Адміністративне право: загальні положення
Поняття, предмет і метод адміністративного права України
Система та джерела адміністративного права України
Адміністративні правовідносини
Поняття, склад і види адміністративних проступків
Поняття адміністративної відповідальності
Види адміністративних стягнень
Література:
Основна:
Брецко Ф. Ф. Основи держави і права: Навч. посіб.: У 2 кн. - Ужгород, 1998.
Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Основи держави і права. - К., 2002.
Керецман В., Семерак О. Правознавство. - К., 2002.
Ківалов С. В., Музиченко П. П. та ін. Основи правознавства України. -
Харків, 2002.
Котюк В. О. Основи держави і права. - К., 2001.
Лисенков С. Л. Основи держави і права у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К., 1997.
Лисенков С. Л. Основи правознавства. - К., 2000.
Молдован В. В. Основи держави і права: Курс лекцій. - К., 1997.
Основи правознавства / За ред. І. Б. Усенка. - К., 2002.
Основи держави і права: Навч. посіб. / За ред. А. М. Колодія і
А. Ю.Олійника. - К., 1997.
Пастухов В. П., Пеньківський В. Ф., Наум М. Ю. Основи правознавства. -
К., 2000.
Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В. Г. Гончаренка. - К., 2002.
Правознавство: Підручник / За ред. В. В. Копєйчикова. - К., 2002.
Додаткова
Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. /
Ю.П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. - Харків, 2000.
Административное право Украины (Общая часть): Учеб. пособие. - Харьков, 1999.
Адміністративне право України: Навч. посіб. / С. Т. Гончарук. - К.,2000.
Васильев А. С. Административное право Украины (Общая часть): Учеб. пособие. - Харьков, 2001.
Гончарук С. Т. Суб’єкти адміністративного права України: Навч. посіб. –
К., 1998.
Коваль Л. В. Адміністративне право. - К., 1996.
Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. - К., 1999.
1. Поняття, предмет і метод адміністративного права України
Адміністративне право - це найоб'ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. Їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи.
Існує досить багато визначень адміністративного права, що містяться в навчальній і науковій літературі. Наприклад, такі:
Адміністративне право може бути визначене як сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються у сфері державного управління.
Адміністративне право як галузь права є система правових норм, що видаються органами виконавчої влади й іншими органами для організації і функціонування державного управління, регулювання функціонально-юридичних режимів, забезпечення юрисдикційно-охоронної діяльності й участі громадян.
Адміністративне право являє собою самостійну правову галузь, об'єктом якої є аналітичне дослідження суспільних відносин у сфері діяльності виконавчої влади.
Адміністративне право є однією з провідних, базових галузей українського права, нормами якого регулюються суспільні відносини, що складаються здебільшого у сфері державного управління в процесі здійснення виконавчої влади.
Адміністративне право - це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньо організаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридичне владних повноважень.
Адміністративне право - це галузь права, засобами якої (норми, відносини, законодавство, методи, форми, компетенція суб'єктів, способи реалізації норм) формуються публічно-управлінські відносини, а також організується і забезпечується публічно-управлінська діяльність.
До предмета адміністративного права входять групи однорідних суспільних відносин, що формуються:
а) у ході державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;
б) у ході діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;
в) у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв'язку з проходженням державної служби або служби в органах місцевого самоврядування;
г) у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення
порушених прав громадян та інших суб'єктів адміністративного права;
д) у ході застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальність, щодо фізичних і юридичних осіб.
Метод адміністративного права визначається як сукупність певних загальних і специфічних способів, що використовуються законодавцем для забезпечення регулюючої дії норм адміністративного права. Традиційний погляд на зміст методу адміністративного права характеризується наступними рисами.
В адміністративному праві використовуються способи регулювання, що властиві обом загальним методам правового регулювання - імперативному та диспозитивному.Відтак загальними рисами методу адміністративно-правового регулювання слід вважати те, що він реалізується шляхом:
використання приписів (встановлення обов'язків);
встановлення заборон;
надання дозволів.