Концепція поділу влади Монтеск'є

Свої міркування про значення політичних установ, про дух законів Монтеск'є пов'язував із судженнями про сутність свободи і способи її забезпечення.

Мислитель дав два різні, але тісно між собою пов'язані визначення свободи. Свобода розумілася ним в основному як здійснення законності: «Свобода є право робити все, що дозволено законами».

Політична ж свобода полягає в нашій безпеці або, принаймні, в нашій упевненості, що ми в безпеці. Ця безпека гарантується пануванням законів у державі. Основне завдання політичного діяча, писав Монтеск'є, полягає в тому, щоб вказати засіб для забезпечення законності. Таким засобом, на його думку, є поділ влади, якого він обстоював слідом за Дж. Локком.

У державі, вважав мислитель, повинно бути три гілки влади -законодавча, виконавча і судова. Свобода не допускає поєднання двох, а тим паче трьох гілок влади у руках однієї особи, того самого органу держави. Якщо гілки законодавча і виконавча будуть поєднані, то свободи не буде, бо можна побоюватися, що монарх чи сенат стануть видавати тиранічні закони, щоб так само тиранічно їх застосовувати.

Не буде свободи і в тому випадку, писав Монтеск'є, коли судова влада не відокремиться від влади законодавчої та виконавчої. Якщо вона з'єднана з законодавчою владою, життю і свободі громадян загрожуватиме свавілля, бо суддя буде законодавцем. А якщо судова влада поєднана з виконавчою, то суддя дістане можливість стати гнобителем. З цих міркувань Монтеск'є вважав за необхідне, щоб названі три гілки влади було надано різним органам. «Все загинуло б, якби в одній особі чи установі було поєднано всі ці гілки влади».

Законодавча влада, за вченням Монтеск'є, повинна бути вручена органові народного представництва, тобто парламентові. Король визнається носієм тільки виконавчої влади, а суд присяжних - тим органом, якому належить судова влада.

Найбільш послідовним утіленням цих принципів мислитель назвав державний лад Англії, хоча в Англії не було такого поділу влади, про якого казав Монтеск'є. Кабінет міністрів в Англії вже у XVIII ст. формувався не поза парламентом, а зі згоди парламенту.

Але в англійській конституційній монархії з її розрізненням «короля в парламенті» і «короля в уряді» здійснювався компроміс двох класів - буржуазії та нового дворянства.

Монтеск'є мріяв саме про такий порядок для Франції. Висуваючи свою теорію поділу влади, він, власне, рекомендував французькій буржуазії наслідувати англійський приклад.

І все ж таки вчення Монтеск'є про поділ влади вирізнялося значною новизною порівняно з попередніми концепціями. По-перше, філософ увів до складу влади, що підлягала розмежуванню, незалежні судові органи. Розглянута ним тріада (законодавчої, виконавчої та судової гілок) із часом стала класичною формулою теорії конституціоналізму. По-друге, розвиваючи своє вчення про поділ влади, Монтеск'є ввів порядок, за яким одна влада зупиняє, врівноважує іншу. Не можна провести між ними межі, яка цілком унеможливила би втручання однієї влади в діяльність іншої. Так, наприклад, монарх затверджує закони, а законодавець, своєю чергою, вирішує деякі питання управління, фінансові питання, питання організації війська і под.

Монтеск'є схвалював таку взаємодію гілок влади, вважаючи, що хоча вони певною мірою будуть стримувати, гальмувати одна одну, але в результаті вийде погоджений рух уперед. При цьому гармонійність їхньої взаємодії забезпечуватиметься, на його думку, верховенством законів: сама держава, в якій здійснено поділ влади, реалізує свої функції у правовій формі. Крім того, провідну й визначальну позицію в системі різних гілок влади посідає, згідно з Монтеск'є, законодавча влада.

Соціальний генезис і соціальний сенс політичної теорії Монтеск'є - досить ясний. Він - безсумнівний прихильник буржуазних свобод. Проголосивши ідеї свободи слова, друку, обмеженого народного представництва, мислитель сформулював основні положення буржуазного правопорядку. Своїм вістрям принцип поділу влади був скерований проти королівського абсолютизму, зловживання владою, зосередження в руках монарха всієї повноти влади. Поділом влади Монтеск'є сподівався домогтися також зміцнення законності і встановлення твердих меж повноважень управління.

Але теорія поділу влади є теорією компромісу. Тенденція до компромісу з існуючими порядками проходить червоною ниткою через весь твір мислителя, що виражає поміркованість його полі-тико-правової концепції в цілому.

Ідеї «духу законів» знайшли практичне застосування в офіційних актах Установчих зборів Франції періоду революції 1789— 1793 рр. та в конституціях інших країн.