Іі рівень

1. Оригінал таємного протоколу пакту “Молотова-Ріббентропа” про розмежовування сфер інтересів СРСР та Німеччини не збіглися. Чи можете ви, аналізуючи перебіг подій кінця 1939 р. довести його існування?

2. Радянсько-німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад, Гітлер називав “шлюбом за розрахунок”. Що мав на увазі Гітлер? Хто виграв від цього – Німеччина чи СРСР? Які наслідки від укладання цього договору для України?

3. Модель суспільно-економічних перетворень у новостворених західних областях України в 1939-1941 рр. була приблизно однакова. Їх суть – активна радянізація. В цілому зміни, що відбувалися, мали суперечливий характер. У чому виявлялася ця суперечливість?

4. Які основні причини поразок Червоної Армії у початковий період війни?

5. Яке загальностратегічне значення на радянсько-німецькому фронті мали воєнні операції на територіїУкраїни 1941-1942 рр.?

6. Чому український напрямок для Гітлера був одним з ключових? Чому фюрер не розпочав агресії проти СРСР активним наступом в Україні?

7. На території України групі німецьких армій “Південь” протистояли війська Київського особливого та Одеського воєнних округів. Німці мали незначну перевагу в живій силі 1,4:1, але значно поступалися в техніці: у радянських частин було в 1,3 рази більше гармат та мінометів, у 4,9 рази-танків і в 2,4 рази-літаків. Чому навіть за таких сприятливих для Червоної Армії умов не вдалось втримати німців на радянському кордоні?

8. Які фактори ускладнювали процес евакуації на початку Великої Вітчизняної війни? Як довоєнна військова доктрина вплинула на результати евакуації?

9. Чи могли по-іншому розвиватися події на радянсько-німецькому фронті у червні 1941-липні 1942 рр.? Які фактори могли змінити перебіг подій на користь Червоної Армії?

10. Оди із керівників радянського партизянського руху в Україні І. Старидов у своїх спогадах зазначав, що із 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, на червень1942 р. були відомості лише про 22 діючі загони. Про що свідчать ці статистичні дані? Які основні причини такого розвитку подій?

11. Чим відрізнялися погляди на шляхи здобуття Україною незалежності прихильників С. Бандери та А. Мельника?

12. 30 червня 1941 р. було проголошено Акт про відновлення Української держави, що було ризикованим кроком. На що розраховували С. Бандера та його однодумці? Чому не справдилися їхні сподівання?

13. Що спільного і що відмінного у процесах розгортання антинацистського опору в Україні, СРСР та західних державах, окупованих фашизмом?

14. Ситуація, що склалася перед війною на початковому етапі війни у відносинах між ОУН і керівництвом Третього рейху, влучно характеризує О. Субтельний: “... кожна сторона прагнула використати іншу у своїх власних, часто протилежних цілях.” Що мав на увазі історик?

15. Як вплинуло на розвиток партизанського руху в Україні утворення Українського штабу партизанського руху?

16. Завдяки чому в грудні 1942 р. розпочалось визволення України? Як перебіг подій на українській землі вплинув на хід радянсько –німецького протистояння?

17. Звільнити столицю України Сталін вимагав до річниці Жовтневого перевороту. Чим це було зумовлено і які мало наслідки?

18. Чим була зумовлена необхідність Карпатського рейду партизанських формування С. Ковпака? Які наслідки мав цей рейд?

19. Проти кого і за що боролась Українська повстанська армія? Якими були особливості стратегії і тактики УПА і як вони позначалися на бойових діях?

20. Яка роль Сталінградської битви у розвитку подій на радянсько-німецькому фронті? Як її результати позначилися на долі українських земель?

21. Які фактори зумовили перевагу радянських військ у 1944-1945 рр.?

22. Після розгрому фашистських військ у Криму все кримсько-татарське населення було звинувачене у співробітництві з окупантами і за рішенням Державного комітету оборони у травні 1944 р. виселене в Середню Азію. Чи обгрунтованим було рішення радянських властей? Як це рішення понад п’ятдесятирічної давності впливає на розвиток подій у сучасні Україні?

23. Що мали на меті радянські владні структури, розгортаючи в Західній Україні репресії проти місцевого населення? Чи можна було уникнути такого розвитку подій?

24. Відновлення прав зовнішнього представництва УРСР наприкінці війни – спроба пом’якшення чи спосіб посилення тоталітарного режиму в СРСР? Чим зумовлена ця історична подія. Які її наслідки?

25. Як, на ваш погляд, трагічні події в Україні 1942 р. зміннила загальну воєнно-стратегічну обстановку на радянсько-німецькому фронті?

26. В історичній літературі існує думка, що перемогу у Великій Вітчизняній війні було здобуто завдяки готовності заплатити за неі будь-яку ціну. Інакше кажучи перемагати не вмінням ,а “великою кров’ю”? Чи згодні ви з такою думкою?

27. У жовтні 1944 р. територію України було очищено від фашистських окупантів. Які завдання стояли перед радянською владою на визволенних землях? Що допомагало, а що перешкоджало їх реалізації?

28. Фашистський режим в Україні повинен був виконати три основні завдання:

а) забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресутсами потреби фашистської воєнної машини;

б) вивільнити від українського населення шляхом репресій і терору “життєвий простір” для арійської раси;

в) сприяти колонізації окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими переселенцями.

Наскільки фашистському окупаційному режимові вдалося виконати ці завдання? Які фактори сприяли, а які перешкоджали їх виконанню?

30. Чи можна вважати УПА воюючою проти фашистів армією і складовою частиною національно-визвольного руху? Які причини, на вашу думку , різної оцінки визвольної боротьби УПА в історичній літературі на сучасному етапі?