2. Методи та інструменти бюджетної політики.

Спочатку необхідно з’ясувати суть бюджетно-податкової політики як однієї зі складових фінансової політики держави.

Політика взагалі охоплює всі напрями діяльності держави. Залежно від сфери суспільних відносин, яка виступає об’єктом політичного впливу держави, йдеться про економічну чи соціальну, фінансову чи кредитну, внутрішню чи зовнішню політику тощо. Головне завдання фінансової політики — це забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тієї чи іншої держав­ної програми соціально-економічного розвитку.

Рис. 1. Фінансова політика держави

Зміст фінансової політики держави — розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів. В основі цих операцій лежить вибір:

• суб’єктів — власників чи розподілювачів фінансових ресурсів;

• пріоритетних напрямів використання фінансових ресурсів;

• джерел і методів формування фінансових ресурсів;

• ступеня централізації фінансових ресурсів у руках держави.

Ці завдання вирішуються залежно від сутності та функцій держави.

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

У вузькому розумінні поняття	У широкому розумінні поняття
Включає дві підсистеми або взаємопов’язані напрями діяльності держави: політика у сфері державних фінансів; політика у сфері недержавних фінансів (за галузями, регіонами тощо)	Механізм державного регулювання всіх соціально-економічних про­цесів та явищ, що включає широкий арсенал фінансових інстру- ментів, засобів, форм і методів розподілу та перерозподілу ВВП і діє через національну фінансову систему країни
Ефективним способом взаємодії державних і недержавних фінансів визначається такий, що сприяє оптимальному зростанню фінансового національного доходу. Під останнім розуміється макроекономічний стан співвідношення доходів і витрат у складі бюджетів усіх учасників національного господарства, що забезпечують оптимум процесів зберігання, накопичення та споживання	Складові фінансової політики: бюджетно-податкова; кредитно-грошова; інвестиційна; страхова; амортизаційна; валютна; митна; ін.

Отже, бюджетно-податкова політика є складовою фінансової політики держави. Зауважимо, що в розвинутих країнах світу через державний бюджет відбувається перерозподіл від 30 до 50 % ВВП.

Далі необхідно зосередити увагу на з’ясуванні економічного змісту бюджетно-податкової політики, розглянути її складові, основні завдання та цільову спрямованість. В економічній літературі і досі не існує однозначного погляду щодо визначення бюджетно-податкової політики. Найчастіше її ототожнюють з фіскальною. Зазначимо, що така точка зору має підстави для існування, оскільки зміст і роль будь-якої політики визначається її цілями.

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

У вузькому розумінні поняття	У широкому розумінні поняття
політика формування, виконання та регулювання державного бюджету країни	заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому; маніпулювання державними видатками та доходами з метою впливу на економічний розвиток суспільства
Цілями бюджетно-податкової політики в Україні з позицій існуючих економічних проблем та здійснюваних нині перетворень є:
подолання спаду виробництва та стабілізація економіки;
стимулювання розвитку пріоритетних сфер діяльності та структурних перетворень;
досягнення різкого структурного зрушення економічних пропорцій на користь тих виробників, які працюють безпосередньо на задоволення потреб населення;
стримування інфляційних процесів;
забезпечення достатніх надходжень до бюджету для фінансування невідкладних соціальних програм;
створення найсприятливіших умов для стимулювання ділової інвестиційної активності, розвитку підприємництва тощо.

Взагалі цілі бюджетно-податкового регулювання є досить суперечливими. Заходи бюджетної рестрикції завжди тією чи іншою мірою пригноблюють економічну активність і провокують спад виробництва. Будь-які заходи бюджетної експансії з погляду запобігання падінню обсягів виробництва і стимулювання його зростання по суті означають розширення попиту, передусім інвестиційного, а за ним і споживчого. Усе це обов’язково веде до підвищення цін. Таким чином, роль бюджетно-податкової політики є специфічною, багатоаспектною і залежить від конкретно-економічних реалій, етапу та моделі розвитку економічної системи країни.

Вивчаючи суперечливу роль бюджетно-податкової політики як інструментарію державного регулювання економіки, слід зазначити, що бюджетно-податкове регулювання може бути, з одного боку, засобом подолання «провалів ринку», з іншого, —джерелом багатьох «провалів державного втручання».

Необхідно з’ясувати позитивне значення бюджетно-подат­кової політики щодо формування ефективного механізму подолання «провалів ринку», а також розглянути негативні наслідки її впливу на національну економіку в цілому, коли сама політика виступає джерелом «провалів державного втручання» в економіку. Це потребує гнучкого та обережного ставлення уряду до використання бюджетно-податкових засобів, особливо яскраві прояви якого можна спостерігати, коли держава змінює характер бюджетно-податкової політики на переломних етапах розвитку.