Вiковi особливості зору при нормальній заломнiй здатності ока

Вік	Середня гострота зору в ум. од.
1 тиждень	0,002 – 0,02
1 місяць	0,008 – 0,03
3 місяці	0,05 – 0,1
6 місяців	0,1 – 0,3
1 рік	0,3 – 0,6
2 роки	0,4 – 0,7
3 роки	0,6 – 0,9
4-5 років	0,7 – 1,0
5-6 років	0,8 – 1,0
7-8 років	0,9 – 1,5
10-15 років	0,98 – 1,5
Дорослі	1,00

Результати роботи та їх оформлення.

Записати гостроту зору правого і лівого ока, зробити висновки відносно гостроти зору обох очей. Проаналізувати вплив освітленості на гостроту зору.

Гострота зору	без корекції			з корекцією (окуляри, лінзи)
	при достатній освітленості	при зашторених вікнах
праве око
ліве око

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вікові особливості зорового аналізатору:

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота №3. Оцінка світлового режиму учбового приміщення.

Для нормальної роботи зорового аналізатора та попередження виникнення різних аномалій в його будові та функціонуванні потрібна достатня освітленість. Крім того, раціональна освітленість позитивно впливає на функціональний стан кори великих півкуль, покращує роботу інших аналізаторів, підстрочує настання стомлення. Таким чином на організм впливає як природнє, так і штучне освітлення. Природнє освітлення, крім того, чинить ще теплову, фізіологічну та бактерицидну дію. Саме тому дуже важливо забезпечити раціональне денне освітлення приміщень.

Мета: навчитися оцінювати світловий режим приміщення.

Матеріали та обладнання: люксметр, рулетка.

Об’єкт дослідження: студенти.

Для оцінки освітленості приміщення денним світлом найчастіше користуються такими показниками, як світловий коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, коефіцієнт затулення.

Визначення світлового коефіцієнта учбового кабінету.

Світловий коефіцієнт (СК) – це співвідношення площі заскленої поверхні вікон, без рам та переплетів, до площі підлоги.

Для учбових приміщень, де виконується зорова робота, СК має бути не менше 1:4, в рекреаціях, роздягальнях тощо – 1:5 – 1:6.

Проведіть відповідні виміри, розрахуйте світловий коефіцієнт та зробіть висновки щодо відповідності СК типу приміщення.

S заскленої поверхні вікон (S _вік.) ____________________________________ м²

S підлоги (S_підл.) _________ м²

Висновки:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Визначення коефіцієнта природного освітлювання (КПО)

Коефіцієнт природної освітлювання – постійна величина, яка не залежить ні від пори року, ні від погоди. Це співвідношення освітленості точки всередині приміщення в даний час до освітленості в той же час точки на горизонтальній поверхні ззовні приміщення , та виражається у відсотках.

В середині приміщення вибирають точку, яка знаходиться на відстані 1 м від стіни, протилежної до вікна, ззовні вимірюють освітленість точки на відкритому місці поблизу приміщення за умови її освітлення розсіяним світлом. Для класних приміщень КПО має бути не меншим за 1,5%, для житлових приміщень – не менше за 0,5%. За допомогою люксметра виміряйте та , розрахуйте КПО та зробіть висновки.

Висновки:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Визначення коефіцієнту затулення (затінення)

Коефіцієнт затулення (затінення) (КЗ) – визначається відношенням висоти будівлі, що розташована близько від школи до відстані між нею і школою (за нормативами КЗ має складати від 1:2 до 1:5). Для визначення відповідності КЗ нормі немає необхідності виміряти висоту сусідньої будівлі та відстань між нею та школою. Цю відповідність можна встановити за видимістю в вікно відрізка неба із найвіддаленішого від вікна робочого місця.

Якщо з цього місця небо видно на весь просвіт вікна, освітленість вважається гарною, якщо на 2/3 вікна – задовільною, на 1/3 – незадовільною.

Перевірте відповідність КЗ нормі за допомогою описаного прийому.

Висновки:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Визначення освітленості за допомогою люксметра Ю-116.

Люксметр Ю-116 складається із вимірювача, окремого фотоелемента на 4 насадок, зазначених літерами К, М, Р, Т. На передній панелі вимірювача знаходиться перемикач та таблиця зі схемою, яка показує зв'язок випробовуваних насадок з діапазонами вимірювань освітленості (рис. 1), наведеними в Табл. 2.

Рис. 1. Комплектація люксметра Ю-116

Прилад має градуйовані в люксах шкали: одна на 30 ділень, інша – на 200. Початок вимірювань на кожній шкалі відмічено крапками (на шкалі 0-30 точка над відміткою 5, на шкалі 0-200 – над відміткою 20).

При вимірюванні освітленості користуються насадками КМ, КР або КТ. При цьому отримують світлофільтри з коефіцієнтом ослаблення світла, рівним відповідно 10, 100, 1000. Без насадок вимірюють освітленість в межах 5-30 і 17-100. Після приєднання фотоелемента до вимірювача натискають на кнопки. При натисканні на ліву кнопку користуються шкалою 0-30, на праву – шкалою 0-200.

Таблиця 2