Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Історичний факультет

Кафедра історії України

Інструктивно-методичні матеріали

до семінарських занять

з курсу

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

для студентів І курсів неісторичних факультетів

усіх напрямів підготовки

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Полтава-2012

МОДУЛЬ 1

Семінар № 1

Найдавніші поселення на землях України (2 год.)

Мета та завдання: ознайомити студентів з основними етапами розвитку антропогенезу; розглянути особливості розвитку Трипільської культури, кочових народів на території України; причини та наслідки грецької колонізації.

Основні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, антропогенез, автохтони,неолітична революція.

План

1. Поява людини на території України.

2. Трипільська культура.

3. Кімерійці,скіфи, сармати.

4. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

Розглядаючи перше питання необхідно проаналізувати основні етапи розвитку первісного суспільства (первісна палеолітична община; мезоліт: виникнення родової общини; розквіт родового ладу в неоліті). У другому питанні слід звернути увагу на продовження традицій трипільців в культурах пізніших народів, визначити хронологічні межі культури, особливості господарської діяльності. Третє питання вимагає від студентів усвідомлення різних теорій походження кочових племен. Під час розгляду четвертого питання необхідно з’ясувати причини грецької колонізації, економічні зв’язки античних міст-держав Північного Причорномор’я, їх політичне та господарське життя.

Основна література

1. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. – К.:Академія, 2008. – С. 44–80, 90–96.

2. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.58–64, 71–84.

3. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 40–66, 91–103.

4. Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.45–74.

5. Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.33–70, 78–82.

Додаткова література

1. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / Володимир Йосипович Борисенко. – К.: Либідь, 1998. –С.46–86.

2. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки / Михайло Юрійович Брайчевський. – К.: Академія, 1995. –168 с.

3. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа / Михаил Сергеевич Грушевский. ─ К.: Лыбидь,1991. – С.45–75.

4. Котляр М.Ф. Історія давньоруської державності / М.Ф. Котляр. ─ К.: КСУ,2002. – 234 с.

Толочко П.П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб.: Алетейя, 2003. –160 с.

Семінар № 2

Київська Русь: розвиток, піднесення, занепад (2 год.)

Мета та завдання: розгляд передумов, причин утворення Давньоруської держави; ознайомлення з політичним та соціально-економічним устроєм Київської Русі в період її розквіту; встановлення причин роздроблення держави; аналіз та оцінка діяльності київських князів.

Основні поняття: норманська теорія, теорія антинорманізму, союз племен, Русь, феодальна роздробленість.

План

1. Становлення Давньоруської держави ( к. IX – к. Х ст.).

2. Піднесення й розквіт Давньоруської держави.

3. Причини роздроблення Київської держави та їх оцінка.

4. Культура Київської Русі.

Розглядаючи перше питання плану необхідно з’ясувати передумови, причини, які привели до утворення Давньоруської держави.

По-перше, це економічні передумови: розвиток продуктивних сил, розширення посівних площ, розвиток ремесел, зростання міст, пожвавлення торгівлі (особливого значення набуває торгівельний шлях «із варяг у греки» - вздовж Дніпра із Скандинавії у Візантію а також з Каспійського моря через Київ до Західної Європи).

По-друге, соціально-політичні передумови: поступово розпадаються патріархальні зв’язки, відбувається розклад родообщинного ладу, перехід до сусідської общини, формування елементів феодальної системи.

Важливе значення в утворенні держави має фактор зростання ролі військової дружини, яка перетворюється на могутню політичну силу. Йде процес розселення великих союзів слов’янських племен (поляни, дуліби, волиняни та ін.) в певні етнокультурні спільноти. Саме на цьому ґрунті виникають державні утворення – племінні князівства та їх федерації. Найбільшим було державне об’єднання, яке літописець називає Руською Землею (Куявія) з центром у Києві. Вона і стала тим територіальним та політичним ядром, навколо якого зросла держава – Київська Русь.

Головними ознаками державницької організації для ранньосередньовічного суспільства виступали такі атрибути, як наявність влади, відчуження від народу, розміщення населення за територіальним, а не племінним принципом; стягування данини для утримання влади.

Студентам бажано ознайомитися з теоріями походження Давньоруської держави: «норманською теорією», «хазарською теорією».

Розгляд другого питання піднесення та розквіту Київської Русі потребує з′ясування політичного та соціально-економічного устрою держави. Вивчаючи політичний устрій, необхідно зупинитися на питанні ролі та функцій великокнязівської влади, місцевих князів, міських громад, віча. Київська Русь IX-X ст. була ранньофеодальною монархією. На чолі держави стояв великий київський князь. Удільні князі самостійно розпоряджалися своїми землями, і навіть намісники київського князя не могли втручатися в їхні внутрішні справи. Рада князів і старшої дружини (бояр) складала боярську думу. Віча змінили свій склад і замість загальних зборів чоловічого населення стали зібраннями впливових бояр, дружинників, заможного купецтва.

Особливу увагу слід приділити діяльності князів Володимира і Ярослава Мудрого, тому що при їх діяльності Київська Русь досягла найвищої могутності, а також Володимиру Мономаху, який зумів тимчасово затримати процес роздроблення Київської держави.

У другій половині IX ст. на Русі сформувався порядок престолонаступництва за встановленою чергою, згідно ієрархії уділів. Ця система привела до чисельних конфліктів, вирішувати які нерідко доводилося з допомогою зброї.

Вивчаючи третє питання, потрібно встановити причини (політичні, економічні, зовнішні) роздроблення Київської держави та дати їм оцінку.

Даючи загальну оцінку цьому етапові нашої історії, можна підкреслити, що:

По-перше, роздроблення (децентралізація) – це явище об’єктивне, закономірне, воно випливає з самого характеру суспільно-економічного розвитку Київської держави XII ст. У країні формується клас землевласників – феодалів, які стають не лише економічною, а і політичною силою.

По-друге, Київська Русь у середині XII ст. зовсім не розпалася (про що свідчать чимало істориків минулого), змінилася лише форма державного устрою. Єдину й централізовану монархію змінила монархія федеративна.

По-третє, децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а в наступному етапі – національну державу.

Отже, студенти повинні пам’ятати, що незважаючи на роздробленість, центром русько-українського життя залишаються основні землі Київської Русі: Галичина, Волинь, Київщина, Чернігівщина, Переяславщина. Вагомим аргументом на користь цього є використання в письмових джерелах з другої половини XII ст. терміну «Україна» (вперше згадується в Київському літописі 1187 р.).

Розглядаючи четверте питання, слід зрозуміти фактори, що сприяли розвитку культури Русі. Слід підкреслити, що ще до прийняття християнства на Русі вже існувала писемність. Після 988 р. найпоширенішою абеткою на Русі стала кирилиця.

Студентам варто звернути увагу на розвиток шкільної справи, літератури („Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, „Повчання дітям” князя володимира Мономаха, „Слово о полку Ігоревім”, „Повість минулих літ” Нестора), архітектури.