- •Тема 1. Суть і функції грошей Питання 1. Необхідність та сутність грошей.
- •Питання 2. Концепції походження грошей.
- •Питання 3. Вартість грошей.
- •Питання 4. Форми грошей та їх еволюція.
- •Питання 5. Функції грошей.
- •Питання 6. Якісні властивості грошей
- •Тема 2. Грошовий обіг та грошові потоки. Питання 1. Поняття грошового обігу як процесу руху грошей.
- •Питання 2. Структура грошового обігу.
- •Питання 3. Суб’єкти грошового обігу
- •Питання 4. Поняття грошового потоку.
- •Питання 5. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг.
- •Питання 6. Грошові агрегати
- •Питання 7. Швидкість обігу грошей
- •Питання 8. Процес монетизації економіки
- •Питання 9. Суть закону грошового обігу
- •Тема 3. Грошовий ринок.
- •Питання 6. Характеристика фінансових інструментів.
- •Тема 4. Грошові системи Питання 1. Суть і призначення грошової системи.
- •Питання 2. Основними елементами грошової системи є:
- •Питання 3.Еволюція грошових систем.
- •Питання 4. Види грошових систем.
- •Питання 5. Методи прямого й опосередкованого державного регулювання грошової сфери.
- •Питання 6. Платіжна система
- •Питання 7. Грошово-кредитна політика держави.
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи.
- •1. Суть і закономірності розвитку інфляції.
- •Питання 2. Вимірювання інфляції за індексами цін.
- •Питання 3. Види інфляції.
- •Питання 4. Причини та наслідки інфляції.
- •Питання 5. Антиінфляційна політика держави.
- •Питання 6. Особливості інфляції в Україні.
- •Питання 7. Грошові реформи: суть та класифікація.
- •Питання 8. Методи проведення грошових реформ.
- •Питання 9. Грошова реформа в Україні.
Питання 8. Методи проведення грошових реформ.
За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи:
1) Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспекту – впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої. Обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні 1:1. Приводом до такої заміни може бути:
• необхідність поліпшення фізичних властивостей банкнот, що перебувають в обігу;
• посилення ефективної боротьби з підробкою валюти;
• необхідність зміни зовнішнього вигляду банкноти, їхнього оформлення, що може зумовлюватися політичними причинами.
2) Грошові реформи конфіскаційного типу, або “шокові”. Такі реформи передбачають здійснення комплексу заходів конфіскаційного характеру:
• встановлення ліміту на обмін банкнот;
• замороження частки депозитів понад встановлений рівень;
• тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.
Мета цих заходів – конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання додаткового доходу державою. Старі грошові знаки обмінюються на нові у відношенні один до одного.
Залежно від мети проведення і глибини перебудови наявної грошової системи розрізняють грошові реформи у вузькому у широкому розумінні. Грошові реформи у вузькому розумінні класифікують тоді, коли йдеться про проведення обмежених заходів, що пов’язані із заміною діючої грошової одиниці на нову та відповідною стабілізацією грошей без якісної перебудови системи грошового обігу. До таких грошових реформ відносяться грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, конфіскаційного типу. Грошова реформа у широкому розумінні передбачає впровадження в обіг не тільки нової грошової одиниці, а й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин, запровадження принципово нової системи грошового обігу. Такі грошові реформи було проведено в процесі переходу окремих країн від біметалевого грошового обігу до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу.
Залежно від часового періоду реформувань розрізняють одномоментні грошові реформи й реформи паралельного типу. Одномоментні грошові реформи пов’язані із введенням в обіг нових грошей за короткий строк (7-15 днів).
3) Реформи паралельного або консервативного типу. У цьому випадку нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витискує старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці – стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.
В Україні з моменту запровадження гривні емісію карбованців було припинено. Протягом певного терміну мало місце паралельне використання в готівковому обігу карбованців та гривні за фіксованим співвідношенням. При цьому інкасовані банками купоно-карбованці вилучалися з обігу і замінювалися гривнею. Що стосується безготівкових залишків карбованців на банківських рахунках, то їх конвертація у гривні була здійснена одномоментно у такому самому співвідношенні.