
- •Методичні вказівки
- •Курсової роботи
- •Теорія електроприводу
- •Методичні вказівки
- •Курсової роботи
- •Теорія електроприводу
- •Мета і об'єкти проектування
- •Частина 1. Вимоги до змісту і оформлення курсової роботи. Захист курсової роботи Зміст роботи
- •Оформлення пояснювальної записки і графічної частини роботи
- •Виконання та захист курсової роботи
- •Частина 2. Завдання на курсову роботу
- •Частина 3. Методичні вказівки щодо виконання етапів курсової роботи
- •3.1 Проектування елементів силової частини електроприводу
- •3.1.1 Опис робочої машини і технологічного процесу.
- •3.1.2 Вибір системи електроприводу.
- •3.1.3 Розрахунок діаграми швидкості механізму.
- •3.1.4 Розрахунок статичних потужностей механізму в сталих режимах.
- •3.1.5 Попередній вибір двигуна.
- •3.1.6 Розрахунок параметрів механічної передачі.
- •3.1.7 Розрахунок діаграм навантажень електроприводу.
- •3.1.8 Перевірка двигуна по нагріву і перевантаженню.
- •3.1.9 Розрахунок і вибір керованого перетворювача.
- •3.1.10 Розрахунок і вибір силового трансформатора
- •3.1.11 Розрахунок і вибір згладжуючого реактора
- •3.1.12 Розрахунок статичних механічних характеристик двигуна.
- •3.1.13 Розрахунок параметрів і характеристик перетворювача.
- •3.2 Проектування елементів ланцюгів керування електроприводом.
- •3.2.1. Розрахунок параметрів задатчика інтенсивності
- •3.2.2. Розрахунок параметрів схеми збудження двигуна
- •3.3 Розрахунок перехідних процесів розімкненої системи електроприводу.
- •3.4 Інженерна оцінка результатів проектування
- •Список літератури
- •Додаток 1.
- •Додаток 2. Технічні дані вантажопідйомного візка і варіанти Завдання 1
- •Додаток 3.
- •Додаток 4. Технічні дані вантажопідйомної лебідки і варіанти Завдання 3
- •Додаток 5. Технічні дані столу подовжньо - стругального верстату і варіанти Завдання 4
- •Додаток 6
- •Технічні дані
- •Електричних двигунів постійного струму серії 2п
- •Загальні відомості
- •Умовне позначення двигунів
- •Двигуни 2пн-132му4
- •Двигуни 2пн-160му4
- •Двигуни 2пн-180му4, 2пн-180lу4
- •Двигуни 2пн-200му4, 2пн-200lу4
- •Додаток 7 технические данные двигателей постоянного тока серии д
- •Общие сведения
- •Номинальные данные
- •Обмоточные данные
- •Додаток 8.
- •Додаток 9. Трансформаторы сухие
- •Общие сведения
- •Технические данные
- •Додаток 10. Технічні дані сгладжуючих дроселів типу ттд1w
3.1.6 Розрахунок параметрів механічної передачі.
Перетворення обертального руху валу двигуна в поступальне робочого органу здійснюється по кінематичному ланцюгу редуктор – барабан - канат або редуктор - зубчате колесо - зубчата рейка.
Необхідний радіус приведення механічної передачі
, (12)
де
-
швидкість прямого ходу механізму, m/s;
-
номінальна швидкість двигуна, 1/s.
Передавальне число редуктора
, (13)
де
-
радіус барабана або зубчатого колеса,
m.
У необхідних випадках додатково враховується кратність поліспасту.
Отримане передавальне число редуктора округляється до нормованого числа. Нормовані числа: 1,0; 1,12; 1,25; 1,4; 1,6; 1,8; 2,0; 2,24; 2,5; 2,8; 3,15; 3,55; 4,0; 4,5; 5,0; 5,6; 6,3; 7,1; 8,0; 9,0 а також ці числа, помножені на 10 або 100. Бажано округляти до найближчого меншого числа. Тоді швидкість механізму на робочому ході буде дещо завищеною і її можна довести до заданої за рахунок невеликого зниження ЕРС перетворювача. Вважаємо, за для спрощення, що застосовуються циліндричні редуктори, для яких при одно-, двух- і триступінчатому виконанні рекомендуються передавальні числа відповідно 1,6…6,3; 8…50; 63…250.
Вже на цьому етапі проектування доводиться вирішувати деякі питання вибору приводного двигуна. В першу чергу за типом механізму і передбачуваними умовами експлуатації визначається тип і серія двигуна. По розрахованим еквівалентним потужностям механізму заздалегідь намічається відрізок потужностей вибраного типу двигунів і визначається можлива його номінальна швидкість. По співвідношенню швидкостей на зворотному і прямому ході механізму визначається припустима максимальна швидкість двигуна
, (14)
і перевіряється можливість її реалізації виходячи з перевантажувальної здатності двигуна за швидкістю. У всіх механізмів вважаємо, що максимальна швидкість досягається за рахунок ослаблення магнітного потоку.
Вплив сил тертя в механічній передачі враховуємо введенням розрахункового коефіцієнта корисної дії. Приймаємо, що номінальний ККД передачі відповідає завантаженню механізму на робочому ході. ККД передачі механізмів з канатною передачею
, (15)
де
-
ККД редуктора;
0,94-0,98
– ККД канатної передачі.
У свою чергу ККД редуктору
, (16)
де
0,95…0,98
– ККД однієї зубчатої пари або одного
ступеня редуктора;
-
число ступенів редуктора.
ККД передачі із зубчатою рейкою
. (17)
Тут пара зубчате колесо-рейка розглядається як додатковий ступінь редуктора.
Втрати в редукторі так само, як і в
багатьох інших механізмах, мають постійну
складову
не
залежну від навантаження, і змінну
складову
,
залежну від навантаження. Співвідношення
цих втрат зазвичай виражається
коефіцієнтом
=1,2…1,5.
. (18)
Коефіцієнти втрат визначають з виразів
, (19)
.
ККД редуктора в режимі довільного
навантаження менше номінального і
залежить від коефіцієнта завантаження
і співвідношення між
і
:
, (20)
де
;
-
поточне значення потужності на робочому
органі, kW;
- номінальна потужність передачі (
потужність прямого ходу), kW.
При приведенні потужності механізму до валу двигуна крім ККД, враховується режим його роботи.