Поурочне планування Необхідність поурочного планування

Необхідність поурочного планування зумовлена тим, що тематичне планування, зважаючи на його методичну сутність, не розкриває конкретного змісту кожного уроку. В ньому не відображена технологія роботи з новим навчальним матеріалом на всіх етапах формування навичок і вмінь мовлення.

Принагідно зазначимо, що під технологією навчання в методиці розуміють науку техніки навчання. Отже в даному випадку технологія навчання - це наука техніки навчання іноземної мови у початковій школі.

Навичкова природа нашого предмета і труднощі навчання його дітей молодшого шкільного віку вимагають від учителя чіткого уявлення стосовно того, чого і як потрібно навчати на кожному конкретному уроці, які принципи (дидактичні, мето­дичні), зважаючи на специфіку навчального матеріалу, мають бути на цьому уроці провідними, які методичні методи і прийоми, а також допоміжні засоби (технічні, нетехнічні) слід застосовувати на уроці, що планується, щоб раціонально і цілеспря­мовано навчати іноземної мови, формуючи навички і вміння передбаченої якості.

Усі ці питання технології навчання конкретизуються і знаходять своє втілення в поурочному плані.

При його складанні, на відміну від тематичного плану, вчитель може більш оперативно і відповідно більш „прицільно" враховувати умови реальної педагогічної ситуації, що склалися на момент проектування конкретного уроку, а саме: динаміку успішності дітей, рівень їх соціалізації, зміни в матеріально-технічному забезпеченні навчального процесу, місце уроку у розкладі занять і навіть день проведення уроку тощо.

Кожна з цих умов по-своєму впливає на технологію навчання.

Так, якщо задача автоматизації дій вживання Past Simple дієслова to be запланована на понеділок, то одним із важливих прийомів її реалізації може стати організація мовленнєвої взаємодії учнів у реальній ситуації "Where were you on Sunday?" із застосуванням вербальних опор виконання: at home, at a cafe, at the book shop, at the toy shop, at the pet shop, at the birthday party, at the Zoo, at my Granny 's, at my friend's, in the park, in the library.

Звичайно, місце уроку у розкладі занять впливає певною мірою на його структу­ру і зміст роботи. Останній за розкладом урок іноземної мови доцільно розпочинати з колективного виконання пісні з рухами, щоб зняти статичне перевантаження дітей.

Позитивні зміни в технічному обладнанні школи, поява якісних автентичних матеріалів (аудитивних, аудіо-візуальних) також впливають на технологію навчання, роблять її більш варіативною і результативною. Суттєво розширюються можливості формування адекватних навичок вимови, більш стійких умінь аудіювання і спілкування. Ефективним стає процес залучення дітей до нової національної культури. І навпаки, відсутність технічних засобів, неможливість демонструвати учням автентичне мовлення носіїв мови, особливо ровесників учнів, зразки їх немовленнєвої поведінки збіднюють арсенал прийомів навчання іноземної мови як засобу спілкування на рівні діалогу культур. В таких умовах дуже складно планувати навчальний процес з урахуванням сучасних методичних орієнтацій.

Образний характер мислення молодших школярів вимагає застосування яскравої предметно-зображальної наочності на уроках іноземної мови. Дітям імпо­нує, якщо до її складу входять витвори їхньої ручної вмілості: малюнки, аплікації, колажі, іграшки-саморобки. їх створення й накопичення - питання часу. А це не може бути передбачено тематичним планом.

Досягнення навчального результату, визначеного тематичним планом у межах кожного циклу занять, зумовлено динамікою успішності конкретного учнівського колективу. Поурочне планування допомагає внести необхідні корективи у цьому напрямі: збільшити або зменшити обсяг вправ, їх кількісне та якісне наповнення, варіювати їх ситуативне забезпечення, застосування унаочнення та режимів діяльності учнів.

Підготовка розгорнутого поурочного плану, так званого плану-конспекту уроку, що є особливо актуальним для студентів-практикантів, змушує вчителя замислитись над змістом дидактичного мовлення як засобом педагогічного спілкування і знаряддям реалізації його методичного задуму на кожному конкретному уроці. Адже професійна компетенція вчителя іноземної мови передбачає не тільки знання мовленнєвих формул (кліше), необхідних для організації і проведення вправ у різних видах мовленнєвої діяльності, але й уміння використовувати ці формули класного вжитку адекватно ситуації педагогічного спілкування.

Для добору мовних засобів у різних ситуаціях педагогічного спілкування важливо враховувати регістр конкретної ситуації, тобто такі параметри як міжособистісні взаємини між комунікантами, в тому числі й рольові відносини, а також тему і місце спілкування. Зважаючи на ці параметри, вихідним критерієм добору виразів класного вжитку має бути їх автентичність, їх відповідність узусу. В даному випадку - ситуації педагогічного спілкування носіїв іноземної мови, що вивчається.

Так, на вітання вчителя "Good morning, kids/class" учні мають відповісти "Good morning, Hanna Petrivna", уникаючи звертання "teacher", бо така форма не відповідає узусу. Прохання до учнів посилити гучність голосу формулюється як "Speak up, please", а прохання послухати уважно вчителя передається фразою-кліше "Listen to your teacher (to me) carefully". Запитання щодо бажання продовжити читання подається у такій формі "Who's going to read next?" або "Who'd like to read next?" (але ніколи: "Who reads next?"). Запрошуючи учня до дошки, учитель-носій англійської мови скаже: "Соте out to the front / board, please". Бо команду "Соmе here" можна вживати лише в разі серйозного порушення учнем дисципліни. Вона передбачає можливість серйозної догани. Історично у британській школі ця команда означала, що наступним має бути покарання палицею (Г.М. Фролова). Приклади можна продовжити.

Для виокремлення етапів уроку учитель застосовує спеціальні терміни (bound­ary exchanges). Наприклад: "Now, we'll do a listening exercise", "Well, this morning we'll do a role play". Подібні метависловлювання містять слова-маркери (frame words), як-от: "Now", "Now then", "Well", "Right", "Fine", "OK", їх функція полягає у привер­танні уваги до наступної настанови (інструкції) вчителя. Інформативна частина дидактичного метависловлювання (focus) становить твердження, призначення якого - допомогти учню зрозуміти мету або тему наступного етапу уроку.

На думку британських методистів, вибір мовних засобів ведення уроку становить важливий компонент його планування: "Classroom language needs as much careful planning and preparation as any other aspect of the lesson. It should be at a level appro­priate to the class" (Winn-Smith).

Отже якісне вирішення задач навчання, визначених тематичним планом, можливо лише за умови ретельної розробки плану-конспекту кожного уроку в системі занять навчального циклу.

План уроку складається на основі тематичного плану, оскільки, з одного боку, урок - це органічна частина роботи, запланованої в серії уроків навчального циклу, а з іншого - це самостійна цілісна ланка, яка має відповідати загальнодидактичним і методичним вимогам, що висуваються до сучасного уроку іноземної мови. І в цьому полягає взаємозв'язок тематичного і поурочного планів.