Казка розвиває руки
Ця рубрика є дуже корисною, бо недарма говориться: „Коли я слухаю – пізнаю, коли роблю – запам’ятовую”. Пропонуємо такі прийоми роботи:
Об’ємна аплікація – пом’яти аплікаційний папір, трішки випрямити, з нього вирізати контур предмета, приклеїти, потім, у разі необхідності, домалювати деталі.
Живопис пальцями – малюнок виконується за допомогою фарбування пальчиками чи кулачками.
Малювання на мокрому папері – намочити кусочок ватки чи поролону, потім за їх допомогою воду нанести на папір. Малювати густою фарбою.
Чарівний малюнок – спочатку малюнок наноситься контурно, за допомогою свічки, а потім зверху покривається фарбою: контури проявляються.
Монотопія – малюнок наноситься фарбою на целофан, потім целофан перегортається на папір.
„Жива” краплина – велика капля фарби разом з папером нахиляється в різні боки. Отриманий малюнок за необхідністю обвести або домалювати.
Колаж – у малюнку використовуються кілька видів перелічених робіт, а також листівки, тканина, природній матеріал.
Окрім перелічених методів роботи пропонуємо наступні
Знайомі герої в нових обставинах
Колаж з казок
Казка від фразеологізмів (Йшли два товариша і раптом побачити на дорозі ласий кусочок – шоколадне яйце з іграшкою усередині...)
Казка від дивної історії („Як посварилися чашка з ложкою”, „Казка про лівий башмак”, „Казка про красивий ґудзик” тощо)
Казка від вірша
Зайку бросила хозяйка,
Под дождем остался зайка,
Со скамейки слезть не смог –
Весь до ниточки промок.
Начало сказки: «Проснулась хозяюшка ночью...» или
«А в это время мимо пробегала собачка…»
Зміна ситуації у відомих казках
Казки про улюблені іграшки
Казки по аналогії з відомими
Казки про самого себе
Звичайно, ми перелічили далеко не всі методи і форми роботи з казкою. Їх різноманітність залежить в першу чергу від фантазії самого вчителя, а також від захоплень і здібностей дітей.