Зовнішні та внутрішні чинники бюджетної політики.
Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань і напрямів діяльності держави у сфері формування і використання коштів бюджетного фонду. Відповідно до змісту вітчизняною фінансовою наукою сформульовані найважливіші завдання бюджетної політики:
— розроблення науково обґрунтованої концепції розвитку бюджету як важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Ця концепція формується на основі вивчення потреб сучасного стану суспільного розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави;
— визначення основних напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів;
— здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.
Завдання бюджетної політики як сукупності заходів держави щодо організації та використання бюджетних відносин для забезпечення соціально-економічного розвитку полягають у реалізації основної мети — забезпечення належного життєвого рівня населення відповідно до соціальних стандартів. Ця мета досягається шляхом оптимізації розподілу валового внутрішнього продукту між галузями економіки, територіями, соціальними групами.
На бюджетну політику впливають внутрішні і зовнішні чинники. До зовнішніх чинників відносять залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами, експертних можливостей самих держав, її інтеграції зі світовими економічними системами. Внутрішніми чинниками вважають стан розвитку економіки, соціальної сфери, організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, стан розвитку кредитування тощо.
Функції бюджетної політики: фіскальна, функція економічного регулювання, функція вирівнювання доходів.
Таблиця 6.1
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ
Фіскальна функція |
Функція економічного регулювання |
Функція вирівнювання доходів |
Бюджетно-податкова політика забезпечує необхідні ресурси для урядової діяльності, а саме:
|
Податки та видатки бюджету використовуються як інструменти управління економікою та досягнення певних цілей економічної політики (економічного зростання, структурної перебудови тощо) |
Бюджетно-податкове регулювання виступає як інструмент перерозподілу ВВП з допомогою прогресивної шкали оподаткування, а також системи трансферних виплат бідним, безробітним, інвалідам, сиротам тощо |
Далі слід розглянути відносні межі ефективності бюджетно-податкового регулювання, що формується залежно від функцій і характеру бюджетно-податкової політики, а також навчитись аналізувати фактори, що їх визначають. Відносні межі ефективності бюджетно-податкової політики розподіляються на три групи: 1) мотиваційні; 2) кон’юнктурні; 3) соціальні. Також розрізняють мінімально допустиму та максимально допустиму межі, що визначаються цілим переліком макроекономічних чинників.
Мінімально допустима межа є змінною та залежить від таких факторів:
поточний стан економіки;
загальний рівень життя у країні, що визначає споживацькі стереотипи;
модель регулювання економіки:
а) якщо з незначним державним втручанням, то перерозподіл доходів буде обмеженим;
б) якщо державне регулювання передбачає сильну корекцію ринкового розподілу доходів, то держава реалізує цілий ряд соціальних програм.
Максимально допустима межа — це та межа перерозподілу доходів, за яку держава не має переходити за будь-якої моделі ринкової економіки.
Проблема визначення максимальної межі — одна з найскладніших у сучасному ринковому господарюванні.