1. Закон україни про професійно-технічну освіту

№ 103/98-ВР від 10.02.98

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.

Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

Ступневість професійно-технічної освіти громадян визначається у професійно-технічних навчальних закладах відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному учили­щі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфі­каційний рівень «молодший спеціаліст».

Навчальний час учня визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм професійно-технічної освіти.

Обліковими одиницями навчального часу є:

академічна година тривалістю 45 хвилин;

урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;

навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;

навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин;

навчальний семестр, тривалість якого визначається навчальним планом;

навчальний рік, тривалість якого не перевищує 40 навчальних тижнів.

2. Функції професійної освіти

1. Когнитивная (познавательная) функция. Эта функция заключается в направленно­сти

образования на формирование определенного уровня общенауч­ной, профессиональной и социальной компетентности учащихся, т.е. на приобретение ими системы научных, технических и соци­альных знаний, умений и навыков как основ профессиональной деятельности. Сис­тема обязательных для усвоения учащимися знаний, умений, на­выков по каждой специальности определяется Государственным образовательным стандартом профессионального образования и на­ходит своё отражение в учебных планах и программах конкретных дисциплин.

2. Развитие личности. Подготовка конкурентоспособного, профес­сионально мобильного специалиста в условиях информационно-технологического общества требует от системы профессионально­го образования преимущественной ориентации на развитие личности будущего специалиста. Развитие рассматривается в психоло­гии как необратимый процесс количественных и качественных из­менений личности в целом: её физиологии, психических процес­сов, мотивационно-потребностной сферы; как развертывание её внутренних потенций и способностей. Другой важнейшей составляющей данной функции профессио­нального образования становится развитие мотивационной сферы личности, её духовных и профессиональных потребностей, обес­печивающих психологическую готовность к труду, к дальнейшему продолжению образования, к постоянному саморазвитию.

3. Социализация и профессионализация личности. Образование яв­ляется специфической сферой духовного производства, важней­шая функция которого заключается в производстве самого человека как социального существа.

Социализация представляет собой процесс и результат вовле­чения личности в систему социальных отношений, социальную практику в целом; усвоение и воспроизводство человеком соци­ального опыта.

Профессионализация предпола­гает активную направленность образования на определение и при­нятие учащимся ценностей и смыслов профессиональной деятель­ности, осознания себя субъектом данной деятельности, проекти­рование целей своего профессионального развития и карьеры, овладение способами их достижения. Перед профессиональным образованием стоят задачи: сформировать способность и готовность учащегося к дальнейшему жизненному и профессиональному само­определению, к работе в смежных областях производства и к пере­мене сферы деятельности, к решению социальных, личностных проблем, которые встретятся на жизненном и профессиональном пути.

4. Культурно-гуманистическая функция образования заключается не только в обеспече­нии восходящего воспроизводства культуры, но и в становлении индивида как человека культуры, определяющей его успешное развитие, социализацию и профессионализацию, а, следователь­но, качество личностного, гражданского и экономического суще­ствования.

5. Технологическая функция. Эта функция профессиональ­ного образования обусловлена профессиональной, производствен­но-технологической деятельностью специалистов в сферах пла­нирования, организации, мотивации и контроля эксплуатаци­онной, расчетно-аналитической, сертификационной, конт­рольно-оценочной, научно-исследовательской и методической де­ятельности низшего, среднего управленческого звена и произ­водственного персонала организаций различных форм собствен­ности.