Домашнє завдання

333

Додаток до уроку

Орфографічно-пунктуаційна робота

В..сна ц..ого року (де)що пр..пізнилас..

(У) дні в..сняних канікул (по) пливли (с,з)жовклі скрижанілі за зиму сніги (за) струм..ніли під теплим со..нцем дзюркотливі ручаї жовтава каламуть поспішно (с,з)бігла в набухлу виповне (н,нн)у снігом і з..леною кр..гою Бузинку дороги і сте..ки за одну днину ро..багнило, на городах зачорніли гря..ки піднявсь час­ник і виткнулися гострі леза (блідо)зелених (півників) квітів які перші хіба (що) слідом за дітьми чують в..сну.

Річеч..ка Бузинка одна з тих що ж..вуть лише в..сною, та (во) сени а (на) літо і зиму вм..рають ховают..ся десь під з..млею чи кригою. Вона перерізає (нав) піл село Бузи(н,нн)е прокреслює його в усі пори року мов художник сміливим ро..черком олівця на дві половини. (В)зимку воно спить пообіч кр..жаної смуги на якій виразно ч..рніє д..рев..яний місток; в..сною обидві поло­вини с..ла танцюют.. над бурхливим потоком влітку спадають до з..леної, квітучої заплави, а (во) сени до ч..рної розбагне(н,нн) ої смуги. Тільки отой один д..рев..яний міст і єднає два кутки — (право) сторо(н,нн) і Колумбаси та (ліво) бічну Гирівку — в одно село Бузинне що пр..тулилося до широкої заплави самої Десни (Ю. Збанацький; 160 слів).

Урок № 65 КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (РІЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА)

Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунк­

туаційної грамотності одинадцятикласників; розви­вати навички самостійної роботи; виховувати шаноб­ливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

Проведення інструктажу щодо написання диктанту, повто­рення критеріїв його оцінювання.

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

М. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

• Одинадцятикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, визначають слова й речення, на які треба звернути особливу увагу.

ТИША

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий роз­лив туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою, протоптаною через лан ще з осені, але Юрію Івановичу не хочеться тривожити солодкої задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока.

Крізь туманову пелену видно чорнявий ліс. Невмитий і нероз­чесаний, він нехотя опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняка — низькорослі, широкоспинні, округлі — здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’ється і вляжеться біля копиць на днювання. Враження таке, що в тих копицях хтось заночував — чи заповзятий рибалка, чи кволе чапленя, а чи луго­вик, якого ніхто ніколи не бачив, але котрий завше так видзво­нює, так виграє кожного літнього вечора.

Густа, обважніла від роси тиша. Оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків. Хай там, на шляху, нетерп­лячі подорожні поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордо­витих шоферів, щоб підвезли. Хай у загінки виходять на жнива комбайни — роса незабаром спаде. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки, виспівуючи свої одноманітні пісні. А їй берегти спокій долини, що прокидається поволі й любить довго ніжитися. Куди поспішати, коли так привільно тут моло­дій траві і краплистим росам?

Невидимий оркестр оживає неквапно, мовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора, чи сповнюється довколишня тиша довколиш­ньою музикою, яку човен відчуває по-своєму (За Д. Прилюком; 241 слово).

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

Третє читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного