Найвищі врожаї кукурудзи в Степу після озимої пшениці, попередниками якої були чорний пар або багаторічні трави.

1. Кращими попередниками кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі є озима пшениця, зернобобові культури, картопля, а в районах достатнього зволоження – цукрові буряки. У степових та лісостепових районах кукурудзу на силос вирощують також післяукісно і післяжнивно. Як просапна культура кукурудза має агротехнічне значення: є добрим попередником під ярі культури, а при своєчасному збиранні – і під озимі.

2. Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостей гібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погодних умов.

Кукурудзу на зерно і силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10-12 °С, а холодостійкі гібриди і сорти – до 7-9 °С. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям 70 см.

3. У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням або з доочищенням на стаціонарних установках кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35-40%; без качанів – при вологості зерна 30% зернозбиральними комбайнами з різними пристосуваннями.

4. Зерно кукурудзи для комбікормової промисловості, на насіння і для інших господарських потреб висушують на зерноочисних агрегатах та комплексах або на майданчиках активного вентилювання до вологості 15-16 %. Качани з вологістю зерна не менше 28% добре зберігаються у сапетках, на горищах.

Собівартість вирощування кукурудзи на зерно наведена в табл. 3.2.

Гречка. Гречка має велике економічне і агротехнічне значення, є високоприбутковою культурою. Гречка, як і просо, рис, належить до найважливіших круп’яних культур і є єдиною незлаковою рослиною у групі зернових культур. Крупа з неї має високі споживчі, смакові та дієтичні якості. Велике значення має некондиційна гречка, гречана полова, висівки й борошняний пил у годівлі сільськогосподарських тварин. Гречку використовують у медицині. Гречка – цінна медоносна рослина.

У зв’язку з пізніми строками висівання та скоростиглістю гречка є страховою культурою для пересівання загиблої озимини. Її використовують для післяукісних і післяжнивних посівів, а також як сидеральну культуру на зелене добриво. Гречка є добрим попередником для інших культур.

Таблиця 3.2. – Собівартість вирощування кукурудзи на зерно (площа – 100 га, урожайність – 50 ц/га)

Показники	На 100 га посіву	На 1 га посіву	На 1 т продукції		Струк-тура вит-рат, %
			в натура-льних одиницях	в вартісних одиницях
Затрати праці, люд-год.	5821,9	58,2	4,66
Заробітна плата (основна, додаткова) з нарахуваннями, грн.	26463,4	264,6		52,9	7,4
Насіння, грн.	7500,0	75,0	4,0 кг	15,0	2,0
Мінеральні добрива, грн.	59925,0	599,3	60 кг	119,9	15,9
Засоби захисту рослин, грн.	30625,0	306,3	0,5 кг	61,3	8,2
Паливно-мастильні матеріали, разом, грн.			-	107,0	14,2
в тому числі: - дизельне пальне, грн.	51496,4	515,0	15,5 л	103,0	13,7
- бензин, грн.	173,5	1,7	0,06 л	0,4	0,0
- мастильні матеріали, грн.	1808,5	18,1		3,6	0,5
Амортизаційні відрахування, грн.	61312,5	613,1		122,6	16,3
Ремонт основних засобів, грн.	45812,5	458,1		91,6	12,2
Плата за оренду земельних ділянок, грн.	34500,0	345,0		69,0	9,2
Інші матеріальні витрати, грн.	25080,4	250,8		50,2	6,7
Страхові платежі, грн.	19836,9	198,4		39,7	5,3
Загальновиробничі витрати, грн.	11190,2	111,9		22,4	3,0
Виробничі витрати всього (виробнича собівартість)	375724,2	3757,3		751,5	100,0
в тому числі:
- основної продукції	356938,0	3569,4		713,9	237,5
- побічної продукції	18786,2	187,9		37,6	12,5

При впровадженні інтенсивних технологій гречка має значний потенціал продуктивності в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Урожайність гречки у господарствах України становить переважно 20-25 ц/га, у кращих сільгосппідприємствах – 30-40 ц/га і більше.

В Україні з районованих селекційних сортів гречки най­більш поширені: Айстра, Іванна, Крупинка, Любава, Українка, Орлиця, Роксолана, Степова, Скороспіла 86 та ін. Всі вони високоврожайні, придатні для вирощування за інтенсивною технологією. Досить поширеним є також ранньостиглий (67-77 днів) детермінантний сорт Сумчанка. Це сорт інтенсивного типу з висо­кою реакцією на добрива, низькорослий, відносно стійкий проти ви­лягання та обсипання, з високою вирівняністю зерна (80-90 %) і потенціалом врожайності 45 ц/га.

Система технологій вирощування гречки. Інтенсивна технологія вирощування гречки забезпечує високу її врожайність і достатню прибутковість тільки в умовах високої культури землеробства, яка передбачає найбільш раціональне забезпечення рослин протягом вегетації всіма факторами врожайності. У системі агротехнічних заходів, які сприяють реалізації біологічних можливостей гречки, великої уваги слід надавати розміщенню її після кращих попередників.

1. При розміщенні гречки після стерньових попередників основний обробіток ґрунту починають з лущення стерні. Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками після масової появи сходів однорічних бур’янів на глибину 20-22 см, багаторічних 25-27 см, а на ґрунтах з мілких орним шаром (дерново-підзолистих) – на глибину його залягання.

На схилах, а також у районах вітрової ерозії здійснюють безвідвальний обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами на глибину 20-22 см. Зважаючи на вологолюбність гречки, взимку слід застосовувати снігозатримання з використанням валкоутворювачів (СВУ-2,6).

2. Рано навесні, з настанням фізичної стиглості ґрунту, закривають вологу боронуванням (БЗСС-1, ВЗТС-1) у 2-3 сліди на глибину 3-4 см і приступають до культивації. У суху весну перед сівбою площу прикотковують котками ЗККІП-6 або СКГ-2 з райборінками ЗБП-0,6.

3. Гречка досить вибаглива до внесення добрив. Зважаючи на те, що гречка добре реагує на післядію органічних добрив, внесених під попередник, її удобрюють лише мінеральними добривами. Важливою умовою одержання високого врожаю гречки є висівання ретельно відсортованим кондиційним насінням. Перед сівбою (за 2-3 дні) його протруюють.

4. Сіють гречку, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до стійкої температури 10-12 °С, переважно звичайним рядковим або широкорядним способом з шириною міжрядь відповідно 15 та 45 см. Догляд за гречкою, висіяною в недостатньо вологий ґрунт, починають з післяпосівного коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6, боронування. На широкорядних посівах проводять дво- або триразове розпушування міжрядь, завдяки чому поліпшується водний режим і знищуються бур’яни.

Значному приросту врожаю гречки (3-5 ц/га) сприяє запилення бджолами. Бджолосім’ї (2-3 на 1 га) вивозять до початку масового цвітіння рослин, розмішують вулики безпосередньо біля посіву гречки.

5. Гречка достигає нерівномірно. Щоб запобігти обсипанню найбільш цінного достиглого зерна, до роздільного збирання гречки приступають при побурінні 75-85 % плодів. Через 4-6 днів після скошування, коли вологість вегетативної маси буде не більше 30-35 %, а стиглого зерна 16-18 %, підсохлі валки обмолочують зернозбиральними комбайнами, відповідно регулюючи число обертів барабана. Після обмолоту зерно просушують до вологості 14-15%, за якої воно добре зберігається.

Рис. Рис у світовому землеробстві є основною продовольчою культурою, продукцією якої харчується приблиз­но половина людей земної кулі. За посівними площами (140 млн. га) та валовими зборами зерна (понад 470 млн. т) рис є третьою у світі зерновою культурою після пшениці та кукурудзи.

В якості харчового продукту рис використовується у вигляді крупи. Відходи від переробки рису на крупу у вигляді борошна із вмістом до 14 % білка використовують як концентрований корм у тваринництві. З рисового борошна і зародків зерна виробляють різні фармацевтичні препарати (фітин та ін.), вітаміни. Зародки, крім того, є сиро­виною для виробництва олії, яку використовують у миловарінні, для виготовлення свічок. З битого зерна виробляють крохмаль, спирт, рисову пудру. Велике значення має рисова солома, з якої виробляють високоякісний папір, картон, мішковину, різні побутові вироби – міцні елегантні капелюхи, жіночі сумки тощо. Кормові якості рисової со­ломи і полови невисокі.