Протисифілітичні засоби

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Biiochinolum Бійохінол	Флакони по 100 мл	Внутрішньом’язово 2-3мл 1 раз на 3 дні (50 мл на курс лікування)
Bismoverolbm Бісмоверол	Флакони по 100 мл	Внутрішньом’язово по 1,5 мл 2 рази на тиждень (16-20 мл на курс лікування)

Збудник амебіазу може локалізуватися у просвіті кишок, їх стінці, поза кишками. Клінічна картина пов’язана з ураженням товстої кишки. (амебна дизентерія). При позакишковій формі розвивається гепатит , абсцеси печінки, інколи легень та інших органів.

Універсальними засобами для лікування хворих на амебіаз є похідні імідазолу (метронідазод, тинідазол, орнідазол), хоча вони не діють на цисти і потребують поєднання з амебіцидами, які впливають на амебу у просвіті кишок.

Метронідазол – має широкий спектр дії щодо найпростіших (трихомонади, лямблії, лейшманії, амеби), впливає також на анаеробні бактерії, на Helicobacter pylori. Діє бактерицидно.

Застосовують при трихомонозі, лямбліозі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, інших анаеробних інфекціях шкіри, органів дихання, сечових шляхів, травного каналу. Препарат порушує дезинтоксикацію алкоголю і його призначають для лікування хворих на алкоголізм.

Побічна дія: втрата апетиту, сухість, неприємний смак у ротовій порожнині, нудота, блювання, діарея, головний біль, кропив’янка, свербіж, лейкопенія.

Хініофон здатний створювати високі концентрації в кишках, необхідні для амебіцидної дії. Препарат малотоксичний. Рідко спостерігається пронос, розвивається неврит зорового нерва.

Еметину гідрохлорид порушує метаболізм амеб, що локалізовані у стінці кишок та поза кишками. У зв’язку з подразнювально дією призначають лише внутрішньом’язово.

Протиамебні засоби

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Metronidazolum Метронідазол Сп.Б	Таблетки 0,25г Флакони 0,5% - 100 мл	Усередину по 0,25г 2 рази на день
Emetinі hydrochloridum Еметину гідрохлорид Сп.Б	Ампули 1% - 1мм	В/м, п/ш по 1,5 мл 1% розчину 2 рази щодобово протягом 6-8 днів

Лямбліоз супроводжується дисфункцією кишок (дуоденіт, ентерит).

Для лікування хворих призначають:

1. похідні імідазолу (метронідазол, тинідазол, орнідазол);

2. похідні нітрофурану (фуразолідон);

3. похідні хіноліну (амінохінол).

Для лікування хворих на трихоманоз переважно застосовують похідні імідазолу: тинідазол, орнідазол, метронідазол, клотримазол, атрикан. З похідних нітрофурану протитрихомонадну дію має фуразолідон.

Трихомоноз сечових і статевих органів – паразитичне захворювання. Збудник потрапляє у піхву при статевому контакті. Основне місце паразитування трихомонад – слизова оболонка піхви, каналу шийки матки, порожнини матки, маткових труб, сечівника і сечового міхура. У слизових оболонках цих органів виникає запалення.

Необхідно одночасно лікувати обох сексуальних партнерів, навіть якщо в одного з них відсутнє інфікування.