2. Органічні сполуки:

а) ароматичного ряду: група фенолу, дьоготь березовий, похідні нітрофурану, оксихіноліну, барвники;

б) аліфатичного ряду: альдегіди, спирти, детергенти;

в) антибіотики для зовнішнього застосування (мікроцид, граміцидин, геліоміцин).

Вимоги до антисептичних та дезінфікуючих засобів

• повинні мати широкий спектр протимікробної дії;

• бути активними при наявності рідин організму та продуктів тканинного розпаду;

• швидко діяти в кислому та лужному середовищах;

• добре розчинятись і мати достатню поверхневу активність;

• бути хімічно стійкими;

• не повинні викликати корозії медичних інструментів;

• не викликати місцеву подразнювальну дію, сенсибілізацію;

• не порушувати процес загоєння ран;

• бути нешкідливими для макроорганізму.

ІІ

1. До галогеновмісних сполук відносять сполуки хлору (хлорамін Б, хлорне вапно, хлоргексидину біглюконат) і сполуки йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, йодинол).

Вони денатурують білки в мікробних клітках і виявляють бактерицидну дію.

Хлорне вапно – білий порошок, містить 25% вільного хлору. Зберігають у сухому прохолодному місці. Виявляє дезінфікуючу та дезодоруючу активність.

Хлорамін Б – білий порошок, містить 25-29% активного хлору. Має антисептичні та дезодоруючі властивості.

5% розчин йоду спиртовий - призначають як антисептичний, подразнювальний, відволікаючий засіб при запальних та інших захворюваннях шкіри і слизових оболонок.

Розчин Люголя – препарат, що містить йод (1 частина йоду, 2 частини калію йодиду і 17 частин води). Застосовують як антисептик для змащування слизових оболонок глотки і гортані.

Йодонат – це комбінований препарат, що містить 4,5% йоду. Застосовують для обробки операційного поля.

Йоддицерин завдяки широкому спектру протимікробної дії застосовують для лікування гнійних ран, маститів, гаймориту тощо.

Йоддицерин – препарат нового покоління, який досліджували в Україні протягом 18 років. Це комбінований засіб, що містить йод, димексид та гліцерин; він не спричинює пекучі відчуття, не пошкоджує тканини, добре проникає через шкіру і знешкоджує гриби, патогенні мікроорганізми, кліщі та віруси.

2. До окислювачів відносять гідрогену пероксид і калію перманганат, які справляють антисептичну і дезодораційну дії.

Розчин водню пероксиду - безбарвна прозора рідина без запаху, що містить 3% гідрогену пероксиду. Швидко руйнується під дією світла, під час нагрівання, зіткнення з основами, органічними сполуками й металами, виділяючи кисень, який має незначну протимікробну активність, але при цьому відбувається механічне очищення ран, виразок, порожнин від гною, слизу, згустків крові, мікроорганізмів, а також виявляє здатність зупиняти кровотечу (сприяє переходу фібриногену у фібрин). Застосовують цей розчин як дезінфекційний і дезодораційний засіб для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, для обробки та лікування гнійних ран, зупинки носових кровотеч.

Калію перманганат – темно-фіолетові кристали або дрібний порошок з металевим полиском, розчинний у воді. Препарат має здатність у присутності органічних речовин виділяти атомарний кисень, який забезпечує протимікробний і дезодораційний ефекти. Місцева дія на шкіру і слизові оболонки залежить від концентрації: за низьких концентрацій – в’яжуча дія, а за великих – подразлива і припікальна дії. Застосовують розчин калію перманганату для полоскань, спринцювань, промивання ран, шлунка при отруєнні морфіном та іншими легко окислювальними отрутами. Як антисептичний та в’яжучий засіб застосовують при опіках.

3. Органічні та неорганічні кислоти справляють дезінфекційну дію, яка залежить від ступеня дисоціації (розщеплення на іони).

Кислоти й основи проникають у мікробні клітини і спричиняють коагуляцію (зсідання) білків, що зумовлює їх загибель. До них відносять кислоту борну та розчин аміаку.

Кислота борна - білий порошок, розчинений у воді та спирті. У зв’язку з побічними діями використовують обмежено: дорослим призначають водні розчини для промивання при кон’юнктивітах, дерматитах, а спиртові розчини - при отитах, піодермії, екземі.

Протипоказано застосування борної кислоти жінкам у період лактації для обробки молочних залоз, тому що вона є протиплазматичною отрутою.

Розчин аміаку 10% (нашатирний спирт) – прозора летка рідина з гострим запахом. Зміщується з водою та спиртом. Справляє подразливу та рефлекторну дії, а також добре очищує шкіру і чинить протимікробну дію.

Застосовують для обробки рук хірурга за методои Спасокукоцького-Кочергіна.

4. До солей важких металів відносять ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат.

Препарати справляють як протимікробну, так і місцеву дію на тканини. Місцева дія солей важких металів залежить від концентрації - в’яжуча, подразлива та припікальна. В’яжуча дія пов’язана зі здатністю іонів металів утворювати альбумінати. За підвищення концентрації розчинів солі металів справляють подразливу і припікальну дії.

Ртуті дихлорид - білий порошок, розчинний у воді та спирті. Є активним дезінфекційним засобом, але дуже токсичним. Застосовують для дезінфекції білизни, одягу, предметів догляду за хворими.

Срібла нітрат – безбарвні кристали у вигляді пластинок. Під дією світла препарат темніє. У невеликих концентраціях чинить в’яжучий та протизапальний ефекти, у великих – припікальний. Застосовують зовнішньо при ерозіях, тріщинах, виразках, надмірних грануляціях, для обробки слизових оболонок гортані, піхви, сечівника, а також при гострому кон’юнктивіті.

Протаргол – коричневий порошок, що містить 7,8 – 8,3% срібла. Чинить в’яжучу, антисептичну та протизапальну дії. Застосовують для змащування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, промивання сечовивідних шляхів і сечового міхура, в очній практиці – при кон’юнктивіті, бленореї. На сьогодні широкого застосування не має.

Цинку сульфат - безбарвний порошок, справляє антисептичну та в’яжучу дії. Застосовують при кон’юнктивітах, ларингітах, для спринцювань при уретритах і вагінітах.

Солі вісмуту справляють в’яжучу, антисептичну та адсорбівну дії.

Дерматол – порошок жовтуватого кольору, без запаху та смаку, нерозчинний у воді і спирті. Призначають зовнішньо у вигляді мазі та присипок для лікування дерматиту, екземи, виразок, опіків.

Ксероформ - порошок жовтого кольору зі слабким запахом, нерозчинний у воді і спирті. Застосовують зовнішньо у вигляді присипки або мазі для лікування виразок, екземи.

5. Гостре отруєння солями важких металів виникає внаслідок випадкового або навмисного вживання препаратів внутрішньо.

При цьому виникають такі симптоми:

• ознаки подразнення травного каналу (нудота, блювання, біль у животі);

• порушення з боку ЦНС (збудження, судомні напади або пригнічення);

• порушення з боку серцево-судинної системи (гостра серцева недостатність, колапс);

• порушення функції нирок через 2-4 доби (сулемова нирка).

Допомога полягає у :

• видаленні отрути (промивання шлунка унітіолом, активованим вугіллям, молоком, яєчним білком). Промивання шлунка слід проводити обережно при отруєнні ртуті дихлоридом, оскільки він ушкоджує стравохід та шлунок. Призначають також сольові проносні та сифонні клізми з унітіолом;

• інактивації отрути, що всмокталася. Здійснюють шляхом уведення в вену протиотрути – унітіолу або натрію тіосульфату (унітіол має сульфгідрильні групи, з якими зв’язуються солі металів, а натрію тіосульфат під час взаємодії перетворює їх на неотруйні сульфіти);

• проведені форсованого діурезу при легкому та середньому ступенях отруєння;

• гемодіалізі та перитонеальному діалізі з уведенням унітіолу та тета цин-кальцію (утворює з ртуттю комплексні сполуки) при тяжкому ступені отруєння.

6. До антисептиків ароматичного ряду відносять фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вишневського, мазь Вількінсона.

Вони справляють дезінфекційну та антисептичну дію.

Фенол (кислота карболова) - безбарвна рідина, яка має своєрідний запах. Чинить бактерицидну і місцеву подразливу дію. Розчини фенолу використовують для дезінфекції інструментів, предметів догляду за хворими, меблів, екскрементів, харкотиння.

Березовий дьоготь - чорна рідина, що має своєрідний запах. Одержують методом сухої перегонки берези. Чинить антисептичну (оскільки містить фенол) та місцеву подразливу і кератолітичну дії, а також інсектицидну дію (на членистоногих). Призначають при паразитарних захворюваннях шкіри (короста, лишай) та для лікування інфікованих ран.

Лінімент бальзамічний за Вишневським (мазь Вишневського) є комбінованим препаратом. До його складу входять дьоготь і ксероформ по 3г та олія рицинова (до 100мл). Застосовують для лікування ран.

Іхтіол - продукт перегонки сланців (останків стародавніх риб). Це чорна сиропоподібна речовина, розчинена у воді та гліцерині, має своєрідний запах. Чинить антисептичну (містить 15% сірки, яка діє бактеріцидно) та протизапальну дії. Застосовують зовнішньо у вигляді мазі для лікування опіків, екземи, лишаїв, бешихи, фурункульозу та у вигляді супозиторіїв для лікування запальних процесів органів малого таза.

7. Похідні нітрофурану справляють виразну протимікробну дію і відносно малотоксичні для людини. Використовують як хіміотерапевтичні засоби й антисептики.

Фурацилін – жовтий порошок, гіркий на смак. Малорозчинний у воді, малорозчинний у спирті. До нього чутливі грампозитивні та грамнегативні бактерії. Не справляє місцевої подразливої дії і сприяє процесові загоєння ран. Застосовують у вигляді розчинів при пролежнях і виразках, опіках, для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах й ангіні, для лікування кон’юнктивіту. Препарат іноді призначають внутрішньо для лікування гострого бактеріального шигельозу (приймати після їди і запивати великою кількістю рідини).

8. До групи барвників відносять брильянтовий зелений, метиленовий синій та етакридину лактат. До антисептиків цієї групи особливо чутливі грампозитивні мікроорганізми і коки.

Брильянтовий зелений – це порошок золотисто-зеленого кольору, що важко розчиняється у воді і спирті. Виявляє високу протимікробну активність. Водні та спиртові розчини брильянтового зеленого використовують при піодермії, блефариті, невеликих ушкодженнях шкіри, для обробки операційного поля.

Метиленовий синій – темно-зеленого кольору порошок. Застосовують спиртові розчини як антисептичний засіб при опіках, піодермії; при циститах, уретритах промивають порожнини водним розчином. Розчини метиленового синього вводять у вену як антидот при отруєнні ціанідами, чадним газом та сірководнем.

Етакридину лактат – жовтого кольору порошок, гіркий на смак. Справляє бактеріостатичну дію у малих концентраціях, а у великих – бактерицидну. Активність висока, але дія розвивається повільно. Застосовують для промивання інфікованих порожнин, обробки і лікування ран, виразок, абсцесів, фурункулів, у практиці лікування очей, стоматології, оториноларингології.

9. До групи антисептиків аліфатичного ряду належать спирт етиловий і формальдегід. Препарати цієї групи мають антисептичні та дезінфікуючі властивості. Механізм дії: зумовлюють дегідратацію (зневоднення) білків клітинної мембрани і загибель мікроорганізмів.

Спирт етиловий – рідина, що має своєрідний запах та смак. Бактерицидна дія проявляється при 20% концентрації. Крім протимікробної дії спирт етиловий справляє також подразливу (у малих концентраціях) та в’яжучу (у великих концентраціях).

Місцево етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:

• 40% - для компресів;

• 70% - для обробки шкіри пацієнта, рук хірурга, операційного поля та дезінфекції інструментів перед маніпуляціями;

• 95-96% - для лікування опіків та дезінфекції медичних інструментів.

Розчин формальдегіду, або формалін, - це рідина, що містить 36,5 – 37,5% формальдегіду, має різкий своєрідний запах, добре змішується з водою та спиртом. Справляє протимікробну дію на вегетативні форми бактерій та їх спори. Розчин формальдегіду застосовують для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію, для консервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток. Використовують як дезінфекційний та дезодораційний засіб при надмірній пітливості шкіри.

10. Детергенти – це речовини, що здатні знижувати поверхневу активність і чинити очисну і протимікробну дії.

Протимікробна дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність цитолеми мікробних клітин і спричиняють розпад бактеріальних клітин.

До них відносять зелене мило, церигель, хлоргексидину біглюконат, етоній.

Хлоргексидину біглюконат – ефективний антисептичний засіб. Бактерицидно впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії, а також на збудників венеричних хвороб: трепонем, гонококів, трихомонад. Застосовують для обробки операційного поля і рук хірурга, знезараження хірургічного інструментарію, а також для промивання ран, сечового міхура, лікування опіків.