Протитуберкульозні препарати

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Isoniazidum Ізоніазид сп. Б	Порошок, таблетки по 0,1; 0,2; 0,3г; 10% розчин в ампулах по 5 мл	Внутрішньо по 0,3г 2 рази на день або 0,6г 1 раз на день; Внутрішньовенно крапельно–0,01-0,015г/кг
Rifampicinum Рифампіцин сп.Б	Капсули по 0,05 і 0,15г Ампули по 0,15г	Внутрішньо по 0,45г зранку до їди
Ethambutolum Етамбутол сп.Б	Таблетки по 0,1; 0,2 і 0,4г	Внутрішньо по 0,025г/кг за 1-2 приймання.

VІІ

Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови мають високу антибактеріальну активність і переважний вплив на збудників кишкових інфекцій та захворювань сечових шляхів.

а) Похідні нітрофурану - фуразолідон - має більшу активність відносно грамнегативних бактерій кишкової групи (збудників дизентерії, черевного тифу, паратифу); виявляє протитрихомонадну і протилямбліозну дію.

Призначають при шигельозі, лямбліозі, паратифі, харчових токсикоінфекціях.

Побічна дія: диспепсичні явища, алергічні реакції, кровоточивість та порушення менструального циклу, неврит, порушення функції нирок, ембріотоксичність.

б) Похідні 8 – оксихіноліну - нітроксолін (5-НОК) - діє на всіх збудників інфекційних захворювань сечостатевих органів і вважається одним з найефективніших уросептичних засобів. Впливає на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми, гриби. Добре всмоктується з травного каналу, виділяється в незміненому вигляді нирками.

Призначають при інфекціях сечовивідних шляхів і статевих органів (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит), а також при інших захворюваннях, зумовлених чутливими до цього препарату мікроорганізмами і грибами.

Побічна дія: диспепсичні явища, алергійні реакції, забарвлення сечі в яскраво-жовтий колір.

Хіміотерапевтичні засоби різної хімічної будови

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Furazolidonum Фуразолідон сп.Б	Таблетки по 0,005г	Усередину 0,1г 4 рази на день протягом 1(лямбліоз), 3(трихомоноз), та 10(дизентерія) днів
Nitroxolinum Нітроксолін сп.Б	Таблетки по 0,05г, покриті оболонкою	Усередину по 0,1г 4 рази на день протягом 2-3 тижнів

VІІІ

Протисифілітичні засоби застосовують для лікування хворих на сифіліс та поворотний тиф, їх поділяють на три групи:

І. Антибіотики.

1. Природні та напівсинтетичні препарати пеніциліну (бензілпеніциліну натрієва, калієва, новокаїнова солі, біцилін-1 і біцилін-5, ампіциліну натрієва сіль та ампіциліну тригідрат, оксациліну натрієва сіль).

2. Антибіотики-макроліди (еритроміцин, олететрин, азитроміцин).

3. Група цефалоспоринів (цефазолін, цефтріаксон).

4. Група тетрацикліну (тетрациклін, доксицикліну гідрохлорид).

ІІ. Похідні фторхінололу (офлоксацил та інші).

ІІІ. Препарати вісмуту ( бійохінол, бісмоверол).

Антибіотики групи пеніциліну призначають для лікування всіх стадій сифілісу, вони справляють швидку і виразну трепонемоцидну дію.

Призначають препарати курсами, тривалість яких визначається формою і стадіями захворювання. У разі непереносимості бензилпеніциліну застосовують інші антибіотики.

Із препаратів вісмуту застосовують бійохінол та бісмоверол; їх вводять внутрішньом’язово у вигляді олійної суспензії. На місці введення утворюється депо препарату, з якого вісмут абсорбується поступово, накопичується в паренхіматозних органах, проникає через гематоенцефалічний бар’єр і депонується в ЦНС.

Механізм дії пов’язаний з блокадою сульфгідрильних ферментних груп трепонем, внаслідок чого порушується їх ріст і розмноження. Бійохінол відрізняється від бісмоверолу наявністю протизапального та розсмоктувального ефектів.

Показання: усі форми сифілісу (частіше з антибіотичної групи пеніциліну). Бійохінол призначають у випадках неспецифічних хронічних захворювань ЦНС (арахноенцефаліт, менінгомієліт).

Побічна дія: гінгівіт, стоматит, вісмутова смуга сірого кольору на яснах, порушення функції печінки та нирок, лейкопенія.

Щоб запобігти виникненню вісмутової смуги, хворі повинні полоскати ротову порожнину водою. Нефропатія припиняється після відміни препарату.