Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка курсові.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
133 Кб
Скачать
☆

Загальні вимоги до написання курсових робіт Структура курсової роботи

Курсова робота складається із вступу, теоретичної та експериментальної частин, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 30-35сторінок.

Вимоги до змісту курсових робіт

Вступ розпочинають з обгрунтування суспільної, теоретичної та практичної значущості дослідження. Завдання цієї частини — відповісти на питання, як дослідження певної проблеми пов’язане з потребами суспільного життя, психологічної науки і психологічної практики. Наукова значущість роботи розкривається через аналіз здійснених досліджень за певною проблематикою та виділення тих аспектів, які потребують подальшого вивчення.

Однією з умов успішної підготовки курсової роботи є визначення методологічних засад дослідження. Методологічна частина вступу курсової роботи містить докладне, чітке й завершене визначення об'єкта, предмета, мети та завдань дослідження.

Об'єктом дослідження є психологічна реальность, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямовано увагу дослідника.

Предмет дослідження — це звуження психологічної проблеми до певної теми. Це окремі аспекти, властивості або відношення об'єкта. Об'єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.

Проблема курсового дослідження характеризує суперечності між типовим станом предмета дослідження у реальному житті й вимогами до нього. Розв'язання проблеми є метою курсової роботи. Отже, мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі. За формулюванням мета роботи наближається до змісту теми.

Мета роботи конкретизується у її основних завданнях. Як правило, у курсовій роботі формулюють три-чотири завдання. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але зазвичай одне із завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об'єкта, інші — розкриття способів його вдосконалення, а також формулювання практичних рекомендацій. Отже, перше завдання носить теоретичний характер, друге і третє – практично-експериментальне.

Для розв’язання сформульованих завдань використовують відповідні методи, опис яких утворює методичну частину вступу. Обгрунтування методики полягає у доведенні її адекватності предмету та завданням дослідження, достатності й раціональності. Зазначена частина програми містить також кількісну та якісну характеристики експериментальної бази дослідження, умов, у яких воно проводилося.

У теоретичній частині виконується аналітичний огляд проблеми, розкривається її сутність, пояснюється категоріальний апарат, характеризуються основні напрямки наукових досліджень за темою і їх результати. Останні параграфи теоретичного розділу присвячені розкриттю особливостей прояву досліджуваного явища у певний період онтогенезу (період визначається згідно теми роботи). В тексті курсової роботи необхідно дотримуватись правил посилання на використані наукові джерела. Воно може оформлятися у вигляді зносок внизу аркуша (якщо мова йде про цитату), через позначення номера наукового джерела у списку літератури, чи через позначення автора відповідного матеріалу. Слова автора слід брати в лапки, вказуючи у квадратних дужках порядковий номер джерела в списку літератури, через кому вказується сторінка (наприклад, [11, С.45]). Якщо думка автора викладається своїми словами, то лапки не ставляться, але номер джерела вказується у дужках. Якщо певне твердження зустрічається в кількох роботах, то в дужках відповідні номери літературних джерел вказуються через кому з крапкою. Теоретична частина закінчується чіткими, конкретними висновками. Її обсяг становить 12-20 ст.

Експериментальна частина започатковується визначенням завдань та розробкою методики дослідження. Методика включає не лише перелік психодіагностичного інструментарію, але й розкриття сутності кожного методу та логіки їх об’єднання у певний комплекс. У методиці вказується де, протягом якого часу і з ким проводитимуться дослідження. Описуються завдання, хід роботи, форма реєстрації результатів і способи їх обробки.Основним методом проведення дослідження у переважній більшості робіт є психолого-педагогічний експеримент, який включає констатуючу, формуючу і контрольну частини.

Завдання констатуючого експерименту – виявити сформованість того чи іншого психічного процесу чи психічного явища. При обробці зібраного матеріалу широко використовуються таблиці, схеми, графіки. Зібраний матеріал обробляється з використанням методів математичної статистики. Констатуючий експеримент закінчується висновками. Завдання формуючого експерименту визначаються згідно з цими висновками. У формуючому експерименті в описовій формі розкривається психолого-педагогічна робота спрямована на формування психологічних якостей, що вивчаються. Система роботи розробляється самостійна і включає методи психолого-педагогічного впливу на психіку дітей, їх діяльність і поведінку. У роботі широко використовуються тренінгові форми роботи. Контрольний експеримент дозволяє перевірити результативність роботи, виконаної у формуючому експерименті

Курсова робота закінчується висновками, які підсумовують як теоретичний, так і експериментальний розділ. Вагомість роботи посилюється, якщо у висновках даються методичні поради. Список літератури оформляється згідно державних стандартів. Обсяг літератури повинен бути не менше 20-30 джерел.

Список літературних джерел, використаних при написанні курсової роботи, оформляється відповідно до встановлених вимог. (Приклад оформлення списку літературних джерел див у додаткую)

У додатках вміщуються матеріали, які підтверджують факт виконання експериментального дослідження: протоколи, фотографічні записи спостережень, дитячі роботи, схеми, зведені таблиці даних, діагностичні методики, що використані в роботі.

Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо у курсовій роботі міститься кілька до­датків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: «Додаток 1»). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка.