
- •Міністерство освіти і науки україни львівський національний університет імені івана франка
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-915 від 26.04.2005р.)
- •§ 1. Загальна характеристика 33
- •§ 1. Предмет історії політичних і правових вчень
- •§ 2. Закономірності історії політичних і правових вчень
- •§ 3. Раціоналізм - основа дослідження і вивчення історії політичних і правових вчень
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії
- •§ 3. Політична думка Стародавнього Китаю
- •Розділ III політичні та правові вчення у стародавній греції
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Політико-правова думка раннього періоду (IX-VI ст. До н. Е.)
- •§ 3. Період розквіту давньогрецької політичної думки * (V - перша половина IV ст. До н. Е.)
- •Політико-правові погляди Сократа
- •Політнко-правові погляди Платона
- •Політико-правові погляди Арістотеля (384-322 до н. Е.)
- •§ 4. Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина іу-іі ст. До н. Е.)
- •§ 2. Основні напрямки розвитку політико-правової думки Стародавнього Риму Політичні ідеї повсталих рабів
- •Політичні ідеї рабовласницької демократії
- •§ 2. Основні напрямки розвитку політико-правової думки Стародавнього Риму Політичні ідеї повсталих рабів
- •Політичні ідеї рабовласницької демократії
- •Політичні погляди рабовласницької аристократії
- •§ 2. Політичні та правові погляди римських стоїків
- •§ 4. Праворозуміння римськими юристами
- •§ 5. Політична ідеологія раннього християнства
- •§ 6. Політико-правові погляди Аврелія Августина
- •§ 6. Політико-правові погляди Аврелія Августина
- •§ 1. Основні риси політико-правового вчення західноєвропейського середньовічного суспільства
- •§ 2. Вчення Фоми Аквінського про державу і право
- •§ 3. Політико-правові погляди Марсилія Падуанського та Вільяма Оккама
- •§ 4. Політичні та правові ідеї середньовічних єресей
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Загальна характеристика Відродження та Реформації
- •Реформація
- •§ 3. Політичні та правові ідеї Реформації
- •§ 4. Політико-правові погляди Нікколо Макіавеллі
- •§ 5. Політико-правові погляди Жана Бодена
- •§ 6. Політичні та правові ідеї європейського соціалізму
- •§ 1. Політична полеміка «нестяжателів» і «стяжателів» (йосифлян)
- •§ 2. Політична теорія «Москва - третій Рим»
- •§ 3. Політична думка прихильників абсолютної монархії
- •§ 1. Юридичний світогляд: сутність, методологічна основа
- •§ 2. Політичні та правові погляди Гуго Гроція
- •§ 3. Політичні та правові погляди Бенедикта Спінози
- •§ 4. Основні напрямки англійської політичної та правової думки
- •§ 5. Політико-правове вчення Томаса Гоббса
- •§ 6. Вчення Джона Локка про державу і право
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Політичні та правові погляди Вольтера
- •Кримінально-правові погляди Вольтера
- •§ 3. Політико-правові погляди Монтеск'є
- •Класифікація форм держави Монтеск'є
- •Правові погляди Монтеск'є
- •Концепція поділу влади Монтеск'є
- •§ 4. Політичні та правові погляди ж.-ж. Руссо
- •§ 5. Французька революція кінця XVIII ст. І прийняття Декларацій прав людини і громадянина 1789 та 1793 рр.
- •§ 6. Політичні та правові погляди діячів французької революції кінця XVIII ст.
- •§ 7. Політико-правові погляди французьких матеріалістів
- •XVIII ст.
- •Політико-правові погляди д. Дідро
- •Політико-правові погляди к.-а. Гельвеція
- •Політичні погляди Гольбаха
- •Політичні вчення в італії у XVIII ст.
- •§ 1. Політичні погляди ф. Прокоповича
- •§ 2. Політико-правові погляди в. М. Татищева
- •§ 3. Вчення про державу і право і. Т. Посошкова
- •§ 4. Ідея освіченого абсолютизму та доктрина поліційної держави в «Наказі» Катерини II
- •§ 5. Політичні погляди м. М. Щербатова
- •§ 6. Політичні та правові погляди с. Є. Десницького
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Політико-правові погляди Томаса Пейна
- •§ 3. Політико-правові погляди Томаса Джефферсона
- •§ 4. Політико-правові погляди Александера Гамільтона
- •§ 5. Політико-правові погляди Джеймса Медісона
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Вчення Іммануїла Канта про державу і право
- •§ 3. Вчення Йоганна-Готліба Фіхте про державу і право
- •§ 4. Вчення Гегеля про державу і право
- •§ 5. Вчення історичної школи юристів про джерела позитивного і природного права
- •§ 1. Загальна характеристика основних напрямків політико-правової думки
- •§ 2. Англійський лібералізм
- •§ 3. Французький лібералізм
- •§ 4. Німецький лібералізм
- •§ 5. Політичні та правові погляди ідеологів соціалізму
- •§ 6. Соціально-політичні вчення марксизму
- •§ 7. Політична ідеологія анархізму
- •§ 8. Політико-правові погляди Огюста Конта
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Погляди Рудольфа Ієрінга на право та процес його утворення
- •§ 3. Теорія конфліктів Людвіга Гумпловича
- •§ 4. Юридичний позитивізм
- •§ 5. Відродження вчення про природне право наприкінці XIX - на початку XX ст.
- •§ 6. Політичні та правові погляди Рудольфа Штаммлера
- •§ 7. Вчення про правову зв'язаність держави. Георг Єллінек
- •§ 8. Політичні та правові погляди Герберта Спенсера
- •§ 9. Політико-правове вчення Фрідріха Ніцше
- •§ 1. Політичні вчення м. М. Сперанського
- •§ 2. Політико-правові погляди та конституційні проекти декабристів
- •§ 3. Політико-правове вчення російського лібералізму
- •§ 4. Політичні погляди пропагандистів російського анархізму
- •§ 5. Політична ідеологія більшовизму
- •§ 1. Вступ
- •§ 2. Вчення про природне право після Другої світової війни
- •§ 3. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена
- •§ 4. Політико-правові ідеї солідаризму та інституціоналізму
- •§ 5. Психологічна теорія права л. Петражицького
- •§ 6. Соціологічна юриспруденція
- •§ 7. Сучасні концепції природного права
- •§ 8. Історична роль доктрини природного права
- •Головний редактор Гайдук н. М.
§ 1. Вступ
Суспільно-політична думка англійських поселенських колоній у Північній Америці мала довгий період розвитку, поки набула власного змісту.
Історія британського колоніального правління почалася 1607 р., коли англійські переселенці заснували форт Джеймстаун. Населення перших британських колоній, заснованих торговими компаніями, складалося з законтрактованих бідняків і в'язнів, які перебрали зобов'язання протягом чотирьох років виплатити компаніям вартість свого переїзду до Нового Світу. У 1619 р. з'явилися перші раби-негри. А далі наростала хвиля політичних релігійних дисидентів та інших вільних поселенців.
Отже, американське колоніальне суспільство від моменту свого виникнення аж ніяк не було однорідним, егалітарним (рівним). До нього входили плантатори, вільні дрібні фермери, енергійні купці й підприємці, володільці кораблів, а також сільська і робітнича біднота. Такою була картина соціального розшарування суспільства в усіх країнах Західної півкулі в колоніальну епоху.
Якщо економічне рабство, політичне і релігійне безправ'я та гніт, які панували на Старому континенті, були причиною того, що біднота потягнулася в Америку, то енергійні купці й підприємці-авантюристи мріяли знайти нові джерела доходів у вигляді родовищ золота, як це було в іспанців.
За всього незбігу інтересів і статусу колоністів-поселенців багатьох із них об'єднувало бажання набути тут «землю обітувану», тобто таке місце, де можна було б жити у повній злагоді із заповідями перших християн - мати чисте сумління, споживати плоди власної праці. Однак під впливом соціальної нерівності й конфліктів ці стремління для більшості з них так і не збулися. Багато коло-ністів-переселенців вели злиденний спосіб життя в умовах примусової праці та політичного безправ'я і передчасно помирали. На соціальні суперечності накладалися суперечності релігійні, які існували між різними напрямками протестантизму (кальвіністами, лютеранами), католиками, а також іншими віруваннями і сектами.
Характерно, що й економічна структура північних і південних англійських колоній була різною. У північних колоніях, передовсім на території, названій Новою Англією, поруч із сільським господарством у XVIII ст. почала розвиватися промисловість, велася жвава торгівля, виникали великі міста. Південні колонії мали винятково аграрний характер. Якщо на Півночі переважало дрібне фермерське господарство, то на Півдні домінували великі латифундії. Між плантаційним Півднем, економіка якого була заснована на рабоволодінні, промислово-аграрною Північчю, де розвивалися капіталістичні відносини, існували гострі суперечності. Але, попри різницю в соціальній та економічній структурі між окремими колоніями, їхньою загальною характерною рисою був порівняно швидкий розвиток капіталістичних відносин.
Від самого початку заснування в Америці колоній англійці, як іспанці, голландці, французи та інші, вбачали в них тільки джерело збагачення. З одного боку, колонії розглядались як ринки для збуту англійських товарів, а з іншого - як джерело для поставок в Англію тих товарів, в яких відчувала потребу англійська промисловість. Тому не дивно, що політико-економічні відносини колоній з метрополією від початку XVII ст. до проголошення незалежності в 1776 р. визначалися політикою штучного стримування розвитку капіталістичних відносин, обмеження економічної активності буржуазних колоній.
Протягом перших шести десятиліть XVIII ст., які безпосередньо передували американській революції, англійський парламент приймав закони, які душили промисловість і торгівлю в колоніях. Навігаційний акт, закони про торгівлю предметами першої необхідності, про гербовий збір та багато інших, які приймалися в Англії без участі представників колоній, викликали обурення в усіх прошарках колоніального суспільства.
Виразним прикладом зростаючого обурення колоністів стало знамените «Бостонське чаювання» - нова ланка в ланцюгу давно назрілих конфліктів між колоніями і метрополією. Водночас наростав воєнний і адміністративний гніт метрополії.
А от у самих колоніях відбувалися суттєві політичні та ідеологічні зміни, ширилося бажання звільнитися від британського гніту. .
Вирішальний вплив на формування політичної та правової думки в колоніях справила передова на той час природно-правова теорія у трактуванні таких європейських мислителів, як Локк, Мон-теск'є, Руссо та ін. Найвідомішими представниками політичної та правової ідеології США тоді були активні учасники визвольного руху в колоніях Томас Пейн, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон, Александер Гамільтон.
За політичними і правовими поглядами вони належали до різних течій. Політико-правові погляди Пейна, Джефферсона і Меді-сона були особливо близькими широким народним масам. Вони послідовно захищали інтереси демократичних прошарків у конгресі, а їхні ідеї лягли в основу Декларації незалежності 1776 p., яка відіграла важливу роль в об'єднанні колоністів у боротьбі проти англійських колонізаторів.
Одним з політичних керівників консервативно налаштованих купців, плантаторів, промислової буржуазії був А. Гамільтон. Саме його ідеї справили вирішальний вплив на Конституцію США 1787 р.