Розрахунок економічної ефективності технічного рішення спеціального питання

Для визначення показників ефективності проектованих технічних рішень (впровадження нової техніки, механізації, автоматизації електроприводу) необхідно з'ясувати, які зміни відбулися в сумі капітальних витрат базового і проектованого варіантів.

Капітальні витрати після впровадження розробляємого заходу необхідно розрахувати тільки для додатково встановленого обладнання. Крім того, потрібно визначити витрати на демонтаж і первісну вартість замінного устаткування.

При впровадженні нової техніки, схем автоматизації електроприводу і технології можуть виникнути такі ситуації:

1. До існуючої схеми (базовий варіант) додатково встановлюється нове обладнання, за допомогою якого частково або повністю автоматизується технологічний процес. У даному випадку капітальні витрати по проектованому варіанту складатимуть:

де , - відповідно первісна (балансова) вартість основних фондів по базовому і проектованому варіантах, грн.;

- первісна вартість встановленого обладнання, грн.

2. До схеми встановлюється додатково нове обладнання замість існуючого. При цьому частина старого обладнання (базового варіанту) демонтується і залишається в резерві. Капітальні витрати по проектованому варіанту в даному випадку:

де - затрати на демонтаж замінного обладнання при розрахунках (приймаються 5-15% його первісної вартості), грн., або 50% вартості монтажних робіт.

3. Встановлюється нове обладнання замість існуючого. При цьому обладнання, що демонтується, передається на інше підприємство, тобто реалізується.

Таблиця 1

Кошторис капітальних витрат на додатково встановлюване обладнання

Обладнання та апаратура	К-ть	Ціна за од., грн.	Транспортні та складські витрати, грн.	Вартість монтажних робіт, грн.	Первісна вартість (всього), грн.	Норма амортизації
						%, кВ	грн.
Мікропроцесор К-120 та ін.	2	382	382	382	1777	6	389,7
Всього	+		+	+	+		+
Невраховане обладнання (2-10% від всього)					+		+
Сума					+		+
Поточний ремонт та утримування обладнання (1-7% від всього)					+

Затрати по проектованому варіанту:

де - первісна вартість демонтованого обладнання, грн.;

- коефіцієнт, за допомогою якого визначається вартість реалізованого обладнання, тобто враховується недоамортизована частина вартості демонтованого обладнання (зміниться у межах від 100% до 1%).

Усі розрахунки по встановленому та демонтованому обладнанню зводяться у таблиці 1 та 2.

Таблиця 2

Кошторис капітальних затрат на демонтоване електромеханічне обладнання та апаратуру

Обладнання та апаратура	К-ть	Первісна вартість, грн.	Норма амортизації на кап. ремонт		Загальна норма амортизації
			%	грн.	%	грн.
Станція динамічного гальмування СДГ-1	2	200	4	80	10	200
Всього	+	+		+		+
Затрати на демонтаж (1-15% від всього)		+

Після виконання розрахунків визначають суму капітальних вкладень по проектованому (II) варіанту з урахуванням затрат на встановлене та демонтоване обладнання, а також апаратуру.

Капітальні затрати по порівнюваним варіантам (дільниці, стану, цеху) зводяться у таблицю 11.

Таблиця 11

Зведений кошторис капітальних затрат

№ п/п	Види капітальних затрат	Кошторисна вартість, тис. грн.
		до впровадження	після впровадження
1	Електромеханічне обладнання	+	+
2	Будівлі та споруди	+	+
	Всього	+	+

У даній роботі визначаються всі показники, що характеризують техніко-економічний рівень виробництва в умовах запровадження нової техніки, механізації, автоматизації, і обґрунтовуються відповідною літературою, фактичними даними підприємства або іншими джерелами. При цьому приймається наступний порядок розрахунку.

1. Підвищення продуктивності агрегатів, машин і збільшення річного обсягу виробництва продукції розраховують після впровадження розроблюваного заходу.

2. Експлуатаційні витрати слід розраховувати за тими елементами (статтями) витрат, які змінюються в результаті автоматизації або впровадження нової техніки, технології. При цьому слід визначити тільки суму зміни витрат (економія, збільшення витрат). Ці зміни визначаються за наступними статтями витрат:

1. заробітна платня. У розрахунку повинні бути показані зміни в складі працюючих за професіями, їх тарифним розрядом, тарифною ставкою з тим, щоб визначити річний фонд заробітної плати, скороченої або додатково залученої чисельності працівників (див. таблицю 4);

2. економія матеріалів. Розрахунок економії проводиться за кожним запровадженим заходом згідно з нормами витрат матеріалів, їх вартості та річної потреби в них на обсяг виробництва (див. таблицю 7);

3. економія або додаткова потреба в енергетичних витратах. Розрахунок проводиться по кожному виду енергії (електроенергії, стиснутого повітря, води та пару) наступним чином:

4. амортизація обладнання. Амортизаційні відрахування розраховуються по таблицям 1 та 2 для встановленого та демонтованого обладнання. Їх визначають аналогічно до розрахунку енергій:

1. за наявності базового та встановленого обладнання:

де - відповідно амортизаційні відрахування базового та встановленого обладнання;

2. при умові демонтажу частини обладнання та залишення його у резерві:

де - сума амортизаційних відрахувань, необхідних на капітальний ремонт обладнання;

3. при умові демонтажу частини обладнання та його реалізації:

де - амортизаційні відрахування демонтованого обладнання.

5. поточний ремонт та утримування обладнання. При розрахунку за цією статтею необхідно встановити:

1. зміну штатів, які здійснюють налаштування, нагляд та ремонт автоматизованих установок;

2. підвищення надійності роботи обладнання, що знижує простою у аварійних ремонтах, відповідно, знижує затрати на поточний ремонт;

Затрати за цією статтею можна знайти у відсотках від загальних капітальних затрат і або визначенням річного фонду заробітної платні додатково залученого ремонтного персоналу.

Розрахунок виконується аналогічно до визначення:

1. 

2. 

де - поточний ремонт та утримування базового обладнання;

- ремонт та утримування відповідно встановленого та демонтованого обладнання.

В даному розділі необхідно вказати додаткові фактори ефективності розробленого заходу:

1. поліпшення умов праці та експлуатації обладнання;

2. збільшення терміну служби устаткування (надійності);

3. підвищення безпеки;

4. покращення технологічних показників.

Вплив цих чинників повинен бути врахований при визначенні економічної ефективності розробленого заходу в цілому.

На підставі наведених розрахунків можна скласти кошторис річних експлуатаційних витрат та визначити собівартість одиниці продукції по дільниці, стану, цеху після впровадження розробленого заходу (II варіант) за таблицею 3.

Тут заробітна платня та відрахування на соціальне страхування приймаються з урахуванням усіх працівників розглянутої дільниці, стану, цеху (робітників, керівників, спеціалістів,службовців), амортизації, поточного ремонту і утримування обладнання, будівель, споруд тощо.

Економічна ефективність проектованого заходу визначається за трьома показниками: річного економічного ефекту, терміну окупності і додаткових капітальних вкладень на впровадження проектованого заходу і коефіцієнту ефективності.

Річний економічний ефект розраховують за формулою:

де , - приведені витрати одиниці продукції (роботи) відповідно до і після впровадження проектованого заходу;

- річний обсяг виробництва після запровадження проектованого заходу (натуральні показники).

Таблиця 3

Розрахунок собівартості продукції

№ п/п	Статті затрат	Затрати, грн.
		до впровадження		після впровадження
		річ. обсяг	од. пр-ції	річ. обсяг	од. пр-ції
1	З/п (основна, додаткова)	+	+	+	+
2	Відрахування на соц. страхування	+	+	+	+
3	Сировина	+	+	+	+
4	Матеріали	+	+	+	+
5	Електроенергія (енергія)	+	+	+	+
6	Амортизація	+	+	+	+
7	Поточний ремонт та утримування	+	+	+	+
	Всього виробничих витрат	+	+	+	+
	Інші витрати (1-5% від всього)
	Сума	+	+	+	+

Приведені витрати представляють собою суму собівартості та нормативного прибутку:

де С – собівартість одиниці продукції (роботи), грн.;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

- питомі капітальні вкладення у виробничі фонди, грн.

Строк окупності капітальних вкладень на впровадження проектованого заходу визначається за формулою:

де П - сума річного прибутку (економія на експлуатаційних витратах) при впровадженні проектованого заходу, грн.

Коефіцієнт порівняльної ефективності представляє собою величину, зворотню до строку окупності:

При впровадженні заходу, на який потрібні додаткові капітальні вкладення і воно призводить до підвищення якості продукції, річний економічний ефект збільшується на суму прибутку від реалізації продукції підвищеної якості:

де - відпускна ціна за одиницю готової продукції, грн;

- собівартість одиниці продукції, грн. (приймається за розрахунком таблиці 12);

- обсяг продукції підвищеної якості.

У тому випадку, коли визначені тільки річна економія на експлуатаційних витратах ( ) і додаткова сума прибутку від реалізації продукції, річний економічний ефект визначається за формулою:

термін окупності:

Якщо капітальні витрати проектованого варіанта менше базового на величину , тоді: