- •Методичні вказівки до складання паспорта кріплення горизонтальних та похилих гірничих виробок
- •2.3. Розрахунок штангового (анкерного) кріплення
- •2.3.1. Визначення параметрів штанг
- •2.5.3. Розрахунок затягувань між рамами
- •3. Складання паспорту кріплення гірничої виробки
- •2.3.2. Розрахунок металевої сітки, застосовуваної як затягування між анкерами.
- •2.4. Розрахунок аркового металевого кріплення.
- •2.5.2. Розрахунок трапецієподібної кріпильної рами
2.3. Розрахунок штангового (анкерного) кріплення
Розрахунок анкерних конструкцій полягає у визначенні несучої здатності анкерів, їхньої довжини і щільності установки і виконується за однією із наступних розрахункових схем:
1 - анкер прикріплюють до породи, яка розташована у межах зони можливого обвалення, до стійкої зони породного масиву навколо виробки;
2 - анкер скріплюють або шари структурного елементу породного масиву навколо виробки, формуючи зміцнену зону, що сприймає тиски порід.
Остання розрахункова схема хоча і відбиває точніше дійсний характер роботи анкерного кріпилення, більш складна у розрахунковому відношенні, вимагає більш докладних і надійних даних про властивості породного масиву і тому у дійсних методичних вказівках не розглядається.
2.3.1. Визначення параметрів штанг
Несуча здатність залізобетонного і сталеполімерного анкерів визначається опором розриву арматурного стержня у найбільш ослабленому поперечному перерізі, міцністю його закріплення у бетонній або у полімербетоні пробці та опором її зсуву відносно стінок шпура.
Несуча здатність анкера по опору розриву, кН,
де Fc – площа найбільш ослабленого поперечного перерізу стержня, м2;
Rs - розрахунковий опір матеріалу анкера розтяганню для граничного стану першої групи (для горячекатанной арматурної круглої сталі класу А-1
Rs =225 мПа (2300 кгс/см2); для сталі класу А-3 - Rs =365 мПа (3750 кг/см2)), кПа
З умови міцності закріплення стержня у бетоні несуча здатність анкера, кН;
(6)
де dc – діаметр стержня анкера, м;
7
lз – глибина закладення стержня у бетоні (у цементному бетоні lз =0,25…0,30), м;
а
- питомий опір зсуву
стержня відносно бетону (рис.1), кПа;
Kl – поправочний коефіцієнт на довжину закладення анкера (табл. 2).
Рис. 1. Зміна питомого опору зсуву стержнів
у залежності від тривалості твердіння цементного розчину: а - цементно-піщаного відношення 1:0 ,5; 6 -те ж, 1:1; у - те ж, 1:3; 1 - стержні з періодичного профілю; 2 - те ж, з каната; 3 - те ж, із прутка; 4 -те ж, із прутка з відшліфованою поверхнею.
таблиця 2
довжина закладення l3,м |
Поправочний коефіцієнт Kl |
|
при цементному бетоні |
при полімер бетоні |
|
0,1 |
1,0 |
1,0 |
0,2 |
0,65 |
0,75 |
0,25 |
0,62 |
0,72 |
0,3 |
0,58 |
0,68 |
0,4 |
0,55 |
0,65 |
Міцність закріплення анкера з умові його нерухомості відносно стінок шнура, кН,
8
2.5.3. Розрахунок затягувань між рамами
товщина дерев'яних затягувань
(41)
де КМ – коефіцієнт, що враховує сортамент лісових матеріалів (для затягувань з дощок КМ = 0,85, з обапол КМ = 1,3);
L – відстань між рамами, м;
Рв
– нормативна інтенсивність вертикального
тиску на кріп (
або
),
кН/м2;
Ry – опір вигину деревини з некруглих елементів (для сосни Ry =1,3 МПа), кПа.
Залізобетонні затягування виготовляють розміром 1х0,05х0,2 м з несучою здатністю 30...40кП/м.
