3. Тенденції розвитку професійної освіти

Ведущие тенденции развития профессионального образования, отражая в себе общие тенденции развития образо­вания – мировые, национальные, региональные, включают и специфические, характерные для развития именно системы про­фессионального образования. К числу ведущих тенденций разви­тия профессионального образования относятся его непрерывность, гуманизация и гуманитаризация, демократизация, интеграция, интенсификация, кооперация.

Непрерывность образования. Смысл непрерывного образования заклю­чается преимущественно в том, чтобы уже в условиях общего и основного профессионального образования сформировать систе­му знаний, умений и качеств личности, позволяющих ей само­стоятельно продолжать образовывать и совершенствовать себя, свободно ориентироваться в сложном круге социальных и про­фессиональных проблем, успешно адаптироваться к изменяющим­ся условиям и добывать необходимые ей знания и умения.

Гуманитаризация образования является средством гуманизации и касается прежде всего изменения характера содержания профес­сионального образования. Гуманитаризация про­фессионального образования – это прежде всего путь, ведущий учащегося к культуре, к осознанию себя и своего места в мире при­роды, человеческих отношений, техники

Демократизация образования рассматривается как расширение прав всех участников педаго­гического процесса, прежде всего – учащихся, посредством пре­доставления им разнообразного спектра образовательных услуг, альтернативных форм получения образования (индивидуальное обучение, экстернат, дистанционное обучение и т.д.); повыше­ния роли учащихся в решении организационных проблем, воз­никающих в учреждении образования, развития ученического са­моуправления.

Тенденция интеграции связана с необходимостью предостав­ления максимальных возможностей учащемуся в получении интег­рированного профессионального образования, обеспечивающе­го его свободное перемещение в быстро меняющейся сфере об­щественного производства, успешную социализацию и вхожде­ние в культуру.

Интенсификация. Интенсификацию можно рассматривать как достижение мак­симальной эффективности профессиональной подготовки на ос­нове системного совершенствования процесса профессионально­го образования.

Кооперация. Является специфической тенденцией профессио­нального образования, связанной с современными условиями его существования в социально-экономической системе. Теоретичес­ким обоснованием данной тенденции можно считать системный подход, а также синергетический принцип дополнительности, рассматривающие в качестве важнейшего условия целостного функционирования любой системы её устойчивые связи и отно­шения с другими системами, их взаимодополнение и взаимообо­гащение.

4. Стандарт професійно-технічної освіти

Державні стандарти професійно-технічної освіти

Державний стандарт професійно-технічної освіти – це сукупність державних вимог до змісту професійно-технічної освіти, рівня кваліфікації випускника професійно-технічного навчального закладу, основних обов'язкових засобів навчання та освітнього рівня вступників.

Державні стандарти професійно-технічної освіти включають:

освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника;

типові навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, передбачених навчальними планами, та з професійно-практичної підготовки;

перелік основних обов'язкових засобів навчання;

систему контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії їх кваліфікаційної атестації.

Державний стандарт професійно-технічної освіти розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні стандарти з конкретних професій розробляються і затверджуються спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти за погодженням із спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу – це сукупність вимог, що визначають його професійні знання, уміння та навички, що розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти на основі кваліфікаційних характеристик професій.

Навчальний план, навчальна програма

Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника - це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв'язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень кваліфікації випускника.

Навчальна програма з навчального предмета – документ, що визначає зміст знань і умінь.

Навчальна програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст професій­них знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування.

Навчальний план та навчальні програми розробляються на основі освітньо-кваліфікаційної характе­ристики випускника або кваліфікаційних характеристик професій.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти розробляє і затверджує типові навчальні плани і типові навчальні програми, які визначають загальнодер­жавний компонент змісту професійно-технічної освіти і є обов'язковими для використання в професійно-технічних навчальних закладах незалежно від форм власності та підпорядкування.

Професійно-технічні навчальні заклади на основі типових навчальних планів і типових навчальних програм розробляють робочі навчальні плани і робочі навчальні програми, в яких відображаються зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів та затверджують у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти.