3. Порядок та облік переоцінки основних засобів і нематеріальних активів

Після первісного визнання об'єкта основних засобів як активу його подаль­ший облік має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амор­тизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням на­копиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Переоцінку потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об'єкта суттє­во відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу.

Порядок переоцінки банк визначає самостійно з урахуванням вимог зако­нодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Під час переоцінки основних засобів накопичена амортизація відобра­жається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких ме­тодів.

Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно до зміни балансової вартості об'єкта основних засобів так, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням пер­вісної вартості та суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує пере­гляду норми амортизації.

Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (пере­оціненої) вартості об'єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об'єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопиче­на амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вар­тості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зно­су об'єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включаєть­ся до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат. Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів збільшується в результаті пере­оцінки (дооцінки), то збільшення має відображатись як зростання додаткового капіталу.

Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об'єктами, а в разі недостатності суми дооцінки — за рахунок витрат банку.

Бухгалтерські проводки

1. Дооцінка основних засобів:

- якщо використовується перший метод відображення накопиченої амор­тизації:

Д-т 4400,

4500 К-т 5100

- одночасно:

Д-т 5100

К-т 4409, 4509

- якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

Д-т 4409, 4509

К-т 4400, 4500

- одночасно:

Д-т 4400, 4500

К-т 5100

2. Уцінка основних засобів:

- якщо використовується перший метод відображення накопиченої амор­тизації:

Д-т 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)

К-т 4400, 4500

- одночасно:

Д-т 4409, 4509

К-т 5100

- якщо використовується другий метод відображення накопиченої аморти­зації:

Д-т 4409, 4509

К-т 4400, 4500

- одночасно:

Д-т 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)

К-т 4400, 4500

Після первісного визнання нематеріального активу його облік надалі має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амор­тизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Банки оцінюють нематеріальні активи за справедливою вартістю, якщо для таких активів є активний ринок. Під час переоцінки нематеріальних активів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату пе­реоцінки одним з двох методів відображення накопиченої амортизації.

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедли­вої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається в складі додаткового капіталу, а сума уцінки — у складі ви­трат звітного періоду.

Уцінка нематеріальних активів здійснюється за рахунок дооцінки за цим об'єктом, а в разі недостатності суми дооцінки — за рахунок витрат банку.

Бухгалтерські проводки

1. Дооцінка нематеріальних активів:

- якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

Д-т 4300

Кт 5101

- одночасно:

Д-т 5101

К-т 4309

- якщо використовується другий метод відображення накопиченої аморти­зації:

Д-т 4309

К-т 4300

- одночасно:

Д-т 4300

К-т 5101

2. Уцінка нематеріальних активів:

- якщо використовується перший метод відображення накопиченої амор­тизації:

Д-т 5101,7499

К-т 4300

- одночасно:

Д-т 4309

К-т 5101

- якщо використовується другий метод відображення накопиченої аморти­зації:

Д-т 4309

К-т 4300

- одночасно:

Д-т 5101, 7499

К-т 4300