
- •1. Мета і завдання дисципліни
- •2. Наукові дисципліни, що допомагають дослідженню і вивченню процесу еволюції урбаністичних утворень
- •3. Джерела комплексного вивчення й дослідження об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини
- •4. Наукові методи комплексного вивчення й дослідження об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини
- •1. Основи фортифікаційної систематики і термінології
- •Поняття фортифікаційної систематики
- •Способи оборони фортець і замків
- •3. Системи оборони фортець і замків
- •2. Урбаністично-фортифікаційні об’єкти та їх типологія
- •1. Поняття «урбаністично-фортифікаційний об’єкт»
- •2. Характеристика урбаністично-фортифікаційних об’єктів
- •1. Острог (острожець)
- •Словника ф. Брокгауза й і. Ефрона: а, б, в, г – полігональні фронти;
- •Конструктивні особливості дерево-земляних оборонних укріплень й елементів (8-13 ст.)
- •1) Ескарп
- •3. Дерев’яні укріплення
- •2) Частокіл (палісад, острог, острокіл)
- •3) «Стєна» (паланка)
- •4) Зрубна стіна
- •5. Вежа (столп, башта)
- •6. «Столпіє» («столпостєніє»)
- •4. Конструктивні особливості укріплень й елементів вежо-стінової системи оборони (14-16 ст.)
- •1. Основні укріплення та їх елементи
- •2. Додаткові укріплення об’єктів вежо-стінового типу:
- •5. Конструктивні особливості укріплень й елементів бастейної і бастіонної системи оборони (16-18 ст.)
- •1. Базові укріплення об’єктів бастейного і бастіонного типу
- •Додаткові укріплення об’єктів бастіонного типу:
- •Тема 6. Школи бастіонної фортифікації
- •П. Денніса
- •7. Конструктивні особливості укріплень й елементів, облашованих за фронтовою, фортовою та укріпрайонною системою оборони (18-19 ст.).
- •1. Укріплення оборонних ліній (фронтів)
- •2. Укріплення фортових фортець
- •Укріплення укріпрайонів
- •Перелік використаних джерел:
- •Практичне заняття № 2 Основи фортифікаційної систематики і термінології План
- •2. Базове укріплення
- •3. Характеристика способів оборони
- •Фронтова система оборони
- •Практичне заняття № 3 Урбаністично-фортифікаційні об’єкти План
- •Практичне заняття № 4 Конструктивні особливості оборонних укріплень
- •Практичне заняття № 5 Школи бастіонної фортифікації
- •Практичне заняття № 6 Видача завдання на контрольні та курсову роботи
- •Завдання для контрольної роботи № 1.
- •Завдання для контрольної роботи № 2.
- •Перелік тем та питань, що увійдуть до другої частини методичного посібника
1. Основи фортифікаційної систематики і термінології
Поняття фортифікаційної систематики
Фортифікаційна систематика – це галузь фортифікації, яка вивчає взаємозв’язок між способом оборони і базовими оборонними укріпленнями, систематизує знання про оборонну архітектуру, уніфікує термінологію фортифікаційних об’єктів, укріплень та їх елементів і дозволяє зрозуміти їхню ієрархічну структуру. Основні позиції цієї структури викладені в наступній схемі:
|
Рисунок 1.1. Структура фортифікаційної систематики
Питання систематики оборонних укріплень окреслив польський вчений, доктор архітектури, професор Краківської політехніки Я. Богдановський. Він також ввів у науковий обіг назви типових оборонних систем, виділив базові укріплення й зробив спробу систематизації фортифікаційної термінології.
Способи оборони фортець і замків
У військово-оборонному мистецтві 8-18 ст. розрізняють чотири напрямки ведення вогню:
1. Фасовий горизонтальний – фронтальний вогонь, що вівся з помосту за стіною, зрубів чи підсябиття.
2. Фасовий вертикальний – фронтальний вогонь, що вівся з верхньої площадки або бійниць.
3. Клешневий – фасовий перехресний вогонь, що вівся з двох заломлених всередину стін.
4. Фланговий – фланкуючий вертикальний і горизонтальний вогонь вздовж стін, який вели з веж, бастей чи бастіонів.
Рисунок 1.2. Способи ведення вогню:
1 - фасовий горизонтальний;
2 - фасовий вертикальний;
3 – клешневий;
4 – фланговий.
Схема (за словником архітектурно-реставраційних термінів)
Історія фортифікації знає вісім систем оборони, що змінювали одна одну, вдосконалюючись слідом за модифікацією видів зброї та механізмів для облоги. Їм присвоєно назви за базовими укріпленнями (стіна, вежа, бастея, бастіон, оборонна лінія (фронт), форт).
Стіна – земляний вал, частокіл, загорожа з горизонтально покладених брусів, городні з клітями, кам’яний чи цегляний мур.
Вежа (башта) – кругла, квадратна чи прямокутна споруда, в якій висота більша
за діаметр, довжину сторін.
Бастея – з’єднана з пряслом стін кругла, півкругла або багатокутна вежа з двома або трьома ярусами, в якій діаметр більший за висоту.
Бастіон – з’єднана з куртинами п’ятикутна башта з землі, обгороджена ззовні деревом, чи обмурована каменем або цеглою.
Оборонна лінія (фронт) – утворена ескарпованими деревом або каменем земляними валами різної конфігурації в поєднанні з бастіонами, верками, люнетами, редутами та іншими земляними укріпленнями. Розрізняють 5 видів оборонних фронтів.
Форт – розташований у ямі автономний земляно-бетонний фортифікаційний об’єкт з чіткою системою комунікацій та низкою служб життєзабезпечення, що розташовувався на певній віддалі від цитаделі й не був пов’язаний з нею стінами.
а) б)
в) г)
д) е)
Рисунок 1.3. Базові укріплення: а) стіна; б) вежа, башта; в) бастея; г) бастіон; д) лінія оборонних укріплень (фронт); д) види оборонних фронтів: 1 – бастіонно-кремальєрний; 2 – тенальний (кліщовий); 3 – бастіонний; 4 – реданний; 5 – полігонально-капонірний; е) форт (за словником архітектурно-реставраційних термінів)