- •Тема 1. Наукові основи організації господарської діяльності.
- •Опис предмета навчального курсу
- •Теорія організації.
- •1.3. Господарська діяльність.
- •1.4. Елементи організації виробництва.
- •Тема 2. Організаційно-правові форми господарювання.
- •2.1. Класифікація форм власності
- •Організація управління в екологічній діяльності
- •Тема 2. Організаційно-правові форми господарювання.
- •2.4 Об'єкти організаційно-правових форм господарювання
- •2.4.8 Інші організаційно-правові форми
- •Тема 3. Компетенція органів управління в екологічній діяльності.
- •3.1. Органи управління загальної компетенції.
- •3.1.1 Президент України як глава держави.
- •3.1.2 Верховна Рада як єдиний законодавчий орган України
- •3.1.3 Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.
- •3.1.4 Місцеві державні адміністрації як місцевий орган виконавчої влади.
- •3.1.5 Місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад як органи здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування
- •Тема 3. Компетенція органів управління в екологічній діяльності.
- •3.2 Органи управління спеціальної компетенції.
- •IV. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •3.3.Органи управління галузевої компетенції.
- •3.3.1 Галузевий характер, зокрема, мають повноваження:
- •3.3.2 Функціональний характер, зокрема, мають повноваження:
- •3.3.3 Окремі функції екологічного управління галузевої компетенції.
- •3.3.4 Певні спеціальні функції екологічного управління галузевої компетенції.
Тема 3. Компетенція органів управління в екологічній діяльності.
Лекція 1.
3.1. Органи управління загальної компетенції.
3.1. Органи управління загальної компетенції.
Цілі, завдання і функції управління природокористуванням і охорони довкілля здійснюються системою державних та інших органів.
Система державних органів, які здійснюють управління в екологічній діяльності, базується на загальновизнаному в теорії організації управління їх поділі на органи загальної та спеціальної компетенції.
В основу такої класифікації покладено обсяг і характер правомочностей по відношенню до природних об’єктів та функцій управління ними.
Державні органи, до компетенції яких входить здійснення, в тому чи іншому обсязі, усіх функцій управління природокористуванням, незалежно від виду природного об’єкта та суб’єктів користування ним, є органами загальнодержавного управління.
Вони поряд з екологічними займаються й іншими питаннями соціально-економічного розвитку держави.
До державних органів загальної компетенції належать:
Президент України;
Верховна Рада України;
Кабінет Міністрів України;
державні адміністрації регіонів;
органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.
3.1.1 Президент України як глава держави.
Компетенція органів виконавчої влади має важливе значення для побудови і функціонування системи органів виконавчої влади. Головним «будівничим» вищої ланки системи органів виконавчої влади в Україні згідно із її Конституцією (п.15 статті 106) є Президент України, який утворює, реорганізує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Як вища посадова особа він виступає гарантом стабільності суспільних, у тому числі і екологічних правовідносин. Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України (РНБОУ), яка координує і контролює діяльність державних органів у сфері оборони і національної безпеки, а обов’язковою складовою частиною останньої є екологічна безпека суспільства.
При Раді національної безпеки і оборони України є Національний інститут проблем міжнародної безпеки.
3.1.2 Верховна Рада як єдиний законодавчий орган України
До виключної компетенції Верховної Ради України у галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища відповідно до Конституції України належать:
а) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища;
б) затвердження загальнодержавних екологічних програм;
в) затвердження указів Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
г) вирішення інших питань у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до Конституції України.
Значний обсяг роботи в парламенті виконують комітети Верховної Ради України:
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи до складу якого входять:
підкомітет з питань охорони і раціонального використання надр, тваринного та рослинного світу, охорони, раціонального використання та відтворення водних ресурсів, формування національної екологічної мережі, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду;
підкомітет з питань охорони атмосферного повітря, зміни клімату, наукових досліджень, екологічної освіти;
підкомітет з питань державної політики у сфері поводження з відходами, енергозбереження, нетрадиційних та альтернативних джерел енергії;
підкомітет з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища, формування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, бюджетного процесу, екологічних інвестицій, страхування екологічних ризиків;
підкомітет з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, управління радіоактивно забрудненими територіями, соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
підкомітет з питань запобігання та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, відновлення екологічної рівноваги постраждалих територій.
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин
Згідно з Конституцією Автономної Республіки Крим (1998 рік) Верховна Рада Автономної Республіки Крим в галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища:
а) визначає порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
в) забезпечує реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
г) затверджує екологічні програми;
д) організує вивчення навколишнього природного середовища;
є) приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, встановлює додаткові їх категорії;
з) встановлює в разі потреби нормативи екологічної безпеки, більш суворі, ніж ті, що діють в цілому на території України.
