1. Загальна характеристика локомотивного депо “Жовтень”

1.1 Історія виникнення та розвитку депо

Електровозне депо “Жовтень” (на момент створення – Харківське паровозне депо Курсько-Харково-Азовської лінії Південних залізниць) є одним з найстаріших залізничних підприємств не тільки Південної магістралі, але й залізниць України. Розвиток промисловості та сільського господарства східної України після відміни у 1861 році кріпацького права призвів до того, що необхідно було налагодження економічних зв’язків з Центром та Азово-Чорноморським басейном, що й обумовило будівництво Південних залізниць.

В фондах Міністерства транспорту зберігаються документи про заснування Харківського паровозного депо. В них говориться, що перший поїзд прибув до Харкова з Курська 22 травня 1869 року. На той час був побудований цегельний будинок депо прямокутного типу на 12 паровозів з тендерами, які мали 3 крізні канави, обладнані пристроями водопостачання, та кочегарні канави. Регулярний рух поїздів на ділянці Харків-Курськ почався з 6 липня 1869 року. У 1923 році паровозне депо Харків-Головний було перейменовано у депо “Жовтень”. У 1940 році середньодобовий пробіг паровозу та вага потягу зросли вдвічі. Війна змінила роботу депо: воно почало допомагати військовим та працювати на потребу армії. Після закінчення війни, депо відроджувалося на новій технічній основі. З кожним роком зменшувався простій паровозів, покращувалася якість ремонту, знижувалася собівартість. Депо почало виконувати підйомний ремонт паровозів серії СУ для всієї Південної залізниці, а серії ІС – для ряду депо Поволжя та Уралу.

У 1957 році попрямував перший електропоїзд по ділянці Харків-Мерефа. Останній рейс паровоз приписки депо “Жовтень” зробив у жовтні 1960 року, і в січні 1961 р. паровози назавжди залишили депо. До цього часу закінчилися електрифікація напрямку Москва-Харків-Донбас. За проханням локомотивних бригад депо “Жовтень” тягове плече Харків-Слав’янськ було протягнуто до Іловайська. Була освоєна спільна експлуатація електровозів на напрямках Москва-Іловайськ, Москва-Донецьк, а потім, по мірі електрифікації Кримського ходу, на напрямку Москва-Крим.

В кінці 1950 року була сформована бригада по ремонту електровозів. На початку 1960 років увійшли у роботу два пункти технічного обслуговування: ПТО станції Харків-Пасажирський та ПТО Харків-Сортувальний. Підйомний (поточний ПР-3) ремонт ЕПС депо проводить з 1959 року. Спочатку ремонтували електросекції СР, а потім електровози ВЛ-22, ВЛ-23, а з 1964 року – електровози ЧС2 приписки ряду доріг.

З 1960 року у депо експлуатуються електровози виробництва концерну “Шкода” Чехословаччини. Електровози ЧС1 (19 одиниць) прибули у депо у вересні 1960 – січні 1961 років і після виконання модернізації та річної експлуатації були передані на інші дороги. Електровози ЧС-3 (57 одиниць) були отримані у 1961 році і передані на інші дороги у 1962-1963 роках.

Електровози ЧС-2 типу 34Е (90 одиниць) надходили у 1962-1964 роках та були передані у 1964-1966 роках. Електровози ЧС-2, які експлуатуються сьогодні, надходили протягом 1964-1971 років. Електровози надходили до депо з листопада 1986 по грудень 1988 року. Більше160 отриманих електровозів з Чехословакії після експлуатаційних випробувань та усунення дефектів були передані на дороги Поволжя, Уралу, Сибіру та Закавказзя.

Протягом часу депо було реконструйоване, були впроваджені прогресивні процеси експлуатації та ремонту локомотивів, впорядковане по прилягаючій території, покращенні умови праці та відпочинку.

Депо було газифіковано, побудований новий колісний цех з роликовим відділенням, обладнаний контрольний пункт по ремонту автозчеплень (перший серед електровозних депо мережі залізниць), а потім побудований критий ПТОЛ типу “Плауен” в комплексі зі службово-технічним будинком цеху експлуатації, змонтована сучасна система приготування та подачі піску на локомотиви, розширені та впорядковані побутові приміщення. Значно відновлені верстатний парк та підйомно-транспортне обладнання.

Освоєння крупно-агрегатного методу ремонту, монтажу ряду поточних ліній та спеціалізований позицій, впровадження прогресивних технологічний процесів дало змогу значно зменшити простої електровозів у ремонті при покращенні якості та зниження собівартості, постійно нарощувати міцності по виробництву ПР-3 для інших залізниць.

Сьогодні пріоритетними напрямами у роботі депо, поряд із забезпеченням пасажирських перевезень, є рішення соціальних питань та отримання прибутку від підсобно-допоміжної діяльності.

З метою подовження строку служби електровозів з листопада 1992 року впроваджується закріплений спосіб обслуговування локомотивними бригадами. На цей спосіб перевезено більше 40 електровозів, отримані добрі результати.

Широке застосування отримала комп’ютерна техніка. Немалий прибуток приносять взяті на баланс депо столова, магазин, ател’є мод (у тому числі перукарня), хімчистка. Планується розширення випуску товарів народного споживання, надання платних послуг населенню та послуг реклами.

2 Характеристика локомотивного депо «Жовтень»

Локомотивне депо – це державне промислове підприємство, первинна і основна виробнича ланка, метою роботи якого є забезпечення виконання стабільної експлуатаційної, ремонтної та господарської діяльності.

Електровозне депо “Жовтень” є структурним підрозділом локомотивної служби Південної залізниці. В ньому працює понад 800 чоловік, серед яких робітники ремонтного цеху, цеху експлуатації та адміністративний апарат.

Приписний парк локомотивів депо складається з:

• 40 електровозів серії ЧС-7;

• 66 електровозів серії ЧС-2;

• 1 тепловоз серії ТГМ-23;

З них в експлуатації:

• 22 електровозів серії ЧС-7;

• 18 електровозів серії ЧС-2;

• в резерві залізниці:

• 18 електровозів серії ЧС-7;

• 36 електровозів серії ЧС-2;

• в запасі Укрзалізниці – 10 електровозів.

Основна діяльність депо – це забезпечення сфери перевезень тяговим рухомим складом, ремонт рухомого складу та підсобно-допоміжна діяльність – випуск товарів народного споживання і надання послуг стороннім організаціям.

Депо обслуговує електровозами в пасажирському русі напрямки на Бєлгород (84 км), Іловайськ (через Червоний Лиман – 338 км, Лозову – 383 км, Межчермет – 338 км), Мелітополь (339 км), Донецьк (через Червоний Лиман – 340 км, Костянтиновку – 317 км, Лозову – 362 км), Запоріжжя (327 км), Дніпропетровськ (через Новомосковськ – 296 км, Сінельниково – 303 км), Джанкой (592 км), Сімферополь (683 км), Червоний Лиман (185 км), Луганськ (389 км), Куп’янськ (129 км), Красноград (101 км), Ясинувата (через Червоний Лиман – 326 км, Лозову – 371 км) та Полтава (140 км).

Локомотивне депо має ремонтні дільниці та відділення, які оснащені верстатним, зварювальним, під’ємно - транспортним, діагностичним та другим обладнанням. Депо виконує наступні види поточного ремонту і технічного обслуговування:

• ПР – 3, ПР – 3У – електровозам серії ЧС -7 та ЧС -2 приписки Південної залізниці та електровозам ЧС -7 Придніпровської дороги;

• ПР – 2 – електровозам серії ЧС -7 та ЧС -2;

• ПР – 1 – електровозам ЧС -7 та ЧС -2;

• ТО – 3 – електровозам ЧС -7 та ЧС -2;

• ТО – 2 – електровозам ЧС -7 та ЧС -2;

• ТО – 4 – електровозам і тепловозам.

Депо має відокремлений баланс, субрахунок в банку і печатку із зображенням назви залізниці та своєї власної, проводить бухгалтерську та статистичну звітність. Депо впроваджує заходи по економному використанню трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.

Основними завданнями депо є:

• забезпечення технічно-справного стану локомотивного парку і надійної роботи електровозів в експлуатації відповідно до вимог безпеки руху;

• утримання в роботі кількості електровозів у відповідності з обсягом експлуатаційної роботи і виконання встановлених норм простою локомотивів на технічному обслуговуванні, екіпіровці та ремонті;

• забезпечення перевезень кваліфікованими локомотивними бригадами;

• виконання поточного ремонту та технічного обслуговування локомотивів відповідно до діючих правил та положень;

• розвиток, утримання в справному стані та раціональне використання деповських споруд та обладнання, впровадження нових досягнень науки, техніки та передового досвіду, максимальне використання виробничих потужностей, підвищення рівня механізації трудових процесів;

• впровадження раціональних режимів водіння потягів з дотриманням встановленого часу ходу;

• забезпечення безпеки руху поїздів, точного виконання правил технічної експлуатації залізниць України, наказів, вказівок та інструкцій Укрзалізниці, Південної залізниці, розроблення та здійснення заходів по запобіганню катастроф, аварій та випадків браку в роботі;

• здійснення заходів охорони праці та навколишнього середовища;

• забезпечення пожежної безпеки електровозів, технологічного обладнання, будівель та споруд, які знаходяться на балансі депо;

• надання платних послуг населенню та виробництво товарів споживання;

• надання послуг реклами;

• здійснення перевезень вантажним та легковим автотранспортом для забезпечення потреб депо, надання послуг населенню в межах України;

• здійснення виробничо-господарської діяльності у галузі сільського господарства, реалізація цієї продукції;

• продаж працівникам депо промислових та продовольчих товарів;

• виготовлення та реалізація швейної продукції ательє;

• здійснення інших заходів, спрямованих на збільшення доходів депо.

Для вирішення поставлених завдань депо забезпечує:

• виконання програми обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів рухомого складу у відповідності з нормативами;

• удосконалення економічної роботи в умовах ринкових відносин, ефективне використання і збереження майна депо;

• виконання вимог екологічної безпеки і охорони здоров’я населення, проведення заходів з охорони природи, раціональному використанню природних ресурсів, ліквідації наслідків аварій, шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

• раціональне використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;

• зміцнення державної та трудової дисципліни, ефективну кадрову політику, підвищення кваліфікації кадрів;

• організацію праці та заробітної плати і соціальний захист працівників на основі єдиної політики, що проводиться на залізничному транспорті, впровадження галузевих та міжгалузевих норм праці і систем матеріального стимулювання в залежності від місцевих умов, дотримання трудового законодавства;

• покращення умов праці та попередження виробничого травматизму, виконання правил і норм охорони праці, культури виробництва;

• проведення в установленому порядку статистичного обліку та звітності при їх цілковитій достовірності;

• проведення робіт з мобілізаційної підготовки, цивільної оборони депо та заходів по захисту державних таємниць України;

• скорочення передбачених кошторисом експлуатаційних витрат, підвищення продуктивності праці.

Депо зобов’язане забезпечити виконання доведених службою та залізницею завдань та кошторису експлуатаційних витрат депо, інших задач, а також обов’язків, що витікають із чинного законодавства України, Галузевої тарифної угоди та укладених депо договорів; укладати згідно з чинним законодавством України трудові договори зі своїми робітниками.

Депо має право організовувати роздрібну торгівлю продукцією власного виготовлення та виробництва, створювати спеціалізовані магазини, використовувати інші форми торгівлі, здійснювати повторну переробку сировини та її реалізацію.

Згідно з діючим Положенням про депо, воно не є юридичною особою (як і усі лінійні підприємства залізничного транспорту), функціонують без утворення прибутку від перевезень. Метою позбавлення лінійних підприємств статусу юридичної особи на початку 1990-х років було уникнення подвійного оподаткування (на рівні лінійних підприємств та залізниці). Тепер депо фінансується за кошторисом витрат, а доходи від перевезень локомотивна служба розподіляє між локомотивними депо таким чином, щоб доходи дорівнювали фактичним витратам. Контроль та ревізію за виробничо-господарською діяльністю депо “Жовтень” здійснює Південна залізниця, локомотивна служба, а також інші органи згідно з чинним законодавством.

3 Організаційно-виробнича структура та структура управління депо

Організаційно-виробнича структура електровозного депо “Жовтень” побудована на тому принципі, що воно займається одночасно експлуатацією локомотивів та їх ремонтом. Структура включає в себе склад та співвідношення дільниць основного та допоміжного виробництва.

Організаційно-виробнича структура електровозного депо “Жовтень”:

1 Цех експлуатації:

1. Колони локомотивних бригад.

2. Дільниця екіпіровки.

3. Пункт технічного обслуговування ТО-2 локомотивів.

1. Цех ремонту:

   1. Дільниця поточного ремонту ПР-3.

   2. Дільниця ПР-2 і ПР-1 та ТО-3.

   3. Автоматна дільниця.

   4. Апаратна дільниця.

   5. Дільниця КВП.

   6. Колісна дільниця.

   7. Заготівельна дільниця.

   8. Електромашинна дільниця.

   9. Інструментально-кузовна дільниця.

   10. Дільниця по ремонту обладнання.

   11. Дільниця будівельної групи.

   12. Експериментальна бригада.

   13. Автогальмівна дільниця.

   14. Матеріальна комора.

   15. Паросилова дільниця.

   16. Хіміко – технічна лабораторія.

2. Автотранспортна дільниця. 4 Будинок відпочинку локомотивних бригад.

5. Підприємство роздрібної торгівлі. 6.Їдальня. 7.Ательє №1 і №2.

Приймаль-ники

Локомоти-вів

Відділ кадрів

Планово-економічний відділ

Норму-вальники

Головний інженер

Заст. Начальника депо по ремонту

Заст. Начальника депо по експлуатації

Диспетчер

Дільниці по ремон-ту локомотивів

Комплексні та спеціалізовані бригади

Технічний кабінет

Нарядники оператори

Локомотивні бригади

Дільниця ремонту та обладнання

Ремонтно-будівельна група

Інструментальне відділення

Канцелярія

Бухгалтерія Рисунок 3.1 – Схема адміністративно-технічного управління депо

Управління депо здійснюється згідно з принципом єдиноначальності начальником депо, який має право самостійно вирішувати питання та несе відповідальність за наслідки прийнятих рішень.

Начальник депо згідно чинного законодавства на підставі доручення начальника залізниці укладає договори, контракти, набуває майнові та немайнові права, здійснює закупку або реалізацію товарів, представляє інтереси депо у всіх установах, підприємствах та організаціях, постає позивачем та відповідачем у судових органах; здійснює керівництво діяльністю депо, організує виробничо-господарський процес; за узгодженням зі службою визначає структуру управління та затверджує штатний розклад; встановлює систему оплати і форми матеріальної зацікавленості; здійснює роботу по підбору та розміщенню кадрів, укладає та розриває трудові договори з працівниками депо.

В депо “Жовтень” головними методами управління є: організаційно-розпорядчий (через нормативні документи, розпорядження, накази), економічний (через розрахунок з локомотивною службою для підвищення ефективності виробництва) і соціально-психологічний (моральне та матеріальне стимулювання, активізація фактору людини). Депо в своїй діяльності керується законодавством України, наказами та іншими нормативними актами Міністерства транспорту України, Укрзалізниці, Південної залізниці та Положенням про депо. Воно підпорядковане локомотивній службі, яка в свою чергу, - Південній залізниці, Державній адміністрації залізничного транспорту та Міністерству транспорту України. Контроль та ревізію діяльності депо здійснює Південця залізниця, локомотивна служба, а також податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління (КРУ), фінансова ревізія, міліція, транспортна прокуратура та інші органи у відповідності до діючого законодавства. У відповідності з виробничою структурою депо встановлює структуру адміністративно-технічного управління депо.

Виконання основних показників локомотивним депо «Жовтень» за останні 3 роки занесені до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Основні показники локомотивного депо «Жовтень»

Показники	Од. виміру	Звіт 2006 р.	Звіт 2007 р.	Звіт 2008 р.	Звіт 2009 р.
1 Об’єм перевезень всього	млн. ткм. брутто	6701	7053,6	6801,5	6193,1
2 Річний пробіг лок-вів	тис. ткм	9135,4	9377,3	9263,7	9145,2
3 Продуктивність праці на одного робітника експлуатації	тис. ткм брутто	8272,8	8708,1	8345,4	7859,3
4 Собівартість перевезень	грн.	12,23	15,3	15,3	16
5 Середньомісячна заробітна плата	грн.	1830,8	2297,9	3166,7	3206
6 Контингент всього	чол.	853	851	855	845
7 Прибуток всього	тис. грн	1174,6	1442,7	404,8	507
8 Дохід всього	тис. грн	91035,8	117393,9	145291,1	142987,6
9 Експлуатаційні витрати	тис. грн	81923,6	107951,8	135587,2	129599,2
в т. ч. паливо		909,1	1067,8	1611,6	1531,6
матеріали		4992,2	5996	12081,3	10440,3
ел. енергія		26289,6	32144,7	43937,1	41569,1
інші витрати		388,5	8488,6	2412,8	2875,6
10 Витрати всього	тис. грн	89861,2	115951,2	144886,3	149753
в т. ч.витрати з перевезень		81923,6	107951,8	135587,2	135861,2
витрати на ПР лок-вів		11618,7	20841	23186,6	25366
витрати на неплановий ремонт		29,5	7,2	10,6	11,3
11 Кількість непланових ремонтів	од.	8	8	6	7
12 Простій у неплановому ремонті	год.	543,83	373,33	724,3	363,69

Якісні показники роботи локомотивів занесені до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Якісні показники роботи локомотивів

Показники	Одиниця виміру	Звіт 2006 р	Звіт 2007 р.	Звіт 2008р.	Звіт 2009р.
1 Технічна швидкість	км/год	63,6	63	64,3	65
2 Дільнична швидкість	км/год	58,9	58,6	59,9	61,3
3 Середня маса поїзда	т брутто	863	883	875	840
4 Середньодобовий пробіг	км/доб	386,9	420,3	404	395
5 Деповський процент несправних локомотивів	%	2,55	3,01	2,96	2,42

Виконання програми ремонтів локомотивів занесені до таблиці 1.3.

Таблиця 3.3 – Виконання програми ремонтів локомотивів

Вид ремонту і серія локомотивів	Од. виміру	Звіт 2006 р	Звіт 2007 р.	Звіт 2008 р.	Звіт 2009 р.
1	2	3	4	5	6
1 ПР – 3П:
ЧС - 7	од	4	5	4	1
ЧС - 2	од	5	6	6	3
2 ПР – 3:
ЧС - 7	од	6	6	8	7
ЧС - 2	од	8	7	6	6
3 ПР – 2:
ЧС - 7	од	9	7	14	13
ЧС - 2	од	13	12	14	11
4 ПР – 1:
ЧС - 7	од	158	157	152	157
ЧС - 2	од	147	154	150	126
5 ТО – 3:
Продовження таблиці 3.3
1	2	3	4	5	6
ЧС - 7	од	171	167	169	170
ЧС - 2	од	154	165	159	141
6 ТО – 2:
ЧС – 7	од	4120	3926	3712	4146
ЧС – 2	од	3434	4061	3517	2826
7 ТО – 4:
електровози	к. п.	455	711	453	362
тепловози	к. п.	40	82	43	19

Кількісні показники роботи локомотивів занесені до таблиці 1.4

Таблиця 3.4 – Кількісні показники роботи локомотивів

Найменування видів роботи	Од. виміру	Звіт 2006 р.	Звіт 2007 р.	Звіт 2008 р.	Звіт 2009 р.
1 Загальний пробіг локомотивів,	тис. лок. км	9135,4	9377,3	9263,7	9196,2
2 Лінійний пробіг локомотивів,	тис. лок. км	8420,5	8701,6	8516,5	7974,2
3 Пробіг у голові поїздів	тис. лок. км	7444,5	8381,2	8175	7713,5
4 Допоміжний пробіг	тис. лок. км	623,3	679,2	713,7	584,9
5 Лок – год непоїзного парку	лок – год	7355	10727	9681	9771

Як видно з таблиці 3.1 через фінансово-економічну кризу в країні об’єм перевезень з кінця 2008 року почав поступово зменшуватися, це в свою чергу призвело до зменшення середньої маси поїзда, річного пробігу локомотивів та продуктивності праці на одного працівника експлуатації.

Як видно з таблиці 3.2 в період з 2007 – 2009 рр., спостерігається збільшення технічної та дільничної швидкості, до цього призвело зменшення середньої маси поїзда та поліпшення умов руху у зв’язку з покращенням технічного стану колії. Якщо розглянути показники зміни програми ремонтів (табл. 3.3) можна відмітити, деяке зменшення ремонтів, що пояснюється покращенням якості ремонту. З таблиці кількісних показників роботи локомотивів (табл. 3.4) видно, що відбувається їх зменшення, яке пов’язане зі зменшенням об’єму перевезень (табл. 1.1).

Отже, можна зробити висновок, що період з 2007 по 2008 рр. був переломним для роботи локомотивного депо «Жовтень». [1]

Список використаних джерел

1 Методичні вказівки по збору статистичної інформації в локомотивних депо (№471). – Х.:ХарДАЗТ, 2001. – 14 с.

2 Аналіз стану безпеки руху поїздів у локомотивному господарстві України за 2006 р.

3 Аналіз стану безпеки руху поїздів у локомотивному господарстві України за 2007 р.

4 Аналіз стану безпеки руху поїздів у локомотивному господарстві України за 2008 р.

5 Аналіз стану безпеки руху поїздів у локомотивному господарстві України за 2009 р.

6 Статистична звітність по роботі локомотивного депо «Жовтень» за 2006 – 2009 рр.

17