335

4. Підсумок уроку

• Організований збір контрольних зошитів

• Відповіді на питання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту.

4. Домашнє завдання

• Індивідуальні завдання учням з повторення вивченого мате­ріалу.

Урок № 66 ТЕКСТ, ЙОГО БУДОВА

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про основні

ознаки тексту, смислові відношення, засоби і види зв’язку між реченнями тексту; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності, вміння зіставляти мовні явища, робити висновки; виховувати увагу до слова, інтерес до вивчення структури тексту з метою кращого оволодіння навичками складання текстів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Морфологія: займенники, дієслова, прислівники.

Будова слова: спільнокореневі слова.

Лексика: синоніми, антоніми, багатозначні слова, тематична група слів, ключові слова.

Синтаксис: порядок слів у реченні, вставні конструкції.

Стилістика: стилі, тропи, стилістичні фігури.

Міжпредметні зв’язки:

Література: «Велесова книга».

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалювання вмінь і нави­чок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Спостереження

• Прочитайте речення. Чи можна з них скласти текст? Що для цього потрібно зробити?

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

1. Як відомо, мова постійно (хоч і дуже повільно) розвивається, в процесі розвитку змінюються її норми.

2. Мовна норма — регулятор правильності літературної мови та головна умова її стійкої стабільності.

3. Ні, незмінних норм не буває.

4. Чи значить це, що мовна норма постійна, незмінна? Коментар для вчителя. Порядок речень повинен бути таким:

2. 4, 3, 1.

• Зробіть висновок: Текст — це...

• У якому реченні виражена головна думка тексту?

• Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? Спробуйте самі сформулювати мету і завдання нашого уроку.

ІІІ. Виконання системи практичних вправ

Мозковий штурм

• Назвіть основні ознаки тексту, використовуючи опорну схему.

Опорна схема

Бліцтурнір

• Назвіть засоби зв’язку між реченнями в тексті:

• Лексичні (повтор слів, синонімічна заміна, використання анто­німів, багатозначних слів, спільнокореневих слів, слів однієї тематичної групи, ключових слів).

• Морфологічні (заміна займенниками, єдність форм дієслів, займенників місця та часу, сполучників, часток).

• Синтаксичні (наявність питань та відповідей, синтаксичного паралелізму, неповних речень, речень з однаковою структу­рою, вставних слів та речень).

• Інтонаційні (довжина фраз, темп мовлення, інтонація).

Практична робота

• У поданому вище тексті знайдіть і поясність види зв’язку речень.

• Складіть свій невеличкий текст (5-6 речень) з різними видами зв’язку речень: 1 ряд — ланцюжковий, 2 ряд — паралельний, 3 ряд — змішаний.

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Лексична п’ятихвилинка

• Поясніть значення слів «абзац», «мікротема». Як співвідно­сяться ці слова?

Робота з текстом

• Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Дайте назву тексту.

«ВЕЛЕСОВА КНИГА»

Ця книга — набір дерев’яних дощечок, на яких ранньою кири­лицею були записані слов’янські тексти з історії дохристиянської Київської Русі, починаючи приблизно від 650 року перед Різдвом Христовим і закінчуючи князюванням Аскольда в кінці IX ст. Дослідники цієї пам’ятки сперечаються щодо її автентичності. Одні говорять про підробку, інші переконані, що це твір, напи­саний самими слов’янами, збірник історико-релігійних текстів, що в збірнику було не менше 15 пам’яток, складених у різний час різними людьми і зведених воєдино в IX столітті.

Щоб дослідити давню пам’ятку, потрібні знання графіки, палеографії, орфографії, лексики, історичної фонетики, морфо­логії, діалектології, дані археології, етнографії, історії. Вивчали «Велесову книгу» вчені в різних країнах: у Голландії, Канаді, США, Франції, Великобританії, Австралії, Росії, Україні. Здій­снювали експертизи, розшифровували, перекладали тексти сучас­ною мовою. В Україні це зробив Б. Яценко. 1995-го року він видав «Велесову книгу» у власному ритмізованому перекладі разом із автентичним текстом та дослідженнями.

Цікава історія знахідки. Набір дерев’яних дощечок було знай­дено в серпні 1919 року в умовах війни. За одними даними — під Курськом, за іншими — у Великому Бурлуку Харківської губер­нії. Під час наступу Білої армії, яка пройшла територію Укра­їни і простувала до Орла, молодий полковник Ізенбек, коман­дир батареї, опинився у великому маєтку, власники якого були знищені. Пізніше він не міг пригадати ні точного розташування маєтку, ні прізвища власників: чи то князі Задонські, чи Донські, чи Донцови. Дослідники доводять, що то могли бути Донецько- Захаржевські. Ізенбек пройшов спустошеними кімнатами до біб­ліотеки. Книжки були розкидані по підлозі. Полковник почув під ногами хрускіт і, нахилившись, побачив дерев’яні дощечки з випаленими на них незнайомими літерами. З вигляду вони були дуже давніми — деякі розсипалися. Ізенбек, який колись займався археологією, зрозумів, що дощечки можуть мати істо­ричну цінність. Він звелів солдатові скласти дощечки до похід­ної сумки і стерегти їх. 1822-го року емігрант Ізенбек (він був