Загальні відомості про деталі та їх креслення

Деталлю називається виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування будь-яких складальних операцій - згвинчування, запресування, зварювання, склеювання і т. п. Наприклад: точений вал, литий корпус, пресо-ваний із пластмаси маховичок. Для порівняння вкажемо, що пластмасовий маховичок із металевою втулкою (арматурою) є складальною одиницею.

Поверхню деталі утворюють призматичні, пірамідальні, циліндричні, конічні, сферичні, торові та інші (іноді більш високих порядків) геометричні поверхні. В практиці машинобудування найбільш поширеним частинам і елементам деталей надаються назви (рис.1).

Креслення деталі  робочий конструкторський документ, що містить зображення деталі і дані, необхідні для її виготовлення і контролю.

Ескізом називається креслення, виконане від руки, тобто без використання креслярських інструментів і без точного додержання масштабу зображень.

Рис.1

За змістом ескіз нічим не повинен відрізнятися від креслення, виконаного інструментально. Різниця між ними - лише в способі їх виконання; зовнішньо ескіз відрізняється незначною нерівністю ліній, крім того він виконується на папері в клітинку, що полегшує процес його виготовлення. Всі правила креслень, крім масштабу, витримують на ескізі без змін: формат, типи ліній, шрифти креслярські, нанесення розмірів, основний напис та інші. Слід відразу застерегти від погляду на ескіз як на деяку чернетку креслення. Ескізи є самостійними документами, поширеними на початкових стадіях проектування, а також при розробці одиничних несерійних виробів (винахідництво, створення дослідницького устаткування) та в експлуатаційній і ремонтній практиці.

Вимоги до креслення деталі

Вимоги до креслення деталі встановлює ГОСТ 2.109  73 Основные требования к рабочим чертежам. Нижче наведені головні з них.

На кожну деталь розробляється окреме креслення на одному або декількох аркушах стандартного формату. Розміщувати креслення декількох деталей на одному аркуші не дозволяється.

На кресленнях вживають умовні позначення, знаки і символи, запроваджені державними стандартами.

Креслення деталі повинно містити:

а) зображення деталі (вигляди, розрізи, перерізи, виносні елементи);

б) розміри, необхідні для виготовлення (і контролю) деталі;

в) позначення шорсткості поверхні деталі;

г) технічні вимоги (записані текстом на полі креслення дані про геометрію, термічну обробку, покриття деталі, які недоцільно або неможливо вказати на її зображеннях);

д) основний напис, який містить найменування та позначення деталі, відомості про матеріал для її виготовлення, відомості про виконавців та організацію, що випустили креслення, інші дані, визначені ГОСТ 2.104  68 Основная надпись.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ЕДИНАЯ система конструкторской документации. Основные положения.  М.: Изд. стандартов, 1991. – 344 с.

2. ЕДИНАЯ система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. - М.: Изд. стандартов, 1991. – 238 с.

3. ЕДИНАЯ система конструкторской документации. Правила выполнения чертежей различных изделий. - М.:

Изд. стандартов, 1982. 352с.

4. ІНЖЕНЕРНА та комп'ютерна графіка: Підручник/

В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М.Підкоритов, І.А.Скидан;

За ред. В.Є. Михайленка. К.: Вища шк., 2000. - 342с.

5. ЛЕВИЦЬКИЙ В.С. Машиностроительное черчение: Учеб. для втузов. - М.: Высш. шк., 1994. – 351 с.

6. ХАСКИН А.М. Черчение -К.: Вища шк., 1986. – 447 с.

7. ПОПОВА А.Г., АЛЕКСЕЕВ С.Ю. Машиностроительное черчение : Справ. -Л.: Машиностроение, 1987. – 438 с.

8. АНУРЬЕВ В.Н. Справочник конструктора-машиностроителя. 5-е изд., испр. и доп.  М.: Машиностроение, 1980. - Т.1 – 527 с.