- •Лекційні заняття
- •"Методика викладання іноземних мов"
- •Лекційне заняття № 1
- •Кількість навчальних годин: 2
- •Лекційне заняття № 2
- •Кількість навчальних годин: 2
- •«Формування в молодших школярів англомовної фонологічної й орфоепічної компетенції» Зміст навчання фонетики
- •Групи звуків англійської мови
- •Етапи формування артикуляційної навички
- •Етапи формування інтонаційної навички
- •Вимоги до вимови учнів
- •Навчання звуків іноземної мови
- •Ознайомлення учнів з новими інтонаційними моделями
- •Заповнена картка може мати такий вигляд
- •Вправа на самостійне вживання ІнМ
- •Лекційне заняття № 3
- •Кількість навчальних годин: 2
- •«Формування в молодших школярів англомовної граматичної компетенції» Шкільний граматичний мінімум
- •Зміст навчання граматики
- •Рівні мовленнєвих одиниць
- •Етапи формування репродуктивної граматичної навички
- •Активний і пасивний граматичний мінімум
- •Характеристика граматичних навичок мовлення
- •Поняття "граматична структура" і "зразок мовлення"
- •Ознайомлення з граматичними структурами активного граматичного мінімуму
- •Автоматизація дій учнів з граматичними структурами активного граматичного мінімуму
- •Ознайомлення з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму
- •Автоматизація дій учнів з новими граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму
- •Лекційне заняття № 4
- •Кількість навчальних годин: 2
- •«Формування в молодших школярів англомовної лексичної компетенції» Шкільний лексичний мінімум
- •Зміст навчання лексики
- •Шкільний словниковий запас
- •Способи семантизації
- •Сторони лексичної одиниці
- •Етапи формування репродуктивної лексичної навички
- •Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас
- •Процес засвоєння лексичного матеріалу
- •Ознайомлення з новими лексичними одиницями
- •Автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями
- •Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників
- •Лекційне заняття № 5
- •Кількість навчальних годин: 2
- •Мовні труднощі аудіювання
- •Система вправ для навчання аудіювання
- •Етапи роботи з аудіо текстом
- •Способи контролю розуміння аудіоповідомлення
- •Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та уміння
- •Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням
- •Психофізіологічні механізми аудіювання
- •Вимоги до текстів для навчання аудіювання
- •Труднощі аудіювання
- •Суб'єктивні труднощі, пов'язані з індивідуально-віковими особливостями слухачів
- •Мовні труднощі аудіювання
- •Труднощі аудіювання, зумовлені умовами сприймання
- •Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання
- •Етапи навчання аудіювання
- •Система вправ для навчання аудіювання
- •І підсистема вправ
- •II підсистема вправ
- •Засоби контролю розуміння прослуханого аудіотексту
- •Лекційне заняття № 6
- •Кількість навчальних годин: 2
- •Формування в молодших школярів англомовної компетенції в говорінні Особливості діалогічного мовлення
- •Функціональні типи діалогів
- •Особливості монологічного мовлення
- •Мовні особливості типів монологічних висловлювань
- •Етапи навчання діалогічного мовлення
- •Типи та види вправ для навчання діалогічного мовлення
- •Етапи навчання монологічного мовлення
- •Типи та види вправ для навчання монологічного мовлення
- •Загальна характеристика говоріння як виду мовленнєвої діяльності та уміння
- •Навчання діалогічного мовлення Суть і характеристика діалогічного мовлення
- •Основні види дє
- •Функціональні типи діалогів і притаманні їм види діалогічних єдностей
- •Мовні особливості діалогічного мовлення
- •Етапи навчання діалогічного мовлення
- •Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •І група вправ
- •II група вправ
- •III група вправ
- •IV група вправ
- •Навчання монологічного мовлення Суть і характеристика монологічного мовлення
- •Етапи навчання монологічного мовлення
- •Система вправ для навчання монологічного мовлення
- •Вправи і групи
- •Вправи іі групи
- •Вправи III групи
- •Лекційне заняття № 7
- •Кількість навчальних годин: 2
- •Формування в молодших школярів англомовної компетенції в читанні Зміст навчання читання на початковому ступені
- •Етапи навчання читання
- •Система вправ для навчання читання
- •Вправи для навчання читання
- •Етапи роботи з текстом для читання
- •Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •Характер текстів для читання
- •Труднощі навчання читання іноземною мовою
- •Навчання техніки читання
- •Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень
- •Вправи на прогнозування форми слова
- •Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту
- •Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності
- •Читання як засіб навчання та його зв'язок з іншими видами мд
- •Лекційне заняття № 8
- •Формування в молодших школярів англомовної компетенції в письмі Вузьке й широке значення терміну "письмо"
- •Функції письма у навчальному процесі
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Система вправ для навчання писемного мовлення
- •Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •Психолінгвістичні механізми письма
- •Навчання техніки письма
- •Навчання каліграфії
- •Навчання орфографії
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності
- •Письмо як засіб навчання та контролю
- •І. Контрольні роботи для перевірки знань мовного матеріалу - лексичного і граматичного
- •II. Контрольні роботи і завдання для перевірки мовленнєвих навичок та вмінь
- •Лекційне заняття № 9
- •Психологія зворотного зв’язку на уроці англійської мови
- •I Закон запам’ятовування — враження.
- •II Закон запам'ятовування — повторення.
- •III Закон запам'ятовування — асоціація.
- •Принципи побудови уроків іноземної мови.
- •Вимоги до сучасного уроку
- •Типи уроків іноземної мови
- •Класифікація уроків за дидактичною метою
- •Структура уроку іноземної мови
- •Що передує уроку?
- •Планування уроку
- •Етапи складання плану уроку
- •Лекційне заняття № 10
- •Види та форми контролю
- •Об'єкти контролю
- •Тестовий контроль
- •СІнструкція труктура тестового завдання
- •Тестові завдання з вибірковою відповіддю
- •Тестові завдання з конструйованою відповіддю
- •Лекційне заняття № 11
- •Сутність планування, його мета и умови успішності
- •Система планування навчального процесу з іноземко мови у початковій школі. Організація тематичного планування
- •Тематичний план серії уроків у 2-му класі
- •Поурочне планування Необхідність поурочного планування
- •Вимоги до уроку іноземної мови у початковій школі
- •Процедура планування уроку
- •Уточнення практичних задач уроку. Визначення і формулювання завдань освіти, розвитку і виховання учнів
- •Взаємозв'язок практичних задач уроку і завдань розвитку учнів
- •Побудова процесу вирішення кожної практичної задачі уроку
- •Лекційне заняття № 12
- •Початкова школа (1-4 класи)
- •Психологічні і методичні основи раннього навчання іноземній мові
- •Особливості роботи з дітьми 6-річного віку
- •Вимоги до уроку іноземної мови
- •Форми роботи на уроках
- •Типи і структура уроку іноземної мови.
- •Розвиток індивідуальних психологічних особливостей молодших школярів засобами іноземної мови
- •Лекційне заняття № 13
- •Мета і психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови
- •Принципи організації позакласної роботи з ім
- •Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
- •Зразок плану проведення Тижня іноземної мови у школі
- •Лекційне заняття № 14
- •2. Перекладні методи
- •3. Прямі методи
- •4. Усний метод Гарольда Пальмера
- •5. Методична система навчання читання Майкла Уеста
- •6. Аудіо-лінгвальний метод
- •7. Аудіо-візуальний метод
- •8. Сугестивний метод
- •9. Комунікативний метод
- •10. Метод повної фізичної реакції
- •11. Драматико-педагогічний метод
- •12. "Мовчазний" метод
- •13. Груповий метод
5. Методична система навчання читання Майкла Уеста
Англійський методист Майкл Уест (1886-1973) створив свою методичну систему, яка мала великий вплив на подальший розвиток методики навчання читання. Свою систему він розробив у 20-30-і роки XX ст. для масової школи Бенгалії (Індія) та описав у книжці "Learning to Read a Foreign Language", а також у цілій серії градуйованих хрестоматій-посібників з читання англійською мовою.
Основним завданням системи він вважає навчання учнів, перш за все, читання іноземною мовою, переносячи навчання усного мовлення на останні два класи, де кількість учнів різко скорочується. Психологічним обґрунтуванням цієї системи є такі положення: читати можна навчати окремо від усного мовлення, у всякому разі не на його основі; читання є легшим видом діяльності, ніж говоріння; читання на будь-якому рівні розвитку має практичну цінність, а пов'язане з цим відчуття успіху підвищує інтерес учнів до іноземної мови; читання є основним шляхом залучення до культури народу, мова якого вивчається; в результаті читання великої кількості текстів у учня розвивається відчуття іноземної мови, завдяки чому послаблюється негативний вплив рідної, що полегшує та прискорює подальший розвиток усного мовлення.
Мету навчання іноземних мов Уест вбачає у вільному читанні про себе із загальним охопленням змісту, у процесі якого читець не заглиблюється у деталі. Для досягнення цієї мети непридатні види роботи, прийняті у школі: читання вголос і читання-стеження, які привчають учня до фіксації уваги на кожному слові, що перешкоджає розвитку навичок вільного, швидкого читання. Протягом усього курсу навчання використовуються лише зв'язні, переважно цікаві тексти. Кожному з них передують передтекстові запитання, на які учні повинні знайти відповіді у процесі читання. Легка мова текстів у поєднанні із завданням на пошук певної інформації, а також захоплюючий сюжет створюють умови для безпосереднього розуміння тексту і розвивають швидкість читання.
Незважаючи на те, що Уест розробляє методику навчання читання, що не є характерним для прямістів, його об'єднує з представниками цього напряму трактування процесів оволодіння рідною мовою та іноземною мовою як процесів ідентичних: засвоєння мовного матеріалу шляхом його багаторазового повторення, вивчення граматики шляхом аналогії та здогадки про значення тих чи інших форм з контексту без будь-яких узагальнень і т. ін.
Майкл Уест зробив значний внесок у методику навчання читання. Він уперше розробив завершену систему навчання читання про себе на іноземній мові. Багато його рекомендацій застосовуються і в наші дні в рамках різноманітних методів для навчання так званого екстенсивного читання.
До недоліків у цілому дуже плідної системи навчання читання Уеста, яка поки що не має аналогів у вітчизняній та зарубіжній методиці, можна віднести помилкове ототожнення зрілого читання та читання із загальним розумінням змісту, яке є лише одним з окремих проявів зрілого читання. Розуміння тексту, як і засвоєння всього мовного матеріалу, має здійснюватися за системою Уеста, інтуїтивно, на основі здогадки, без застосування елементів будь-якого аналізу, що є неприпустимим при читанні серйозних текстів. Твердження Уеста про те, що читання є легшим від говоріння, справедливе лише частково. Рецепція легша остільки, оскільки упізнавання за своєю природою є простішим, ніж відтворення. Проте навряд адекватне розуміння серйозних текстів (не адаптованих, а оригінальних, наприклад, художніх) є легшим від розмови на побутові теми на елементарному рівні.)
