- •Загальне поняття про соціальне забезпечення.
- •ФМісце і роль соціального забезпечення у соціальній політиці Української держави.
- •Розвиток права соціального забезпечення на сучасному етапі.
- •Реформування соціального забезпечення в Україні.
- •Метод права соціального забезпечення.
- •Система галузі права соціального забезпечення.
- •Правові форми і види соціального забезпечення.
- •Відмежування права соціального забезпечення від суміжних галузей права (трудового, адміністративного, фінансового, та цивільного).
- •Основні функції права соціального забезпечення.
- •Поняття принципів права соціального забезпечення.
- •Здійснення соціального забезпечення за рахунок державних і недержавних страхових фондів.
- •Охорона і захист права і законних інтересів громадян на соціальне забезпечення.
- •Поняття і класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •Законодавство про соціальне забезпечення : історичний аспект.
- •Нормативні акти, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні.
- •Конституція України – джерело норм права соціального забезпечення
- •Концепція соціального забезпечення населення України.
- •Державне управління у сфері соціального забезпечення. Система органів та їх компетенція.
- •Пенсійний фонд України : порядок його формування та використання.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин соціального забезпечення.
- •Поняття та класифікація правовідносин в сфері соціального забезпечення.
- •1) За видам забезпечення:
- •2)За предметом правового регулювання
- •3) За терміном дії:
- •4) За характером здійснюваних функцій
- •Процедурні та процесуальні правовідносини в соціальному забезпеченні.
- •Поняття та юридичне значення страхового (трудового) стажу.
- •Значення трудового стажу в призначенні пенсій. Пільговий порядок обчислення трудового стажу.
- •31.Докази трудового стажу.
- •Поняття пенсійного забезпечення та його види.
- •Поняття пенсій за віком. Умови та порядок їх призначення.
- •34. Особливості пільгового призначення пенсій за віком окремим категоріям громадян.
- •Особливості пенсійного забезпечення громадян, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.
- •Порядок обчислення і перерахунку пенсій за віком. Утримання з пенсій.
- •Розміри пенсій за віком і надбавки до пенсії за віком
- •Обчислення пенсій при неповному стажі роботи.
- •Пенсії за особливі заслуги перед Україною.
- •Вислуга років та її значення в реалізації права на пенсію.
- •Поняття пенсій за вислугу років та умови їх призначення.
- •Умови призначення пенсії за вислугу років спеціалістам народного господарства, працівникам освіти, охорони здоров‘я, соціального забезпечення.
- •Пенсії за вислугу років артистам та деяким іншим категоріям творчих працівників театрів, театрально-видовищних підприємств.
- •Пенсії за вислугу років льотно-випробному складу цивільної авіації.
- •Умови та порядок призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям і особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
- •Пенсійне забезпечення державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування.
- •Пенсійне забезпечення народних депутатів України.
- •Пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
- •Пенсійне забезпечення суддів.
- •Пенсійне забезпечення працівників служби безпеки
- •Пенсійне забезпечення працівників митних органів.
- •Пенсійне забезпечення працівників науки.
- •Пенсійне забезпечення журналістів.
- •Поняття інвалідності. Причини інвалідності та їх юридичне значення.
- •Поняття та види пенсій по інвалідності.
- •Умови призначення пенсії по інвалідності та їх розміри.
- •Надбавки до пенсії по інвалідності. Підвищення пенсій інвалідам війни.
- •Умови та порядок призначення пенсій по інвалідності військовослужбовцям та працівникам міліції. Розміри пенсій.
- •Особливості призначення пенсій по інвалідності державним службовцям, працівникам прокуратури, та науковим працівникам. Розміри пенсій.
- •Пенсії у разі втрати годувальника. Обчислення розміру пенсій.
- •Право на пенсії у разі втрати годувальника військовослужбовця та працівника органів внутрішніх справ. Розміри пенсій.
- •Особливості призначення пенсій у разі втрати годувальника членам сім‘ї державного службовця, працівника прокуратури і працівника науки.
- •Порядок та умови призначення допомог.
- •Допомога по вагітності та пологах.
- •Допомога на дітей, які перебувають під опікую чи піклуванням.
- •Одноразова допомога при народженні дитини.
- •Допомога по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку.
- •Порядок надання, умови призначення та розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.
- •Законодавче визначення поняття “ветеран праці”, пільги ветеранам праці.
- •Пільги ветеранам війни.
- •Коло осіб, на яких розповсюджуються пільги. Законодавство про пільги
- •Види та порядок надання соціальних пільг.
- •Порядок надання та розміри адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям.
- •Пенсійні пільги.
- •Пільги особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
- •Соціальні послуги одиноким громадянам.
- •Пільги та компенсації для осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.
- •Умови та порядок надання громадянам субсидії.
- •Загальна характеристика права соціального забезпечення зарубіжних країн.
Метод права соціального забезпечення.
Метод правового регулювання – це сукупність прийомів і засобів ,за допомогою яких держава забезпечує необхідну поведінку учасників правовідносин.
Ознаки методу правового регулювання:- порядок виникнення, зміни та припинення правовідносин
- юридичне становище учасників правовідносин
характеристика встановлення прав та засобів забезпечення виконання зобов’язань.
- засоби забезпечення виконання обов’язків.
Соціально-забезпечувальні відносини виникають на підставі юридичного фактичного складу, який має три елементи: соціальний ризик, волевиявлення особи, рішення уповноваженого державою органу про призначення чи відмову в призначенні того чи іншого виду соціального забезпечення.
Правовий статус учасників соціально-забезпечувальних правовідносин характеризується тим, що між ними немає ні відносин влади і підпорядкування, ні відносин рівності. Держава, в особі уповноважених органів, виступає зобов’язальним суб’єктом, а особа має право вимагати від держави надання тих чи інших видів соціального забезпечення.
Більшість соціально-забезпечувальних відносин мають не договірний характер. Умови, порядок, види соціального забезпечення визначаються виключно законодавством.
Санкції за правом соціального забезпечення мають правовідновлюючий, а не штрафний характер. Диспозитивний (децентралізований) метод передбачає взаємну координацію цілей та інтересів учасників суспільних відносин. Він характерний для галузей права, що належать до сфери приватного права.
Імперативний (централізований) метод регулювання суспільних відносин базується на субординації учасників цих відносин. Завдяки йому регулюються відносини, у яких пріоритетними визнано загальносоціальні інтереси. У державно-організованому суспільстві загальносоціальні інтереси виражає передусім держава, яка здійснює централізоване управління соціальними процесами. Вона наділяє учасників цих відносин владними повноваженнями, які вони використовують в інтересах усього суспільства.
Система галузі права соціального забезпечення.
система права соціального забезпечення — це зумовлена характером суспільно-забезпечувальних та пов'язаних з ними відносин внутрішня структура галузі права, яка виражається у розподілі всіх норм за правовими інститутами, що залежно від їх значимості формують Загальну та Спеціальну частини.Право соціального забезпечення належить до тих небагатьох галузей вітчизняного права, які не мають свого кодифікованого акта. Правові норми, котрі регулюють соціально-забезпечувальні та пов'язані з ними відносини, містяться у законах та інших нормативних актах, що здійснюють правову регламентацію певних груп суспільних відносин. Об'єднання цих актів у єдину систему відбувається фактично на основі галузевої інкорпорації правових норм. Тому при визначенні місця того чи іншого інституту права у структурі права соціального забезпечення, а отже — і приналежність його до Загальної чи Спеціальної частини, крім об'єктивних чинників, використовуються й і суб'єктивні критерії. Йдеться передусім про наукове обґрунтування розміщення відповідного інституту права у певному 1 місці системи права соціального забезпечення. Серед правових інститутів, що формують Загальну частину, найбільш вагоме місце відводиться нормам, які визначають сферу дії та об'єкт впливу. І якщо у тих галузях права, де існує кодифікований акт (кодекс), це визначається саме у ньому, то для права соціального забезпечення визначальними у цьому плані є норми, які містяться у ст. 46 Конституції України. Тут у концентрованому вигляді окреслено той комплекс суспільних відносин, що потребує самостійного правового регулювання, тобто визначено предмет галузі права.Комплексним інститутом, що теж був фактично заново сформований у структурі Загальної частини права соціального забезпечення, став інститут загальнообов'язкового державного соціального страхування. Він вважається чи не найбільшим правовим утворенням цієї галузі. А тому можна у його структурі виділити норми, що мають якісну однорідність та слугують регулятором відносно самостійної групи соціально-страхових відносин — відносин страхового стажу. Тобто у складі комплексного інституту загальнообов'язкового державного соціального страхування виділяється самостійний підінститут — страховий стаж. Загальний характер цього підінституту і його вплив та вирішальне значення для більшості норм Спеціальної частини є очевидним. Спеціальна частина права соціального забезпечення, на відміну від Загальної частини, є менш сформованою. Принципово основні інститути цієї структурної ланки визначені достатньо повно, і проблем щодо належності їх саме до Спеціальної частини фактично не існує. Є лише проблеми із внутрішнім нормативним наповненням самих інститутів цієї частини права соціального забезпечення.