20. Нормативні акти, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні.

Конституція України, П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про проект Концепції соціального забезпечення населення України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Указ Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України», ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення»., ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про   соціальний   і   правовий   захист   військовослужбовців  та членів їх  сімей», ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », ЗУ «Про статус народного депутата України», ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про   основні   засади   соціального   захисту   ветеранів   праці   та інших громадян похилого віку в Україні», ЗУ «Про державну службу », ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам», ЗУ «Про дипломатичну службу», ЗУ «Про ЗМІ», ЗУ «Про недержавне пенсійне забезпечення», ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інші.

21. Конституція України – джерело норм права соціального забезпечення

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює право громадян на соціальний захист, є Конституція України. Україна у ст.1 Конституції проголошена соціальною і правовою державою. Соціальною є держава, яка гарантує людині належні їй соціально-економічні права шляхом створення необхідних умов для їх реалізації та здійснює соціальну політику на засадах справедливості і в інтересах всього суспільства. У ній записано, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У ній окреслено коло суспільних відносин соціального захисту, закріплено правовий статус громадян у сфері соціального забезпечення, сформульовано основні принципи правового регулювання відносин соц.. забезпечення, встановила основні форми та види соц.. забезпечення в Україні. Стаття 44 Конституції говорить про те, що Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а  також у старості  та  в  інших випадках, передбачених законом. Це  право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за  рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а  також бюджетних та інших джерел соціального  забезпечення;  створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно статті 48, Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. А 49 стаття Конституції говорить, що Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Пункт 6 статті 92 Конституції України говориться про те, що виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки