Питання для самоконтролю

1. В чому полягає зміст конкурентоспроможності товару?

2. Яке значення має конкурентоспроможності товару?

3. Яка послідовність визначення конкурентоспроможності товарів.

4. Охарактеризуйте основні показники конкурентоспроможності товару.

5. Як обчислюється інтегральний показник конкурентоспроможності товару?

Питання для самостійного вивчення

1. Рейтинг товару і його розрахунок.

2. Конкурентоспроможність продукції як вирішальний фактор її комерційного успіху.

3. Імідж товару та чинники що його визначають.

Тема 6. Ринок товарів і послуг

6.1. Зміст ринку з точки зору маркетингу

Ринок є однією із ключових категорій сучасної економічної нау­ки. У найзагальнішому розумінні з ринком пов'язують сферу обмі­ну, сукупність наявних та потенційних покупців товару. З поняттям обміну здебільшого ототожнюють акт отримання будь-якого бажа­ного об'єкта з відчуженням натомість чогось іншого. Тобто ринок це система економічних відносин, зв'язків суб'єктів господарюван­ня, які приймають рішення самостійно.

Провідний знавець сучасної соціально-економічної думки Заходу Фрідріх Хайєк у промові з на­годи отримання ним Нобелівської премії зазначив: «Помилкою буде вважати, що ринок створює порядок, так само як і помилкою є дум­ка, що ринок це стихія, анархія. Ринок створює спонтанний порядок принципово інакше, ніж планове господарство. Він відрізняється тим, що не гарантує обов'язкового задоволення спочатку більш ва­жливих, а потім менш важливих потреб». Тобто існуван­ня ринкового, або спонтанного, порядку є сприятливим для досяг­нення безлічі різноманітних цілей, які в повному обсязі невідомі окремій особистості або соціальній групі. Тому варто створювати умови, за яких шанси кожної людини якнайефективніше реалізува­ти свої цілі були б найвищими. Це означає, що ринкова економіка може успішно розвиватися лише за умов вільного вибору в спожи­ванні, свободи вибору фаху та місця праці, свободи підприємницт­ва. Для її функціонування потрібна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної і т. п.) і наявність відповідної інфраструктури.

6.2. Інфраструктура ринку товарів та послуг.

Термін «інфраструктура» по­ходить від двох латинських слів «infra» (той, що нижче, під) та «structure» (побудова, розміщення). Виходячи із семантики цього терміна, інфраструктуру можна визначити як фундамент економіки. Інфраструктура ринкової економіки складається із ринків — товарів та послуг, засобів виробництва, фінансового ринку.

Ринок товарів та послуг базується на розгалуженій мережі товар­них бірж, підприємств оптової торгівлі, маркетингових організацій. Тобто інфраструктура ринку товарів та послуг — це організаційні, матеріальні та технічні засоби, за допомогою яких товари просуваю­ться від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, на­громаджуються, зберігаються і продаються. Це також установлені схеми і структура товаропросування: матеріально-технічна база оп­тової торгівлі, мережа роздрібних торгових підприємств, торговель­но-технологічного обладнання, засоби організації та обліку товаро-просування, система торговельних і післяпродажних послуг.

Резуль­тати функціонування інфраструктури ринку товарів та послуг вияв­ляються переважно не в матеріально-речовій формі, а у вигляді кори­сного ефекту, тобто продукцію інфраструктури не можна нагрома­джувати. Характерною особливістю елементів інфраструктури ринку товарів та послуг є їхня просторова невзаємозамінність. Велика кон­центрація складових інфраструктури в одному місці не може компен­сувати їхнього браку в іншому. Крім того, елементи інфраструктури є різними за техніко-економічними характеристиками. Одні з них ство­рюють розгалужені мережі, інші — мають одиничний характер. До перших належать транспортні комунікації, мережі зв'язку, енерго- і водопостачання. Вони мають напрямок, протяжність, пропускну зда­тність. Одиничними елементами інфраструктури ринку товарів та послуг є складські приміщення, залізничні станції, місця виконання навантажувально-розвантажувальних та перевалочних робіт, елект­ричні підстанції тощо. Уже навіть із цього можна висновувати, що економічний зміст інфраструктурної діяльності позначений великою складністю та багатогранністю.