3.Припинення діяльності сг

Припинення діяльності СГ – юридичної особи здійснюється двома способами: шляхом реорганізації або ліквідації в добровільному чи примусовому порядку.

Внаслідок реорганізації СГ припиняє своє існування, однак його майно не розподіляється між його учасниками, як при ліквідації, а переходить до створення в результаті реорганізації.

Існує 5 форм реорганізації:

1. Злиття – форма реорганізації, при якій припиняють існування дві або більше СГ – юридичні особи, а їх майно (права та обов'язки) переходять до новоствореного єдиного СГ.

2. Приєднання – форма реорганізації, при якій припиняється існування однієї юридичної особи, а її майно (права та обов'язки) переходять до вже існуючої юридичної особи – правонаступника.

3. Поділ – припинення існування юридичної особи, на її базі створюються дві і більше юридичні особи з передачею майна (прав та обов'язків) відповідно до розподільчого балансу.

4. Виділення – форма реорганізації, при якій із складу існуючої організації виділяється одна або декілька організації з передачею майна (прав та обов'язків) відповідно до розподільчого балансу.

5. Перетворення – форма реорганізації, при якій шляхом перетворення одного підприємства в інше на основі перетворення форми власності або зміни організаційно-правової форми.

Іншою формою припинення діяльності СГ є

ліквідація – припинення діяльності, передбаченої статутом підприємства, його особистих та майнових прав і обов'язків.

СГ ліквідується:

1. За ініціативою власника або за рішенням суду.

2. У зв'язку з закінченням строку, на якій він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено.

3. У разі визнання його, в установленому порядку, банкрутом, крім випадків, передбачених законом.

4. У разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації позбавляє СГ статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

СГ вважається ліквідованим з дня внесення до Державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідацію здійснює ліквідаційна комісія, яка затверджується власником майна СГ чи його представниками (органами) або іншим органом, передбаченим законодавством. Ліквідація СГ може бути також покладена на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію СГ, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строки для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж 2 місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію СГ друкує

в офіційних друкованих органах повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості СГ, який ліквідується та виявлення вимоги кредиторів з письмовим повідомленням про ліквідацію кожного з них. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно СГ і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначається ліквідаційною комісією.

Претензії кредиторів до суб’єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб’єкта, якщо інше не передбачено законодавством.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб’єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.