- •Змістовий модуль 3. Наукові основи збалансованого розвитку агроекосистеми
- •Тема 8. Керування стабільністю агроекосистеми: структурно-енергетичний рівень
- •8.1. Загальні принципи організації збалансованої структури земельних угідь
- •Оптимально-нормативна структура посівних площ на основі ґрунтово-екологічних принципів ведення землеробства
- •8.2. Землеустрій як чинник стабільності агроекосистеми
- •8.3. Контурно-меліоративна організація території землекористувань
- •8.4.Збалансована сівозміна - структурна основа польової агроекосистеми
- •Схеми травосумішей та норми висіву трав для різних зон України, кг/га
- •8.5. Агроекологічне значення проміжних посівів
- •Питання самоконтролю:
- •Тема 9.Адаптивна стратегія систем землеробства
- •9.1. Адаптивна стратегія функціонування стабільних агроекосистем
- •9.2. Сучасні відновлювальні системи землеробства
- •Питання самоконтролю:
- •Тема 10. Збалансована система управління поживним режимом ґрунту та екологічні принципи її проектування
- •10.1. Живлення рослин та система застосування добрив
- •Взаємодія між макро-, мезо- та мікроелементами при споживанні їх рослинами
- •10.2. Прийоми та способи застосування добрив
- •10.3. Фактори проектування системи застосування добрив
- •Біологічні особливості сільськогосподарських культур.
- •Відношення різних рослин до реакції грунту
- •Відношення культур до підвищеного вмісту в грунті Al та Mn
- •2. Грунтово-кліматичні умови.
- •3. Агротехнічні умови.
- •1. Взаємодія добрив із грунтом.
- •10.4. Роль гумусу в регулюванні родючості грунту та стабілізації агроекосистеми
- •10.5. Методи регулювання балансу гумусу
- •Норми насичення ріллі органічними добривами у системах землеробства різного рівня екологізації
- •10.6. Оцінка основних видів органічних добрив як факторів стабілізації балансу гумусу
- •Коефіцієнти гуміфікації деяких органічних матеріалів
- •Величина ефективної органічної речовини, кг/га
- •10.7. Наукові принципи збалансованого застосування мінеральних добрив
- •Оптимальне співвідношення угідь в основних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •Надходження в грунт загального та симбіотичного азоту
- •Методи визначення норм мінеральних добрив для одержання 50 ц/га зерна озимої пшениці на Поліссі
- •10.8. Хімічні меліорації грунту: види та значення
- •Вапнування ґрунтів
- •Гіпсування ґрунтів
- •10.9. Екологічна конверсія у сільському господарстві
- •Основні напрямки екологічної конверсії сільськогосподарського виробництва (Писаренко в.Н., Писаренко п.В., Писаренко в.В., 2008 )
- •Питання самоконтролю:
10.3. Фактори проектування системи застосування добрив
При проектуванні СЗД у сівозміні враховуються наступні фактори (за. А.П. Лісовалом, 2002).
Біологічні особливості сільськогосподарських культур.
Потреба рослин у елементах живлення протягом періоду вегетації. Особливу увагу звертають на оптимальний рівень живлення рослин у критичний період та період максимального поглинання поживних речовин.
Відношення рослин до концентрації ґрунтового розчину.
З польових культур малочутливі до неї жито, пшениця, овес та ячмінь порівняно з горохом і льоном. Дуже чутливі до підвищення концентрації ґрунтового розчину в перший період вегетації кукурудза, а також огірки та морква.
Поглинальна здатність кореневої системи (враховують для того, щоб підбором відповідних видів і форм мінеральних добрив створити найсприятливіші умови формування високого врожаю).
Характер розвитку кореневої системи рослин (тип кореневої системи, площа взаємодії з грунтом, глибина проникнення).
Відношення рослин до реакції ґрунтового середовища (табл.11.2).
Оптимальне значення рН для більшості культур – 5,5-6,5 (табл. 10.2.). Найчутливіші до реакції середовища ґрунту, особливо лужного, рослини у перші фази росту і розвитку. Тому підбір культур у сівозміні роблять з урахуванням чутливості рослин до реакції ґрунтового середовища. Підкислення середовища ґрунту збільшує засвоєння рослинами аніонів, а підлуговування – стимулює поглинання катіонів.
Таблиця 10.2.
Відношення різних рослин до реакції грунту
(Д.С. Орлов, 1992)
Рослина |
Сприятливий інтервал рН |
Рослина |
Сприятливий інтервал рН |
Люцерна |
7,8-8,0 |
Соя |
6,5-7,5 |
Цукрові і столові буряки |
7,0-7,5 |
Горох |
6,0-7,0 |
Конюшина |
6,0-7,0 |
||
Конопля |
7,1-7,4 |
Соняшник |
6,0-6,8 |
Капуста |
6,5-7,4 |
Бавовник |
6,5-7,3 |
Огірки |
6,4-7,5 |
Просо |
5,5-7,3 |
Цибуля |
6,4-7,5 |
Жито |
5,5-7,3 |
Ячмінь |
6,8-7,5 |
Овес |
5,5-7,5 |
Пшениця |
|
Гречка |
4,7-7,5 |
- озима |
6,3-7,6 |
Льон |
5,5-6,5 |
- яра |
6,0-7,5 |
Картопля |
5,0-5,5 |
Кукурудза |
6,0-7,0 |
Люпин |
4,6-6,0 |
У кислих ґрунтах спостерігається підвищений вміст рухомих сполук алюмінію та мангану, які негативно впливають на ріст і розвиток культурних рослин. За відношенням до підвищеного вмісту в ґрунті алюмінію та мангану рослини поділяють на три групи (табл.10.3).
Таблиця 10.3.