2. Основна частина.
2.1. Загальні положення
Статтею 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначено терміни:
- дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повноліття раніше;
- дитина-інвалід – дитина зі стійким розладом функції організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги та захисту.
Стаття 26 цього ж Закону гарантує захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового і фізичного розвитку.
Відповідно до законодавства, з метою створення умов для здобуття освіти, в системі загальної середньої освіти функціонує мережа спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: шкіл, шкіл-інтернатів, навчально-реабілітаційних центрів, навчально-виховних комплексів, об’єднань.
Назви спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) восьми видів та термін перебування в них дітей регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 585 «Про встановлення строку навчання в загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».
Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" встановлено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров’я зі стійким розладом функцій організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. Відповідно до ст.4 вказаного Закону, дія останнього поширюється на дітей-інвалідів.
З огляду на зазначене, метою перевірок є з’ясування стану виконання дитячими інтернатними закладами повноважень, наданих законом у сфері реабілітації дітей–інвалідів та дітей з вадами розумового та фізичного розвитку.
Приводами та підставами для проведення перевірки додержання вимог законодавства спрямованого на захист прав дітей-інвалідів можуть бути:
результати аналізу статистичних даних;
повідомлення в засобах масової інформації про порушення законів;
скарги та звернення громадян;
безпосереднє виявлення прокурором порушень законодавства.
При підготовці даних методичних рекомендацій використано чинні законодавчі та нормативно-правові акти, перелік яких наводиться нижче, а також практику правозахисної діяльності органів прокуратури.
2.2. Підготовка до перевірки
Попередня підготовча робота має велике значення для повноти перевірки, її всебічності, незалежно від того, чи перевірка буде проводитися в повному обсязі, чи по конкретному питанню, наприклад, в зв’язку з одержанням звернення.
У підготовчу роботу (крім вивчення вказаних законодавчих та інших нормативних актів) входить одержання і попередній аналіз необхідної статистичної інформації із відповідних відомств, управлінь, відділів, підприємств, установ, організацій, де перебувають діти-інваліди.
Прокурору необхідно одержати інформацію із таких джерел:
із відділу (управління) охорони здоров'я та закладів охорони здоров’я:
- список дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які мешкають в районі (місті);
- Ф-19 «Звіт про дітей-інвалідів, віком до 18 років, які проживають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу, будинку дитини, або інтернатному закладі», затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України №378 від 10.07.2007 року;
- найбільш розповсюджені захворювання серед дітей, що перебувають в інтернатних закладах для дітей з фізичними та психічними вадами (незалежно від підпорядкованості – в розрізі закладів);
із відділу освіти:
- список дітей з фізичними та психічними вадами, які навчаються вдома (закріплених за вчителями інтернатних закладів);
із відділу статистики:
- скільки дітей з фізичними та психічними вадами мешкає в районі;
- кількість дітей з фізичними та психічними вадами, які перебувають в спеціалізованих інтернатах закладах, у тому числі:
для дітей з фізичними та розумовими вадами;
з порушенням мови;
для сліпих дітей;
для глухих дітей;
для дітей із затримкою психічного розвитку;
для дітей із церебральним паралічем;
для дітей з психоневрологічними захворюваннями.
із відділу праці та соціального захисту населення:
- дані про кількість дітей – інвалідів, які перебувають на обліку (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 01.09.2003 року за № 241 «Про затвердження форми звітності про надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та інструкції щодо її заповнення»);
- список дітей-інвалідів, які перебувають в інтернатних закладах системи соціального захисту населення, освіти та охорони здоров'я, вид пенсії чи допомоги, що їм нарахований, в яких розмірах виплачується (підстави);
із відділів пенсійного фонду:
- дані про кількість дітей – інвалідів, які перебувають на обліку (річна загальна статистична форма ''Про одержувачів пенсій в органах пенсійного фонду''), з них перебувають в інтернатних закладах в системи соціального захисту населення, охорони здоров'я та освіти.
із органів державної фінансової інспекції:
- кількість перевірок (ревізій), які проведені протягом останніх 2-х років в інтернатних закладах системи освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, де виховуються діти з фізичними та психічними вадами (надати матеріали для вивчення);
із служби у справах дітей райдержадміністрацій (міськвиконкомів), підрозділів КМСД МРВ УМВС України в області:
- відомості про вихованців всіх видів закладів для дітей з фізичними та психічними вадами, які перебувають на обліку, скоїли правопорушення, самовільне залишення закладу (з них не розшукані на даний час, причини):
- вжиття заходів профілактики до цих дітей, батьків, адміністрації закладів.
Від усіх відомств слід отримати також інформацію щодо звернень громадян з даного питання, а в подальшому, при проведенні перевірок, обов'язково ознайомитися з матеріалами перевірок.
На підставі аналізу даних статзвітності за наслідками опрацювання інформаційного забезпечення слід визначитися з об’єктами перевірки.
Готуючись до перевірки, необхідно пам’ятати, що на виконання Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1686 затверджено Державну типову програму реабілітації інвалідів (далі - Програма), а Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757.
Механізм складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, внесення до неї змін і результатів виконання реабілітаційних заходів визначено в наказі Міністерства охорони здоров’я від 08.10.2007 № 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання".
Індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда (особи віком до 18 років) розробляється лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) лікувально-профілактичної установи за місцем проживання дитини.
Індивідуальна програма реабілітації інваліда (особи віком від 18 років) розробляється міжвідомчою соціально-експертною комісією (МСЕК).
Програма встановлює гарантований державою перелік послуг з медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, які надаються дитині-інваліду безоплатно або на пільгових умовах з урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду захворювання.
У спеціальних школах (школах-інтернатах) з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності діти-інваліди забезпечуються спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, у тому числі сучасним тифлотехнічним, сурдотехнічним, іншим комп’ютерним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням.
Реабілітація в школі (школі-інтернаті) носить комплексний характер і забезпечується поєднанням спеціального педагогічного (корекційного), психологічного, медичного супроводу (лікувально-відновлювальні, лікувально-профілактичні заходи).
Педагогічні і медичні працівники під час занять та в позаурочний час повинні здійснюювати системні спостереження учнів (вихованців), узагальнюючи їх результати з наступним обговоренням з метою внесення відповідних коректив у систему навчально-реабілітаційної роботи.
Медичний персонал систематично ознайомлює педагогів і батьків з результатами поглибленого медичного огляду дітей, санітарно-гігієнічним режимом школи (школи-інтернату), клінічними проявами порушень розвитку учнів (вихованців).
Педагогічні працівники на основі медичних висновків, результатів системного психолого-педагогічного вивчення учнів класу повинні визначати типологічні та індивідуальні особливості їх навчання та корекційно-розвиткової роботи, для дітей-інвалідів - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда.
Таким чином, особливості здійснення навчально-реабілітаційної роботи, охоронно-педагогічного режиму в спеціальній школі (школі-інтернаті) визначаються:
- спеціальною системою навчальної, виховної, корекційно-розвиткової роботи;
- створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного і психічного розвитку, формування та розвиток мовлення, відновлення здоров’я;
- здійсненням індивідуального та диференційованого підходу в навчанні та корекційно-розвитковій роботі з дітьми з особливостями психофізичного розвитку з урахуванням характеру порушення.
Система реабілітації дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, має забезпечити комплексність і безперервність медичної, психолого-педагогічної, трудової, фізичної, соціальної реабілітації для створення оптимальних умов їх фізичного, психічного, інтелектуального розвитку.
Зокрема, педагогічна реабілітація передбачає запровадження комплексу заходів (у т. ч. відповідних форм, методів, змісту навчання), що створюють передумови для оволодіння дітьми з особливими освітніми потребами системою знань, умінь і навичок, застосування яких сприяє подальшому розвитку особистості: підвищення освітнього, кваліфікаційного рівня, здатність до самостійної трудової діяльності, організації побуту, адекватного планування самостійного життя.
Психологічна реабілітація спрямована на корекцію та розвиток психічних функцій, особистості в цілому, створення оптимальних умов для подальшого становлення кожної дитини як особистості в процесі засвоєння цінностей та пристосування до вимог та критеріїв суспільства.
Здійснення психолого-педагогічної, соціальної реабілітації учнів (вихованців) спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів забезпечують, насамперед, спеціально розроблені навчальні плани з корекційно-розвитковою складовою.
Надзвичайно важливим є реабілітаційне навчання, особливо в підготовчому класі (формування навичок охайності, самообслуговування, спілкування, мотивації до праці, оволодіння елементарними трудовими навичками, розвиток емоційно-вольової сфери в комплексі з іншими реабілітаційними заходами).
На основі типових навчальних планів спеціальні загальноосвітні навчальні заклади складають робочі навчальні плани, у яких конкретизується варіативна складова з урахуванням специфіки організації навчально-виховного процесу відповідно до особливих освітніх потреб учнів (глухих - зі зниженим слухом, сліпих - зі зниженим зором, розумово відсталих - з тяжкими порушеннями мовлення, з порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку).
Для створення оптимальних умов оволодіння навчальним матеріалом з учнями, які потребують фізичного та (або) розумового розвитку, проводяться індивідуальні та групові заняття з корекції вад розвитку. Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти навчального закладу: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель лікувальної фізкультури, вчитель ритміки. З 1 по 15 вересня відповідними спеціалістами (вчителями-дефектологами, вчителями-логопедами, вчителями лікувальної фізкультури, ритміки, практичними психологами) за участі лікарів закладу, шкільної психолого-медико-педагогічної консультації, соціального педагога (для дітей-інвалідів - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда) визначається зміст програм корекції вад розвитку, на основі яких комплектуються групи для занять (диференційований підхід) та розробляється індивідуальний план корекційної роботи.
Індивідуальний план корекційної роботи - це документ, який містить інформацію про учня (вихованця), корекційні послуги, які він отримує в навчальному закладі, та їх ефективність (підстава для внесення відповідних коректив).
На основі узагальнення матеріалів вивчення діяльності навчальних закладів, інформацій органів управління освітою, листів батьків, громадських організацій можна зробити висновок, що можливості здійснення комплексної реабілітації в умовах спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) використовуються недостатньо.
Можливості вирішення питання координування діяльності педагогічних, медичних працівників для забезпечення системності та єдності комплексної реабілітації учнів (вихованців) у першій та другій половині дня, її якості та ефективності закладено в Типових штатних нормативах спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 № 1105.