3. Укріплення укріпрайонів

Укріпрайони складалися з набору таких оборонних споруд: головного командного пукнту, командних пунктів підрозділів, дотів, дзотів, гарматних казематів, протитанкових казематів, лінійних окопів, інженерних загорож, щілин.

Блокгауз – фортифікаційна вогнева споруда, пристосована для ведення кругового вогню і для проживання в ньому гарнізону.

Амбразура – горизонтальний отвір в укріпленнях фортів та укріпрайонів (дотах, дзотах тощо), призначений для ведення гарматного та кулеметного вогню. Форми і розміри амбразури залежали від характеру зброї, сектору обстрілу, умов стрільби. Більшість амбразур обладнували «сходинками», що перехоплюють уламки та кулі. Деякі амбразури призначені для захисту вхідних дверей та підходу до командного пункту. На відміну від основних, вони набагато меншого розміру і призначені для ведення вогню тільки з легкої стрілецької зброї.

Рисунок 7.4. Блокгауз для охорони залізничного моста біля Галича (Івано-Франківська обл.). Сучасне фото

Рисунок 7.5. Амбразура доту.

Сучасне фото

Довготривала вогнева точка – окрема мала фортифікаційна споруда із залізобетону, каменю й заліза, призначена для тривалої оборони і захисту засобами ведення вогню. Складалась вона з бойових казематів і побутових приміщень. Вогонь з казематів вівся через численні амбразури, спонсони, казематовані баштові установки.

Д еревоземляна вогнева точка – невелике оборонне польове укріплення виготовлене з дерев’яних брусів, дощок і землі. Нагадувала землянку, замасковану під навколишню місцевість. Розташовувалася на підвищеннях.

Рисунок 7.6. Дот у с. Богрівці Богородчанського району Івано-Франківської обл. Сучасне фото

Рисунок 7.7. Схема розрізу дзоту (за веремеєвим)

Перелік використаних джерел:

1. Архитектурно-реставрационные термины. Методическое пособие. Под ред. И. А. Игнаткина. – К.: Издательство УСХА, 1990. – 147 с.

2. Архітектура. Короткий словник-довідник / За заг. ред. А. П. Мардера. – К.: Будівельник, 1995. – 333 с.

3. Бажанова Т. Традиції фортифікаційного будівництва у старому замку Чигирина (ХVІІ ст.) // Архітектурна спадщина України. – Вип. 5. – К., 2002. – С. 62.

4. Баран В. Археология древнего Галича // Восточная Европа в средневековье. – М., 2004. – С. 276-283.

5. Баран В., Томенчук Б. Підсумки досліджень Галицької археологічної експедиціїв 1991-1996 рр. // Галич і Галицька земля. – Київ-Галич, 1998. – С. 10-18.

6. Бірюльов Ю, Волков О. Замки Західної України. Путівник. – Львів, 2004. – 24 с.

7. Боплан Г. Опис України. – К.: Наукова думка, 1990. – 256 с.

8. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. – К., 2007.

9. Вечерський В. Фортеці й замки України. – К., 2011. – 663 с.

10. Вишнівець. Путівник. – Збараж, 2009. – 21 с.

11. Годованюк О. «Вежа мурована» в Острозькому замку // Українське мистецтво. – 1969. – Вип. 3. – С. 164-172.

12. Грабовецький В. В. Нарис історії Галича. – Галич, 1997. – С. 112.

13. Груббе Г., Кучмар А. Путеводитель по архитектурным формам. Справочник / Пер. с нем. М. В. Алешечкиной. – Москва: Стройиздат, 1990. – 215 с.

14. Енгельс Ф. О военном искустве. – М., 2003. – С. 174, 184-186.

15. Замки Тернопілля невід’ємна складова історико-культурної спадщини України. Матеріали науково-практичної конференції – Збараж, без року. – 130 с.

16. Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Галич. 3 листоп. 2011 р. – Галич, 2011. – 324 с.

17. Іванов О. Замки Хмельниччини. – Тернопіль, 2010. – 25 с.

18. Іванов О. Збаразький замок. – Тернопіль, 2009. – 20 с.

19. Косточкин В. Русское оборонное зодчество конца ХІІІ - начала ХVІ вв. – М.: Наука, 1962. – 286 с.

20. Кучера М. П. До питання про конструкцію стіни-столпие давньоруського літопису // Київська старовина. – К., 1972. – С. 60-77.

21. Кучера М. П. Про один конструктивний тип давньоруських укріплень в Серед­ньому Подніпров'ї // Археологія. – 1969. – Т. 2. – С. 180.

22. Кюа C. Краткий исторический очерк долговременной фортификации. – Петербург, 1897. – С. 30.

23. Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного исскуства в России: В 2-х частях. – Спб., 1858, 1861.

24. Лесик В. О. Замки та монастирі України. – Львів, 1993. – 176 с.

25. Липа К. Під захистом мурів (З історії української фортифікації Х – ХVІІ ст.). – К.: Наш час, 2008. – 184 с.

26. Лукомський Ю. Археологічно-архітектурне вивчення пам'яток давнього Галича. Підсумки та завдання // Археологічні студії. – Київ-Чернівці, 2000. – Вип. 1. – С. 91-98.

27. Лукомський Ю. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич, 1999. – 39 с.

28. Мацюк О. Пізньосередньовічні міста-фортеці Галичини // Книга міст Галичини. Міждисциплінарні дослідження у містознавстві. Серія: Архітектура №379. – Львів, 1999.

29. Митчель Д. Фортификация. – Москва, 1940.

30. Могитич І. Р., Могитич Р. І. Захисні рубежі Великого Галича // Галич і Галицька земля. Збірник наукових праць. – Київ-Галич, 1998. – С. 90-93.

31. Мороз В. Замки Тернопілля. – Тернопіль, 2009. – 175 с.

32. Нельговский Ю. А. Некоторые особенности замков Подольских земель Украины ХVI - нач. ХVII вв. // Архитектурное наследство. – Вып. 27. – М.: Стройиздат, 1979. – С. 89-96.

33. Нельговський Ю. А., Годованюк Е. М. Каменные замки Западной Украины конца ХVI - первой пол. ХVII ст. // Архитектурное наследство. – Вып. 34. – М., 1986. – С. 125-133.

34. Оборонні споруди і комплекси (Історія української архітектури. За ред. В. Тимофієнка. – К., 2003. – С. 162-167.

35. Палков Т. Замки Львівщини. Історія та легенди. – Львів, 2007. – 64 с.

36. Палков Т. Замки Тернопілля. Історія та легенди. – Львів, 2011. – 63 с.

37. Палков Т. Замки України. Історія та легенди.– Львів, 2011. – 95 с.

38. Петришин Г. Карта Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини. – Львів, 2006. – 292 с.

39. Пламеницька О. Замок у Скалi-Подiльськiй // Пам'ятки України. – 2005. – № 2. – С. 43-53.

40. Пламеницька О. Кам'янець-Подiльський. – К.: Абрис, 2004. – 256 с.

41. Пламеницька О. Раковецький замок ХІV-ХVII ст. // Пам'ятки України. – 2002. – № 3-4. – С. 34-36.

42. Пламеницька О., Пламеницька Є. Кам'янець-Подiльський - мiсто на периферiї Римської iмперiї // Пам'ятки України. – 1999. – № 4. – С. 1-80.

43. Прибєга Л. В. Історико-типологічні особливості пам'яток оборонної архітектури України ХІІІ-ХVІІІ ст. // Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень. Електронний ресурс: http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=32&itemID=75.

44. Пучков А. А. Габричевский: Концепция архитектурного организма в мыслительном процессе 20–30-х годов / Под общ. ред. В. И. Ежова. – К.: Изд. Дом А. С. С., 1997. – 154 с.

45. Раппопорт П. А. Древние русские крепости. – М., 1965. – С. 11, 14-15.

46. Раппопорт П. А., Косточкин В. В. К вопросу о периодизации истории древнерусского военного зодчества // Краткие сообщения о докладах и полевих исследованиях института истории материальной культури. – М., 1955. – С. 22-27.

47. Ратич О. О. До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно-Західної Русі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Вип. 5. – К., 1964. – С. 115-128.

48. Ричков П. Західноукраїнські міста-фортеці ХVI - ХVIІІ століть // Пам’ятки України. – 1990. - № 2. – С. 20-22.

49. Свято-Троїцький Межиріцький монастир. – Острог, 2007. – 64 с.

50. Силин О. Фортеці Києва VI - XIX століть. – К., 2003. – 143 с.

51. Сосса Р. І. Історія картографування території України. – К., 2007. – 327 с.

52. Станиславівська фортеця. Збірник статей. Упор. І. Бондарев, З. Федунків. – Івано-Франківськ, 2010. – 191 с.

53. Тимофієнко В. Енциклопедія архітектурної спадщини України. – К.: Будівельник. – 1989. – 160 с.

54. Тимощук Б. Давньоруська Буковина. – К., 1976. – С. 9.

55. Тимощук Б. Слов’яни Північної Буковини V-ІХ ст. – К., 1976. – С. 50, 68, 80-82.

56. Тимощук Б. Слов’янські гради Північної Буковини. – Ужгород, 1975. – С. 13-14, 84.

57. Томенчук Б. Три періоди розвитку історичної топографії давнього Галича // Галичина. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 19-28.

58. Томенчук Б., Баран В. Археологія дерев'яних палацових комплексів княжого Галича // Вісник Інституту археології . – 2007. – №2. – С. 31-54.

59. Томенчук Б., Мельничук О. Результати археологічних досліджень давнього Галича у 2003-2007 роках // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України. Матеріали міжнародної наукової конференції 10-11 жовтня 2008 р. – Галич, 2008. – С. 50-53.

60. Трегубова Т. О. Реконструкцiя розпланування середньовiчного Львова за письмовими джерелами // Архiтектурна спадщина України. – К., 1996. – Вип. 3. – Ч. 2. – С. 17-31.

61. Троневич П. Луцький замок. – Луцьк, 2003. – 197 с.

62. Трубчанинов С. Хотын, Жванец, Окопы, Кривче. Турестический путеводитель. – Хмельницкий, 2000. – 20 с.

63. Украина. Крепости, замки, дворцы. Путеводитель. – Харьков, 2009. – 223 с.

64. Федунків З. Оборонні споруди Галича та його околиць // Старожитності. – 1995. – Ч. 1/2. – С. 11–12.

65. Фортифікація України. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 48 с.

66. Шперк В. Ф. История фортификации. – М.: ВИА, 1957. – 268 с.

67. Шперк В. Ф. Фортификационный словарь. – М.: Изд-во Военно-инженерной академемии, 1946. – 49 с.

68. Шуази О. История архитектуры. – М.: АСТ Астрель, 1937. – 111 с.

69. Яковлев В. В. История крепостей. – М.: «Полигон», 2000. – 400 с.

70. Bogdanowski J. Architektura obronna w krajobrazie Polski: od Biskupina do Westerplatte. – Warszawa: Wydawn. Nauk. PWN, 1996.

71. Bogdanowski J., Holcer Z., Kornecki M. Słownik terminologiczny architektury. Architektura obronna. – Т. 2. – Warszawa 1994. – 69 s.

72. Czołowski A. Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej // Teka konserwatorska. – Lwów, 1892. – S. 65-132.

73. Griffitz P., Dennis P. The Vauban Fortifications of France. – New-York, 2006. – 64 s.

74. Goldman N. Nouvelle fortifikaction. Liede, 1645. – 224 s.

75. Marchi F. Tracttato d’architetture militare. – Brescia, 1599.

76. Meciszenski F. Fortyfikacya polowa. – Warszawa, 1825. – 335 s.

77. Spekle D. Architektura von Vestunden. – Strasburg, 1589.

Теми практичних занять

Практичне заняття № 1

Джерела до вивчення об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини

План

1. Види джерел до вивчення об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини та їх характеристика

(дати характеристику кожному з видів джерел з допомогою яких вивчаються об’єкти архітектурно-містобудівної спадщини, навести приклади)

2. Об’єкти оборонної архітектури на карті України Г. Боплана

(навести автобіографічну довідку про Боплана та його роботу на терені України, розшукати в Інтернеті його генеральну та спеціальну карти України (остання складається з восьми фрагментів); роздрукувати збільшений фрагмент з зображенням Прикарпаття; розповісти про структуру фортифікаційних об’єктів, що тепер знаходяться на території Івано-Франківської області)

3. Об’єкти оборонної архітектури на карті фон Міга

(навести коротку автобіографічну довідку про Фрідріха фон Міга та його роботу по картографуванню території України, розшукати в Інтернеті карту фон Міга з зображенням одного з міст-фортець Прикарпаття, роздрукувати її, розповісти про оборонні споруди зображені на карті)

4. Критичний аналіз іконографічних джерел про фортифікаційні споруди

(розшукати в Інтернеті і роздрукувати іконографічні джерела про фортифікаційні споруди Західної України різних видів: рисунки, гравюри, поштівки, світлини; розповісти в чому полягає критичний підхід до іконографічних джерел, що потрібно враховувати беручи їх до уваги під час дослідження)

Обміркувати відповідь на питання:

Яким способом спряжені замки з фортецями на нижче наведених схемах з карти Боплана?

1. 2. 3. 4.

Джерела і література:

Боплан Г. Опис України.. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 32-68.

Електронний ресурс: http://boplan.pereplut.net/map/7_bigest.html

Сосса Р. І. Історія картографування території України. – К., 2007. – С. 74-78.

Липа К. Під захистом мурів (З історії української фортифікації Х – ХVІІ ст.). – К.: Наш час, 2008. – С. 144-146.

Петришин Г. Карта Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) як джерело до містознавства Галичини. – Львів, 2006. – С. 5-12.

Електронний ресурс: http://forum.zamki-kreposti.com.ua/topic/39-«карта-ф-фон-міга»