Визначення об’ємів відвантаженої гірської маси за звітний період

Мета. Навчитися визначати об’єми відвантаженої гірської маси за звітний період способом вертикальних перерізів.

Завдання 1. Використовуючи викопіювання з плану гірничих робіт в масштабі 1:1000, на якому показано старе і нове положення уступу, показати вертикальні розрізи у кількості 4-5 (рис.10.1). В масштабі 1:1000 побудувати фігури, утворені перетином вертикальних площин з верхніми і нижніми бровками старого та нового положень уступу, як показано на рис. 10.2.

Побудовані площі перерізів необхідно розбити на прості геометричні фігури (трикутники, прямокутники, квадрати тощо), площі яких визначаються за відомими формулами.

Завдання 2. Визначити об’єми виїмки гірської маси за звітний період способом вертикальних перерізів.

Для вирішення задачі необхідно за планом визначити відстані між перерізами та їх площі за побудованими фігурами.

Об’єм виїмки визначається за формулою

, (10.1)

де: - об’єми виїмки гірської маси між суміжними перерізами; - площі перерізів; - відстані між суміжними перерізами.

На рис. 10.2 показано положення уступів на початкову і кінцеву дати звітного періоду з перерізами І-І, ІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ, ІV-IV, V-V, VI-VI. Площі перерізів побудувати в масштабі 1:1000, зразок показано на рис. 10.1.

Результати визначень і обчислень оформити, як показано в табл. 10.1.

Таблиця 10.1.

Визначення об’ємів виїмки гірської маси

Назва перерізу	, м2	, м2	, м	, м3
І-І ІІ-ІІ ІІІ-ІІІ IV-IV V-V VI-VI	0 469 720 705 405 0	234,5 594,5 712,5 555,0 202,5	35 35 35 35 35	8207,5 20807,5 24937,5 19425,0 7087,5

80465 м³

Рис. 10.1. Побудова розрізу ІІ-ІІ.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11

Визначення вихідних даних для забезпечення збійки гірничих виробок

Мета. Навчитися визначати вихідні дані для забезпечення збійки гірничих виробок.

Завдання 1. Визначити дирекційні кути осі виробки з точок 2 і 4.

Завдання 2. Визначити ліві кути та від сторін теодолітних ходів і до напрямку осі виробки з точок 2 і 4.

Завдання 3. Визначити горизонтальну та похилу довжину виробки між точками 2 і 4 та її кут нахилу і величину ухилу.

Завдання 4. Показати на плані в масштабі 1:1000 гірничі виробки та визначити кути , .

Вихідні дані:

а) виробка проводиться зустрічними вибоями з точок 2 і 4, координати яких:

550 м + 2 м ( ); 500 м + 2 м ( ); 100 м + 1 м ( );

450 м + 2 м ( ); 550 м + 2 м ( ); 105 м + 1 м ( );

б) дирекційні кути та довжини сторін теодолітних ходів:

40˚, 40 м, 50˚, 50 м,

де: – номер варіанту, – номер групи, – остання цифра поточного року навчання.

Рекомендації до виконання роботи.

1. Дирекційні кути осі виробки з точок 2 і 4 визначаються за формулами:

; . (11.1)

За даними формулами обчислюється гострий кут (румб r’), тому, отримане за формулою (11.1) значення уточнюється з урахуванням знаків (+, - )

чисельника і знаменника (табл. 11.1):

Таблиця 11.1

До визначення дирекційного кута

Знаки чисельника і знаменника формул	+∆Y +∆X	+∆Y -∆X	-∆Y -∆X	-∆Y +∆X
Формула обчислення дирекційного кута

Наприклад, , 180˚-26˚33’54″ = 153˚26’06″, так як =26˚33’54″, а при ∆Y = 50 м, ∆X = -100 м дирекційний кут знаходиться у другій чверті, тобто змінюється в межах від 90˚ до 180˚, тому використовується формула .

, = 360˚-26˚33’54″ =333˚26’06″.

2. Ліві кути та від сторін теодолітних ходів і до напрямку осі виробки з точок 2 і 4 визначаються з виразів:

, для прикладу = 153˚26’06″ - (40˚+180˚)=293˚26’06″;

, для прикладу = 333˚26’06″ - (50˚+180˚)=103˚26’ 06″.

3. Горизонтальна відстань між точками 2 і 4 обчислюється за формулами

. (11.2)

Ухил виробки між точками 2 і 4 обчислюється за формулою

. (11.3)

Кут нахилу гірничої виробки обчислюється за формулою

. (11.4)

Похила довжина виробки обчислюється за формулою

. (11.5)

Для наведеного прикладу:

= 111,80 м;

; 2˚33’,6; = 111,91 м.

4. Показати на плані в масштабі 1:1000 гірничі виробки і графічно визначити кути та , як показано на рис 11.1. Порівняти ці величини з обчисленими значеннями. Всі проектні величини показати червоним кольором.

Рис. 11.1. Схема збійки виробок