§ 4. Система оподаткування та її значення

Система оподаткування — це сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України порядку, а також права, обов'язки та відповідальність платників.

Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податків, об'єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати. Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків і зборів (обов'язкових платежів): державного; комерційного; фінансового сектора; населення.

Податкова система України базується на таких принципах: стимулювання науково-технічного прогресу, підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності; обов'язковості; рівнозначності та пропорційності; рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; соціальної справедливості; стабільності; економічної обгрунтованості; рівномірності сплати; компетенції; єдиного підходу та доступності.

Суб’єкт — платник податку — юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законом України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Об’єкт оподаткування — доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.

Джерело сплати податку — дохід платника, з якого він сплачує податок.

Одиниця оподаткування — це одиниця виміру об’єкта оподаткування.

Податковий період — строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази та остаточно визначається розмір податкового зобов’язання.

Ставка податку — розмір податку, встановлений на одиницю оподаткування.

Строки сплати податку — дата, не пізніше якої податок повинен надійти у бюджет відповідного рівня.

Податкові пільги — повне або часткове звільнення від сплати податків і зниження загальної норми оподаткування.

Штрафна санкція (штраф) — це плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

§ 5. Поняття “податок”. Види податків

Під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначених законодавчими актами про оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки.

Державні цільові фонди — це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законодавчими актами податків. Усі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України.

Основні ознаки податку:

1) примусовість і обов'язковість, тобто відсутність у платника вибору (платити чи не платити) І встановлення відповідальності за ухилення від сплати податку;

2) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави;

3) безумовність, тобто сплата податку без виконання будь-яких дій з боку держави;

4) нецільовий характер, відсутність чітких вказівок щодо напрямів використання надходжень від певного податку;

5) розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами;

6) безповоротність, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників. Функції податків:

а) фіскальна — наповнення бюджетів усіх рівнів;

б) контрольна — перевірка ефективності функціонування податкової системи;

в) розподільча — розподіл частини національного доходу по різних сферах задоволення суспільних потреб;

г) регулювальна — забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва та стримування інших.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать:

— податок на додану вартість;

— акцизний збір;

— податок на прибуток підприємств;

— податок на доходи фізичних осіб;

— мито;

— державне мито;

— податок на нерухоме майно (нерухомість);

— плата (податок) за землю;

— рентні платежі;

— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

— податок на промисел;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів;

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

— збір на обов'язкове соціальне страхування;

— збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

— збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

— єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон Украни;

— збір за використання радіочастотного ресурсу України.