЖЛИВА Легка фінансова криза Нормалізація поточної фінансової діяльності

ВИСОКА Глибока фінансова криза Повне використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації

ДУЖЕ ВИСОКА Фінансова катастрофа Пошук ефективних форм санації (при невдачі — ліквідація)