Тема 2. Організаційно-правові форми господарювання.

Лекція 1.

2.1. Класифікація форм власності.

2.2. Класифікація організаційно-правових форм господарювання.

2.3. Визначення загальних понять які характеризують

організаційно – правові форми господарювання.

2.1. Класифікація форм власності

Державний класифікатор "Класифікація форм власності" (КФВ), розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики" і чинний від 01.06.2004 .

Класифікатор призначено для обліку, збирання і оброблення статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, аналізу та узагальнення результатів економічної діяльності суб'єктів господарської (у т. ч. підприємницької діяльності), ведення державних реєстрів:

Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ),

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,

Реєстру корпоративних прав держави та інших за формами власності,

Об'єктами класифікації в КФВ є форми власності, встановлені чинним законодавством: Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) та Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ЦКУ, ст. 316, 317).

Суб'єкти права власності - Український народ та інші учасники цивільних відносин: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом (ЦКУ, ст. 2, 318).

Таблиця 1. Класифікація форм власності

Код Назва Попередній код

(код за ДК 001-94)

10 Приватна власність 10, 20, 50

30 Державна корпоративна власність* 31

31 Державна власність 31

32 Комунальна власність 32

33 Комунальна корпоративна власність* 32

2.1 1. Право приватної власності.

Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Склад, вартість та кількість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим. Законом може бути встановлене обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (ЦКУ, ст. 325).

Об'єктами права приватної власності є майно приватних та інших видів підприємств, господарських товариств та об'єднань (крім державних та комунальних), кооперативів, організацій, установ, закладів (крім державних та комунальних), фізичних осіб.

2.1.2. Право державної власності.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, що належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ЦКУ, ст. 326).

Об'єктами права державної власності є :

- майно державних та казенних підприємств, державних організацій, установ та закладів, що діють на основі державної власності (ГКУ, ст. 73);

- акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності (ГКУ, ст. 141);

- майно яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації;

- майно державних господарських об'єднань, які утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо) (ГКУ, ст. 120).

2.1.3. Право комунальної власності.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ЦКУ, ст. 327).

Об'єктами права комунальної власності є майно:

- майно комунальних підприємств, організацій, установ, закладів, що діють на основі комунальної власності територіальної громади (ГКУ, ст. 78);

- акції (частки, паї) територіальної громади у майні суб'єктів господарювання різних форм власності (ГКУ, ст. 24);

- майно комунальних господарських об'єднань, які утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо) (ГКУ, ст. 120).

2.1.4. Державна корпоративна власність та комунальна корпоративна власність.*

* Державну корпоративну власність та комунальну корпоративну власність визначають щодо майна суб'єктів, у статутному фонді яких частка державної чи комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує відповідним органам державного управління або місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

2.2. Класифікація організаційно-правових форм господарювання.

Класифікація організаційно-правових форм господарювання здійснюється на підставі Державного класифікатору "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (КОПФГ) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. N 326.

Ведення КОПФГ здійснює Державний комітет статистики України.

Таблиця 2. Класифікація організаційно-правових форм господарювання

Код Назва Попередній код

100 Підприємства

200 Господарські товариства

300 Кооперативи 180

400 Організації (установи, заклади) 400, 410, 420

500 Об'єднання підприємств (юридичних осіб)

600 Відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи

800 Об'єднання громадян, профспілки, благодійні

організації та інші подібні організації

900 Інші організаційно-правові форми

2.3. Визначення загальних понять які характеризують організаційно - правові форми господарювання.

Організаційно-правова форма господарювання - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає

характер відносин між засновниками (учасниками),

режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації),

порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків,

можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на

юридичних осіб приватного права та

юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Учасники відносин у сфері господарювання - суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності [3, ст. 2].

Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання [3, ст. 8, 55].

Суб'єкти господарювання державного сектора економіки - суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики [3, ст. 22].

Суб'єкти господарювання комунального сектора економіки - суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів [3, ст. 24].

Корпоративне підприємство - корпоративне підприємство утворене, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є

кооперативні підприємства,

підприємства, що створюються у формі господарського товариства,

інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб [3, ст. 63].

Унітарне підприємство - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Об'єднання підприємств (юридичних осіб) - господарська організація, утворена

у складі двох або більше підприємств (юридичних осіб)

з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності

для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та (або) організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та (або) управлінні.

Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Установа - організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Г.О.Легеза, ст. викладач кафедри ОВіА, Таврійський державний агротехнологічний університет

03.02.13