2.2. Класифікація товарів.

Залежно від призначення та характеру використання всі това­ри класифікують за кількома ознаками:

1. За характером використання товарів розрізняють:

   1. споживчі товари та послуги;

   2. товари та послуги виробничого призначення.

2. За строками використання:

   1. товари тривалого використання;

   2. товари короткотермінового вико­ристання.

3. З погляду поведінки споживачів і звичок покупців, розрізняють:

   1. Товари повсякденного попиту:

      1. товари постійного попиту (які купують регулярно);

      2. товари імпульсивної ку­півлі (придбання яких здійснюється незаплановано: жувальна гу­мка, сувенір);

      3. товари невідкладних потреб, спричинених життєвою ситуацією (наприклад, електрообігрівач за сильних морозів).

   2. Товари попереднього вибору:

      1. подібні товари (холодильники, кавомолки);

      2. неподібні товари (квартири, меблі, будинки).

   3. Товари особливого попиту.

   4. Товари пасивного попиту.

У застосуванні до ймовірних покупців товарну класифікацію можна обмежити лише двома великими групами: споживчі товари і послуги; това­ри та послуги виробничого призначення.

Споживчі товари призначено для безпосереднього споживача (фізичної особи, сім'ї, господарства). Головною класифікаційною ознакою таких товарів є характер їх використання, а не функціо­нальне призначення.

До товарів по­всякденного попиту відносять споживчі цінності, що їх купують найчастіше, причому споживач виходить тільки зі своїх потреб та надбаного досвіду, не обмірковуючи заздалегідь доцільності придбання товару. Споживчі цін­ності, купівля яких базується на попередньому оцінюванні наяв­ного асортименту, формуванні загального уявлення про бажаний товар і наступного його пошуку для придбання, називають това­рами попереднього вибору. У цьому разі в основу рішень споживача покладаються порівню­вання якості, зовнішнього оформлення, ціни, репутації фірм-продуцентів.

Товари з унікальними властивостями, придбання яких потребує додаткових зусиль і витрат з боку покупця, нази­вають товарами особливого попиту. До таких товарів, наприклад, можна віднести цілком нові чи особливо модні та престижні то­вари, а також ті, які розраховані на вузьке коло покупців. За такі товари покупець готовий сплачувати додатково (автомобіль «Мерседес», годинник «Ролекс»).

Товарами пасивного попиту вважають такі, до яких покупці з різних причин не виявляють ін­тересу (через непродумані ціни, недостатню інформованість, брак реклами, невідповідність якісних параметрів і споживчих властивостей вимогам покупців і т. п.). В Україні, наприклад, ни­ні такими є послуги зі страхування особистого майна.

Товари виробничого призначення також класифікуються за багатьма ознаками. Залежно від призначення й особливостей ви­користання вони підрозділяються на два класи: товари, що ви­трачаються під час використання; товари, що втрачають під час використання свій ресурс.

Під час використання товарів, що на­лежать до першого класу, має місце необоротний процес їх пере­робки. Це, наприклад, сировина та природне паливо, різні допо­міжні матеріали і т. п. Товари, що належать до другого класу, під час використання реалізують притаманні їм можливості служити певним цілям, проте їхня маса і натурально-речовий склад прак­тично не змінюються. Такими є, наприклад, машини, прилади, технічні системи. їх можна, у свою чергу, підрозділити на товари, що підлягають, і ті, що не підлягають ремонту.

Залежно від вартості, характеру і терміну використання, а також від їхньої ролі в технологічному процесі, товари вироб­ничого призначення здебільшого підрозділяються на капіталь­не та допоміжне обладнання, сировину, напівфабрикати і дета­лі, матеріали.

Відносна рухомість обсягів і номенклатури цього різновиду товарів зумовлює необхідність забезпечення своєчасності, стабі­льності та повноти їх поставок. Принципове значення мають і вимоги споживачів до цін, якості і ґатунку складових, що вико­ристовують для виготовлення готової продукції. Частина сиро­вини, матеріалів і деталей є необхідною для створення виробни­чих і технологічних запасів. Доступність, спрощеність і опера­тивність замовлень таких товарів є одним із головних чинників маркетингової товарної політики.