- •Загальне поняття про соціальне забезпечення.
- •ФМісце і роль соціального забезпечення у соціальній політиці Української держави.
- •Розвиток права соціального забезпечення на сучасному етапі.
- •Реформування соціального забезпечення в Україні.
- •Метод права соціального забезпечення.
- •Система галузі права соціального забезпечення.
- •Правові форми і види соціального забезпечення.
- •Відмежування права соціального забезпечення від суміжних галузей права (трудового, адміністративного, фінансового, та цивільного).
- •Основні функції права соціального забезпечення.
- •Поняття принципів права соціального забезпечення.
- •Здійснення соціального забезпечення за рахунок державних і недержавних страхових фондів.
- •Охорона і захист права і законних інтересів громадян на соціальне забезпечення.
- •Поняття і класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •Законодавство про соціальне забезпечення : історичний аспект.
- •Нормативні акти, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні.
- •Конституція України – джерело норм права соціального забезпечення
- •Концепція соціального забезпечення населення України.
- •Державне управління у сфері соціального забезпечення. Система органів та їх компетенція.
- •Пенсійний фонд України : порядок його формування та використання.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин соціального забезпечення.
- •Поняття та класифікація правовідносин в сфері соціального забезпечення.
- •1) За видам забезпечення:
- •2)За предметом правового регулювання
- •3) За терміном дії:
- •4) За характером здійснюваних функцій
- •Процедурні та процесуальні правовідносини в соціальному забезпеченні.
- •Поняття та юридичне значення страхового (трудового) стажу.
- •Значення трудового стажу в призначенні пенсій. Пільговий порядок обчислення трудового стажу.
- •31.Докази трудового стажу.
- •Поняття пенсійного забезпечення та його види.
- •Поняття пенсій за віком. Умови та порядок їх призначення.
- •34. Особливості пільгового призначення пенсій за віком окремим категоріям громадян.
- •Особливості пенсійного забезпечення громадян, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.
- •Порядок обчислення і перерахунку пенсій за віком. Утримання з пенсій.
- •Розміри пенсій за віком і надбавки до пенсії за віком
- •Обчислення пенсій при неповному стажі роботи.
- •Пенсії за особливі заслуги перед Україною.
- •Вислуга років та її значення в реалізації права на пенсію.
- •Поняття пенсій за вислугу років та умови їх призначення.
- •Умови призначення пенсії за вислугу років спеціалістам народного господарства, працівникам освіти, охорони здоров‘я, соціального забезпечення.
- •Пенсії за вислугу років артистам та деяким іншим категоріям творчих працівників театрів, театрально-видовищних підприємств.
- •Пенсії за вислугу років льотно-випробному складу цивільної авіації.
- •Умови та порядок призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям і особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
- •Пенсійне забезпечення державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування.
- •Пенсійне забезпечення народних депутатів України.
- •Пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
- •Пенсійне забезпечення суддів.
- •Пенсійне забезпечення працівників служби безпеки
- •Пенсійне забезпечення працівників митних органів.
- •Пенсійне забезпечення працівників науки.
- •Пенсійне забезпечення журналістів.
- •Поняття інвалідності. Причини інвалідності та їх юридичне значення.
- •Поняття та види пенсій по інвалідності.
- •Умови призначення пенсії по інвалідності та їх розміри.
- •Надбавки до пенсії по інвалідності. Підвищення пенсій інвалідам війни.
- •Умови та порядок призначення пенсій по інвалідності військовослужбовцям та працівникам міліції. Розміри пенсій.
- •Особливості призначення пенсій по інвалідності державним службовцям, працівникам прокуратури, та науковим працівникам. Розміри пенсій.
- •Пенсії у разі втрати годувальника. Обчислення розміру пенсій.
- •Право на пенсії у разі втрати годувальника військовослужбовця та працівника органів внутрішніх справ. Розміри пенсій.
- •Особливості призначення пенсій у разі втрати годувальника членам сім‘ї державного службовця, працівника прокуратури і працівника науки.
- •Порядок та умови призначення допомог.
- •Допомога по вагітності та пологах.
- •Допомога на дітей, які перебувають під опікую чи піклуванням.
- •Одноразова допомога при народженні дитини.
- •Допомога по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.
- •Порядок надання, умови призначення та розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.
- •Законодавче визначення поняття “ветеран праці”, пільги ветеранам праці.
- •Пільги ветеранам війни.
- •Коло осіб, на яких розповсюджуються пільги. Законодавство про пільги
- •Види та порядок надання соціальних пільг.
- •Порядок надання та розміри адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям.
- •Пенсійні пільги.
- •Пільги особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
- •Соціальні послуги одиноким громадянам.
- •Пільги та компенсації для осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •Умови та порядок надання громадянам субсидії.
- •Загальна характеристика права соціального забезпечення зарубіжних країн.
Основні функції права соціального забезпечення.
Функції права бувають юридичними та загальносоціальними.
До юридичних відносять: регулятивну та охоронну.
основна функція права – регулятивна. Тобто основне призначення права соціального забезпечення – регулювати суспільні відносини з приводу отримання матеріальних благ із спеціально створених для цього фондів у разі настання соціального ризику. Право соціального забезпечення визначає цілі і завдання держави у сфері соціального забезпечення населення; тих, хто бере участь у створенні спеціальних фондів і здійсненні соціальних виплат; види соціального забезпечення; умови надання того чи іншого виду соціального забезпечення.
охоронна функція – полягає у впливі норм цієї галузі права на відносини з метою їх охорони. Охоронну функцію виконують: 1.норми права, які забороняють вчинення чи не вчинення певних дій ; 2. санкції, які вживаються до порушників; норми, що встановлюють юридичну відповідальність суб’єктів правовідносин.
До загально соціальних функцій відносять:
Соціальна. Ця функція стосується права в цілому (оскільки здійснює вплив на суспільні відносини) і конкретизується у функціях права соціального забезпечення.
Політична. Зняття соціальної напруги в суспільстві, забезпечення нормального рівня життя людей шляхом надання пенсій, допомог, пільг, компенсацій, встановлення державних соціальних нормативів та стандартів.
Демографічна. Проявляється у тому, що соціально-забезпечувальне законодавства спрямоване на забезпечення підтримки сім’ї, охорони материнства та дитинства.
Охорони здоров’я населення. Підвищення рівня медичного обслуговування, встановлення переліку та обсягу гарантованого рівня медичної допомоги громадянам.
Виховна.
Реабілітаційна. Поновлення втраченого через певну об’єктивну обставини соціального статусу особи.
Поняття принципів права соціального забезпечення.
Принципи права – це керівні ідеї, які визначають зміст і спрямованість правового регулювання. Значення принципів полягає в тому, що вони у стислому вигляді відбивають найсуттєвіші риси права. Однак, не можна розглядати принципи лише як керівні ідеї, оскільки ідеї – це категорії правосвідомості або правової науки. Ідеї існують незалежно від втілення в нормах. А принципи права, як і само право, існують реально і об’єктивно; будучи явищами ідеологічними, вони водночас існують у самому праві.
Таким чином, правові принципи (загальні, галузеві) безпосередньо закріплюються в правових нормах, або випливають із їх змісту. Ті ідеї, які не закріплені в нормах права не можна вважати правовими принципами. В сучасному законодавстві галузеві принципи закріплюються в правових нормах.
Розрізняють загальні та спеціальні принципи права соціального забезпечення
До загальних відносять:
Законодавче визначення умов та порядку здійснення соціального забезпечення. Конституція України передбачає, що лише законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Законами визначаються права людини в галузі соціального забезпечення, основи соціального страхування в Україні, його види, способи акумуляції та розподілу коштів на соціальні потреби, затверджуються соціальні стандарти, різні види соціального забезпечення та механізми реалізації права на певний вид забезпечення.
Поширення права соціального забезпечення на всіх громадян.
Україна встановлює рівну і однакову для всіх можливість отримання забезпечення в разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості та в інших випадках. Рівність і однаковість означає відсутність будь-якої дискримінації за ознаками статі, раси, походження, мови, національності, майнового стану, посади та ін. У статті 46 Конституції вказано, що громадяни мають право на соціальний захист. А законодавство свідчить, що кожна особа. В найбільшому обсязі цими можливостями користуються громадяни України, іноземці – при наявності відповідних міжнародних угод, а біженцям надаються лише окремі види соціального забезпечення. В законодавстві не передбачено заборон щодо отримання пенсій, допомог, послуг чи пільг. Але принцип загальності не означає безумовності права на отримання певного виду соціального забезпечення. Тобто, визначаються конкретні умови для отримання конкретного виду соціального забезпечення: сплата страхових внесків, наявність стажу, рівень доходу, законність перебування на території України. Доступність соціального забезпечення означає, що законом встановлені такі вимоги для виникнення права на той чи інший вид соціального забезпечення, які не створюють труднощів в їх отриманні. Тобто має бути мінімальна кількість документів, які підтверджують той чи інший юридичний факт який має значення для отримання того чи іншого виду соціального забезпечення.
3. Універсальність, множинність та диференціація видів соціального забезпечення. Множинність видів соціального забезпечення зумовлена універсальністю соціального забезпечення. Фізична особа має мати забезпечення у всіх випадках настання непрацездатності та втрати заробітку за обставин, які держава вважає соціально значимими. Такими обставинами норми права визнають старість (настання пенсійного віку), хворобу, трудове каліцтво тощо. Соціальні ризики, які виступають юридичними фактами при виникнення, зміни та припиненні відносин у соціальному забезпеченні. Перелік не зменшується, а навпаки, розширюється. У разі настання того ,чи іншого соціального ризику держава надає особі підтримку різним способами (пенсія, допомога, компенсація ,пільга.) Зміст диференціації полягає в тому, щоб покращити матеріальне становище різних соціально незахищених категорій громадян. Існують певні фактори, які впливають на працездатність і деколи призводять до втрати заробітку. Такими факторами є вік, стать, тривалість і умови праці, місцевість, де проживає особа та ін. Все це знаходить відображення у змісті відповідних правових норм. Виникає необхідність надання додаткових прав для окремих категорій громадян, які з незалежних від них причин не можуть реалізувати загальну для всіх норму. А це є не що інше як пільги. Іншою підставою для надання пільг є особливі заслуги громадянина.
Здійснення забезпечення на рівні не нижче встановлених в державі соціальних стандартів.
Стабільність і гарантованість соціального забезпечення.
До спеціальних відносять принципи окремих підгалузей та інститутів права соціального забезпечення: соціального страхування, соціальних допомог, пенсійного права. Наприклад, для соціального страхування характерні принципи солідарності і субсидіювання, обов’язковості державного соціального страхування для найманих працівників, надання права участі в соціальному страхуванні для осіб, які зайняті підприємницькою, творчою діяльністю тощо, державна гарантованість реалізації застрахованими громадянами своїх прав, економічне та цільове використання коштів страхових фондів. Праву соціальних допомог притаманні принцип адресності, і принцип соціального захисту найменш захищених верств населення. Спеціальними принципами пенсійного права є гарантованість пенсійне забезпечення в разі втрати працездатності в зв’язку із інвалідністю, старістю, втратою годувальника, диференційованість пенсійного забезпечення в залежності від умов праці, трудового(страхового) стажу.
Соціальне забезпечення на умовах обов‘язкового страхування всіх працюючих громадян.
Різноманітність форм і видів соціального забезпечення застрахованих робітників (у всіх випадках втрати працездатності).
Диференціація умов і норм соціального забезпечення в залежності від характеру і тривалості трудової діяльності і розмірів страхових внесків робітників.
Забезпечення пенсіями і допомогами на рівні прожиткового мінімуму.
В принципах права соціального забезпечення містяться керівні засади, які з одного боку вже реалізовані в законодавстві України про соціальне забезпечення, а з іншого боку містяться лише в Конституції України чи міжнародних нормах і служать відправними ідеями, певною програмою в майбутній законодавчій діяльності у цій сфері. Наприклад, ч. З ст. 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Під прожитковим мінімумом розуміється вартісна величина, достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і мінімальних послуг, необхідних для задоволення основних соціальних потреб особи. Але на сьогодні відповідним чинним законодавством, в силу причин, зазвичай, економічного характеру, передбачені розміри більшості пенсій і соціальних допомог значно менші від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Разом з тим з боку держави постійно вживаються відповідні заходи щодо підвищення розмірів пенсій та допомог. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" , та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. 01.01.2013 – 30.11.2013 – мінімальний розмір пенсії - 894 грн., 01.12.2013 – 31.12.2013 - 949 грн.